Інвестиції в енергетичну галузь. Пріоритети, напрямки, джерела

Інвестиції в енергетичну галузь. Пріоритети, напрямки, джерела

Інвестиції в енергетичну галузь. Пріоритети, напрямки, джерела

Нотатки Всеукраїнської Енергетичної Асамблеї до оприлюдненого проекту «Енергетичної стратегії України до 2035 року». Розділ Інвестиції в енергетичну галузь. Пріоритети, напрямки, джерела.

Насправді такого розділу в проекті немає. Висновки, щодо необхідності оновлення, запровадження новітніх, енергоефективних та екологічно безпечних технологій для всіх без винятку галузей енергетичного сектору є. Загальні згадування про необхідність інвестицій та необхідність створення привабливого інвестиційного в Україні є. А от саме інвестиційна складова енергетичної стратегії за змістом, або іншими словами де взяти кошти та за якими пріоритами їх використати, залишилася поза представленим проектом.

Вашій увазі пропонується аналітична інформація Всеукраїнської Енергетичної Асамблеї щодо сьогоднішніх пріоритетів інвестування в електроенергетичний сектор України.

Для загальної оцінки інвестиційної активності виробників та енергопостачальників на ринку електричної енергії, ми порівняли обсяг схвалених НКРЕКП інвестиційних програм на 2016 рік із залишковою та первісною (відновлювальною) вартістю основних засобів за звітами за 3 квартал 2016 рік.

Рівень співвідношення обсягу затвердженої Інвестиційної програми на 2016 рік до вартості виробничих фондів за звітом енертичних компаній за 3 квартал 2016 р.

Сортування здійснено по співвідношенню до заликової вартості

тис. грн.

Енергетичні компанії Залишкова вартість ОЗ Первісна вартість ОЗ Знос % Обсяг інвестиційної програми на 2016 рік Співвідношення ІП та первісної вартості Співвідношення ІП та залишк вартості
“НЕК “Укренерго” 6 621 708 11 798 752 43,9% 7 369 008 62,46% 111,29%
«Атомсервіс» 22 751 32 311 29,6% 7 993 24,74% 35,13%
СУМИТЕПЛОЕНЕРГО (ТЕЦ) 154 670 928 160 83,3% 49 914 5,38% 32,27%
Полтаваобленерго 944 976 3 130 436 69,8% 298 982 9,55% 31,64%
“ДТЕК Дніпрообленерго” 2 614 936 3 453 523 24,3% 763 799 22,12% 29,21%
“Сумиобленерго” 617 436 617 436 159 377 25,81% 25,81%
«Черкасиобленерго» 324 289 929 209 65,1% 77 068 8,29% 23,77%
КРАМАТОРСЬКА ТЕЦ 242 511 448 563 45,9% 55 000 12,26% 22,68%
МИКОЛАЇВСЬКА ТЕЦ 36 452 131 057 72,2% 7 429 5,67% 20,38%
«Чернівціобленерго» 349 623 349 623 0,0% 66 331 18,97% 18,97%
“ХЕРСОНСЬКА ТЕЦ” 96 735 2 463 100 96,1% 17 404 0,71% 17,99%
«Регіональні електр. мережі» 116 465 2 247 965 94,8% 20 805 0,93% 17,86%
“ДТЕК Високовольтні Мережі” 931 884 2 305 155 59,6% 160 827 6,98% 17,26%
«Чернігівобленерго» 538 006 1 177 852 54,3% 90 398 7,67% 16,80%
“Запоріжжяобленерго” 820 525 3 333 732 75,4% 135 136 4,05% 16,47%
ГК “ДОНБАСЕНЕРГО” 1 517 376 3 854 174 60,6% 229 000 5,94% 15,09%
«ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» 28 463 42 539 33,1% 4 141 9,73% 14,55%
“ХАРКІВСЬКА ТЕЦ-5″* 728 251 1 105 443 34,1% 103 201 9,34% 14,17%
«ЕК «Херсонобленерго» 949 085 6 631 801 85,7% 131 248 1,98% 13,83%
“Миколаївобленерго” 824 132 1 895 086 56,5% 103 786 5,48% 12,59%
«Кіровоградобленерго» 1 079 297 2 100 699 48,6% 133 562 6,36% 12,37%
“Прикарпаттяобленерго” 1 241 970 3 758 749 67,0% 136 177 3,62% 10,96%
“Харківобленерго” 2 157 083 3 056 311 29,4% 222 286 7,27% 10,30%
“Волиньобленерго” 726 369 5 363 655 86,5% 71 805 1,34% 9,89%
«ЕК Одесаобленерго» 3 089 408 7 627 350 59,5% 296 715 3,89% 9,60%
«Тернопільобленерго»** 609 949 1 626 433 62,5% 53 329 3,28% 8,74%
“Львівобленерго” 3 164 730 4 446 694 28,8% 269 650 6,06% 8,52%
«ДТЕК Донецькобленерго» 745 337 2 207 277 66,2% 61 039 2,77% 8,19%
“Закарпаттяобленерго” 1 498 645 2 706 982 44,6% 113 845 4,21% 7,60%
«Укрзалізниця» 2 213 985 4 119 714 46,3% 129 816 3,15% 5,86%
ГК УКРГІДРОЕНЕРГО 17 305 726 20 590 597 16,0% 1 274 113 6,19% 7,36%
«Хмельницькобленерго» 1 328 799 1 037 599 993 99,9% 75 254 0,01% 5,66%
ПАТ «Київобленерго» 2 695 594 5 863 909 54,0% 129 534 2,21% 4,81%
“ДТЕК ЗАХIДЕНЕРГО” 4 570 650 5 489 670 16,7% 215 000 3,92% 4,70%
«Київенерго» 6 474 702 7 543 419 14,2% 288 692 3,83% 4,46%
«Рівнеобленерго» 1 461 954 3 800 727 61,5% 63 310 1,67% 4,33%
ГК”ЦЕНТРЕНЕРГО” 2 838 098 6 714 611 57,7% 122 000 1,82% 4,30%
ГК “НАЕК “ЕНЕРГОАТОМ” 160 225 053 476 760 302 66,4% 6 217 924 1,30% 3,88%
«Житомиробленерго» 4 299 649 9 414 828 54,3% 109 145 1,16% 2,54%
ГК “ДТЕК ДНIПРОЕНЕРГО” 8 873 821 10 546 044 15,9% 82 000 0,78% 0,92%
“Енергія-Новояворівськ” 222 728 368 393 39,5% 322 0,09% 0,14%

*) ІП=Тільки Амортизація
**) на 31.01.15
Які попередні висновки можна зробити з представлених аналітичних матеріалів? Наша коротка версія виглядає так.

  1. Безумовний інвестиційний пріоритет на тепер регуляторними органами віддано НЕК «Укренерго». При вартості основних засобів (ОЗ) 6,6 млрд.грн та рівні зносу 44% обсяг ІП склав 7,4млрд. грн, або 111% від вартості ОЗ.
  2. Серед великих енергопостачальних компаній співвідношення обсягу ІП та вартості ОЗ коливається в дуже широкому діапазоні від 35% (Полтаваобленерго) до 2,5% (Житомиробленерго).
  3. Звертає увагу абсолютно різна методологія визначення вартості основних засобів у бухгалтерському обліку серед енергопостачальних компаній. Наприклад, найбільші компанії України Заборжжяобленерго та Дніпрообленерго мають вартість ОЗ у 2-3 нижче ніж Херсонобленерго, та Житомиробленерго. На наш погляд такі перекоси для цілей діючого тарифоутворення та визначення обсягу та джерел ІП, не кажучи про застосування методологію RAB-регулювання, є неприпустимі.
  4. Вся велика генерація – атомна, теплова та гідро розташувалися на найнижчих щаблях рейтингу інвестиційних пріоритетів електроененергетичної галузі.
  5. По тепловій генерації реконструкція блоків взагалі зупинена з 2015 року за ініциативою НКРЕКП, або вже третій рік поспіль. Інвестнадбавка в тарифі теплової генерації, яка приведена в аналітичній таблиці то є повернення залучених інвестицій (кредитів) в попередні роки по завершеним проектам реконструкції. ТЕС продовжують активно старіти, невпинно коптять небо та забруднюють екологію. Але без них до 35 року аж ніяк. Так визначено в проекті енергетичної стратегії.
  6. Атомна генерація, як це не дивно, перебуває на останньому місці в рейтигу інвестиційних приоритетів Регулятора та Міністерства. І вже активно починає «сипатися». Безкінечно подовжувати термін експлуатації атомних блоків не вкладаючи додаткові інвестиції не вдасться за умовами безпеки. Але наразі інвестиції в атомну галузь теж поки не є приоритетом.
  7. ТЕЦ взагалі знаходяться за межою інвестиційної бідності, якщо врахувати реальний компонент зносу та технологічної відсталості. На сьогодні можна вже стверджувати, що руйнація централізованого теплопостачання в Україні вже розпочалася. Наскільки цей процес є контрольованим з боку держави, чи, навпаки, спонтанним треба визначатися, від цього багато чого залежить.

Між тим в проекті Енергетичної Стратегії вже ідентифікована реальна загроза енергетичній безпеці пов’язана з тим, що починаючи з 2025 року (чи раніше) в об’єднаній системі України замаячив глибоко дефіцитний період на електроенергію. Це може статися за умови, якщо продовжувати перебувати в інвестиційній сплячці та не зважати на очевидні речі.

Наприклад попри те, що частка відновлювальної енергетики в балансі електроенергії зросте до 20 чи навіть до більшого рівня відсотків основними гравцями на ринку електроенергії, включаючи регулювання добового графіку навантажень, залишаться АЕС, ТЕС та великі ГЕС.

Можливо для того, щоб уникнути дефіциту електроенергії в 2025 доцільним буде прийняте рішення щодо добудови 3-го та 4-го блоків АЕС. Достеменно шляхи ліквідації загрози дефіциту електроенергіх не визначені. Але рішення треба приймати вже сьогодні, тому що термін будівництва, як стверджують фахівці, може зайняти до десяти років. А новітніх, екологічно безпечних ТЕС та ТЕЦ до 7 років. Єдине, чого вже не можна робити, так це продовжувати політику безтурботності, легковажності та вичікування. Час прийняття збалансованих інвестиційних рішень та визначення пріоритетів у просторі та часі настав. І не забуваємо, що портал прийняття прогнозованих рішень може закритися дуже скоро. Ситуація з вугіллям для ТЕС і ТЕЦ на сьогодні є прямим підтвердженням, цієї тези.

І наостанок, ще дві короткі тези.

А) Нам необхідна не формальна, а дієва Енергетична стратегія, як головний державний навігаційний прилад визначення напрямку руху галузі. Тоді державні законодавчі, виконавчі та регуляторні органи будуть достеменно знати що їм робити та нести за це відповідальність. Тоді діючий Закон про НКРЕКП отримає недостаюче підгрунтя для прийняття прогнозованих рішень.

Б) Прогнозований баланс попиту та пропозиції на енергоносії у фізичному та грошових виразах має бути невід’ємною частиною Енергетичної стратегії України до 2035 року.