Інтеграція в ENTSO-E: нові техстандарти, як фундмент успіху

Інтеграція в ENTSO-E: нові техстандарти, як фундмент успіху

Інтеграція в ENTSO-E: нові техстандарти, як фундмент успіху

З 2005 року українська енергетична галузь живе перспективою вступу до об’єднаної енергосистеми Європи. Оператор ОЕС України спільно з оператором «Молделектріка» у 2005 році подали заявку на перехід в режим паралельної роботи з об’єднанням UCTE. Зараз, коли UCTE трансформувалося в асоціацію ENTSO-E, питання об’єднання перебувають у віданні відповідного спільного комітету. Обов’язковим кроком на шляху технічної інтеграції є розробка каталогу заходів, які повинні бути виконані в ОЕС України для забезпечення паралельної роботи з енергосистемами країн синхронної зони ENTSO-E.

Що стосується заходів, спрямованих на створення умов для паралельної роботи – це специфічні заходи, які стосуються, в тому числі, вимог з регулювання частоти та активної потужності, питань телекомунікацій, взаємодії диспетчерських служб та інших.

Всеукраїнською Енергетичною Асамблеєю в березні цього року вже було проведено конференцію «Інтеграція енергосистем України та Європи — виклики та шляхи подолання». В розвитку цієї теми, а також в зв’язку з необхідністю з’ясування питань щодо сучасної системи стандартизації, розробки нових та удосконалення існуючих нормативно-технічних документів 15 грудня Асамблею було ініційовано проведення конференцію щодо стану розробки національного стандарту по регулюванню частоти та активної потужності. В заході прийняли участь більше 40 фахівців енергетичної галузі, в тому числі представники Міненерговугілля, Мінекономрозвитку, НЕК «Укренерго», Агенства з Акредитації, УкрНДНЦ, НКРЕКП, генеруючих компаній (Центренерго, Київенерго, Донбасенерго, Енергоатому, Укргідроенерго, Харківської ТЕЦ-5), Асоціація УкрТец, профільних компаній (ЕМВ-енерго, CzechPol, Емерсон Україна, ЛьвівОРГРЕС, ССС “Compressor Controls Corporation”), Інституту електродинаміка НАН України.

Основні тези дискусії:

Голова Всеукраїнська Енергетична Асамблея І.Плачков: «На мій погляд сьогодні вкрай необхідно зосередити увагу на нормативно-технічному забезпеченні галузі. Я до цього часу не розумію алгоритму прийняття та затвердження на законодавчому рівні стандартів, нормативів, технічних вимог для галузі, яка є високотехнологічною, від якої щосекунди залежить життя громадян країни. Раніше енергетики працювали в жорсткому нормативному полі, маючи циркуляри від Головтехуправління. Фінансування технічного забезпечення галузі здійснювалось з держбюджету. Потім на базі Мінпаливенрго було створене ГРІФРЕ, яке фінансувало розробку документації. Сьогодні стоїть питання, хто цим напрямком буде займатись в галузі, в умовах євроінтеграційних процесів, трансформації, перебудови самого ринку. На мій погляд – сьогодні це не завдання профільного відомства, це завдання громадських профільних організацій, як наприклад, в США – Edison Electric Institute.

В той час, коли ми готуємо енергосистему до інтеграції в європейський ринок у нас в напрямку стандартизації галузі відбуваються чехарда, що є неприпустимо. Ми сьогодні в галузі живемо наосліп, старі нормативи скасовано, а нових каталогів технические регламентів, які затверджуються постановами органів виконавчої влади ще немає. Технічна дисципліна в галузі залишає бажати кращого».

Марина Нечипоренко, начальник відділу стандартизації міжнародного співробітництва Мінекономрозвитку: Основою реформування системи стандартизації в Україні є сьогодні закон про стандартизацію, прийнятий півтора роки тому, та який набув чинності 3 січня 2015 року. Раніше функції національного органу по стандартизації виконував Держспоживстандарт. Після реформування органів виконавчої влади та ліквідації Держспоживстандарту, його функції в частині реалізації та формування державної політики у сфері технічного регулювання перейшли до Мінекономрозвитку.

Після прийняття Закону був створений національний орган по стандартизації. Відповідно до розпорядження КМУ ним став державний УкрНДНЦ. Сьогодні він знаходиться безпосередньо в управлінні Мінекономрозвитку. Значні зміни з попередньою системою стандартизації – це повна відміна обов’язковості застосування стандартів. Тобто ГОСТів, ДСТУ, які раніше були обов’язкові для застосування, їх обов’язкове застосування скасовується за винятком тих випадків, коли посилання на стандарти є в нормативно-правових актах. У відповідності до Закону, технічні регламенти приймаються на основі директив Євросоюзу, технічні регламенти затверджуються постановами Кабміну. Тобто, якщо в постановах КМУ є посилання на стандарти технічних регламентів, вони є обов’язковими для застосування. При цьому це може бути посилання на повний стандарт із зазначенням дати його прийнятта, або посилання на окремі його пункти, або положення.

Наступні зміни стосуються повної ліквідації галузевої стандартизації. Документи, які приймалися міністерствами і відомствами ГОСТ, СОУ. Ці документи будуть діяти ще 15 років після набуття чинності Закону про стандартизацію. Протягом цього терміну ці старі документи можуть переглядатися, змінюватись, але при цьому нові галузеві стандарти прийматися не повинні.

Що стосується національних стандартів, то ми намагались максимально спростити процедуру їх прийняття. Вже сьогодні УкрНДНЦ приймає національні стандарти лише своїм наказом. Друге – на рівні компаній, які розробляють та приймають свої стандарти та технічні умови, то у держави до них немає додних вимог.

Заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Олександр Светелік: Стандартизація та оновлення технічної документації, ця тема – крик душі, на зустрічах з керівниками енергетичних компаній. Сьогодні ми переживаємо перехідний період в питанні відпрацювання алгоритму прийняття та затвердження нормативно-технічного забезпечення галузі. Сьогодні відбувається перегляд та розчистка технічної документації, стандартів, деякі з них ще були затверджені в 1917 році. Не дарма мінекономіки встановило 15 річний- перехідний період від скасування старих нормативів та переходу до переформатованих у відповідності європейських норм стандартів. Ми ще будемо мати головний біль з багатьох питань затвердження цих стандартів, але цей період потрібно пройти. Нам потрібно буде багато працювати для того, щоб розповісти відповідним органам, що таке частота в енергетиці, що електроенергія – це товар, який має свою якість для споживача і т.д. Ми вважаємо, що має бути продовжена робота ГРІФРЕ, однак питання за рахунок яких коштів буде наповнюватись його фонд, це питання дискусійне.

Презентаційні матеріали наради:

Мінекономрозвитку_стандартизация_нарада ВЕА 15.12.2015

Сідоров_розробка Нац стандарт частота та акт.потужність_нарада ВЕА 15.12.2015

Фотоматеріали: