Аналітичний огляд енергетики України станом на липень-серпень 2015 (І частина)

Аналітичний огляд енергетики України станом на липень-серпень 2015 (І частина)

Аналітичний огляд енергетики України станом на липень-серпень 2015 (І частина)

Всеукраїнська Енергетична Асамблея пропонує Вашій увазі першу частину “Короткого аналітичного огляду ВЕА щодо стану енергетичного сектору за липень-серпень 2015р., а саме:
  1. Стан накопичення вугілля.
  2. Особливості функціонування сектору в умовах бойових дій на Сході України
  3. Імпорт електроенергії.

Ми розуємо, що деякі тези та твердження звіту є неоднозначними і дискусійними, в цьому огляді представлене наше бачення поточної ситуації в енергетичному секторі. Будемо щиро вдячні, якщо ви долучитеся до дискусії та висловите Вашу думку.

******************************************************************************************************************************

Стан підготовки енергетичного сектору до роботи в ОЗП 2015/2016р., зокрема Об’єднаної енергетичної системи України (ОЕС України), у липні 2015 року та за першу половину серпня 2015 набув загрозливого характеру.

  • накопичення вугілля на складах теплових електростанцій (ТЕС) не відбувалось;
  • накопичення газу в газосховищах здійснюється недостатніми темпами;
  • коштів на закупівлю необхідного обсягу вугілля та газу недостатньо;
  • дедалі поглиблюється криза неплатежів за спожиті енергоносії;
  • ціни на енергоносії не збалансовані;
  • з ОЕС України фактично виділено три «острови»: Бурштинський, Луганський, Донецько-Луганський (неконтрольована територія);
  • енергоблоки ТЕС потужністю 300 МВт вимушені працювати в непроектних режимах роботи та примусово залучаються до маневрування, що погіршує їх економічність та надійність, включаючи ті, що були відремонтовані;
  • режими роботи ГЕС Дніпровського та Дністровського каскадів характеризуються аномально низкою водністю річок із значним форсуванням щоденного виробництва електроенергії гідростанціями за командами Диспетчерського центру наприкінці липня, на початку серпня цього року;
  • в кінці липня, на початку серпня наявний, але прихований дефіцит електроенергії в Україні трансформувався у реальний, з отриманням аварійної допомоги та відновленням імпорту електроенергії з Росіїї.

Загроза «холодної зими» стала вже надто реальною.

На наш погляд це сталося зокрема тому, що діюча державна система управління та регулювання енергетичного сектору України виявилася не готовою та не спроможною виконувати свою фахову роль під час продовження кризисних явищ у економіці держави та за умов продовження бойових дій на сході країни, де зосереджені основні поклади антрацитового вугілля для 50% вітчизняних ТЕС.

На тепер, коли час планомірної підготовки сектору до роботи в ОЗП згаяний та вичерпаний, залишився тільки один шлях – запровадження надзвичайних заходів, включаючи примусове обмеження споживачів доки ще не настали морози.

Далі стисло про значимі події, факти, результати діяльності та наслідки.

  1. Стан накопичення вугілля.

Накопичення вугілля на складах ТЕС з липня і до середии серпня припинилося і навіть розпочалося його спрацювання.

Станом на 01.08.15 р. запаси вугілля склали 1272 тис.т., та зменшилися за липень на 83 тис. т. Додаток 1. У другій половині серпня тенденція накопичення вугілля на складах деяких ТЕС відновилася.

Станом на 1 вересня 2015 р. серпня запаси склали 1432 тис.тон, при необхідних станом на 01.10.15 р. 3500 тис. тон. Додаток 2

Нерівномірність заповненя складів між ТЕС зберігається високою. На 3 електростанціях із 12 накопичено 834 тис. тон, або 58% від загального обсягу.

В липні 18-20 енергоблоків продовжували стояли із-за дефіциту вугілля марки АШ. Зміївська ТЕС тривалий час зупинена повністю, Словянська ТЕС періодично зупинялася із-за повного спрацювання вугілля. На Придніпровській, Криворізькій та Трипільській ТЕС працювало по одному блоку. Проте, 01.08.2015 р. Придніпровська ТЕС теж була повністю зупинена за рахунок повного спрацювання вугілля.

Всі працездатні енергоблоки ТЕС на газовому вугіллі працювали у повному складі. Для поповненя запасів вугілля на складах генеруючим компаніям ТЕС у липні-серпні 2015 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.07.15 №765-р, було додатково передбачено залучити 2 млрд.грн. Станом на кінець серпня, зазначене фінансування все ще не було виділено генеруючим компаніям ТЕС.

Все, що закуповувалося генеруючими компаніями ТЕС з поточних розрахунків негайно спалювалося. В серпні ДП “Енергоринок” заплановано перекредитування учасників ОРЕ ще близько 1 млрд.грн.

Загалом, жоден з ключових заходів, які планувалося здійснити повноважними державними органами для створення умов накопичення вугілля не дав результатів. Нагадаємо основні з них та оціночно результат.

  • Законодавче відокремлення від розрахунків за енергоносіїї неконтрольованих Україною територій – процес не завершений, стан розрахунків не покращився. Рішення щодо нарахованих ДП «Енергоринок», але не сплачених коштів лютому-квітні 2015 р. ГК «Східенерго» (Зуївська ТЕС), та «Донбасенерго» (Старобешівська ТЕС), які розташовані на неконтрольованій території, до цього часу не прийнято.
  • Адміністративне обмеження цін на вугілля та електроенергію генеруючих компаній теплових електростанцій на протязі 7 місяців дало зворотній результат: посилення дефіциту вугілля та електроенергії, збиткова робота ГК, вимивання обігових коштів, відновлення та зростання неефективних дотацій вугільній галузі;
  • Залучення зовнішніх кредитних ресурсів через ОРЕ теж поки що не дало очікуємого результату – склади більшості ТЕС на АШ заповнені нижче мінімально-допустимих рівнів. Зобовязання ДП Енергоринок по залученим коштам з урахуванням вже прийнятих рішень складуть близько 6,5 млрд.грн.. Крім того фінансові зобов’язання ДП «Енергоринок» обтяжені випущеними облігаціями на суму 1,6 млрд грн. термін погашення яких є 2017 рік.Прогнозний баланс електричної енергії, як основний інструмент у підготовці до ОЗП, на середину серпня 2015 р. повноважні владні органи так і не спромоглися затвердити.
  • Повноваження, та організація роботи створеної КМУ на початку серпня «Робочої групи по підготовці до ОЗП» вже не відповідають зростаючим викликам за загрозам сьогодення.
  • Для того, щоб накопичити з 15 серпня до 1 жовтня 2015 року мінімально необхідний запас вугілля на складах ТЕС 3500 тис. тон, щоденно треба поставляти на склад близько 50 тис. тон вугілля і ще 55-70 тис. тон для поточного споживання. Всього, на цей період необхідний обсяг щоденних надходжень вугілля має бути 105-120 тис. тон. За сьогоднішніх умов такі обсяги вже виглядають нереальними.

На цьому етапі вже необхідно об’єктивно визначитися, чи пройшли енергетики спільно з владою «точку неповернення» в процессі підготовки до зими», чи ще є шанс виправити положення. Усним завірянням «все буде добре» віри вже не може бути. Занадто високі ставки.

На наше переконання, при усіх варіантах розвитку подій, час запровадження деяких надзвичайних заходів вже настав, зокрема:

  • Замість «Робочої групи…» створити цілодобово діючий «Антикризовий штаб», з філіями в областях, широкими реальними повноваженнями.
  • Розпочати вже з вересня обмеження споживачів електроенергії по затвердженим графікам аж до накопичення необхідного обсягу вугілля. Щоб не обмежувати взимку. Ключовий вибір залишається: промисловість чи населення? Споживання чи розвиток? Обидва варіанти мають як переваги, так і ризики, соціальні та економічні.
  • Звернутися з заявою влади до громадян України про реальний стан підготовки енергетики до зими, проінформувати про високу вірогідність вжиття окремих непопулярних заходів.
  • Додатково передбачити можливість цільового аварійного використання газу у обсязі до 1,5 млрд. м3 тепловими електростанціями для запобігання розморожування обладнання ТЕС при дефіциті вугілля в морозні періоди.
  • Терміново розпочати впровадження Плану підготовки паливно-енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду 2015-2016 рр та його проходження.
  1. Особливості функціонування сектору в умовах бойових дій на Сході України

Проросійські бойовики у липні – серпні посилили усвідомлене руйнування енергетичних обєктів на території України та інфраструктури доставки вугілля.

В результаті обстрілів Вуглегірська ТЕС два рази в липні і на початку серпня повністю зупинялася на «нуль», з втратою для енергосостеми 600‑900 МВт потужності. У липні-серпні продовжилося перманентне руйнування залізничних колій «переходів», по яким на склади ТЕС доставлялося вугілля марок АШ та Т з зони проведення АТО. Поставки вугілля зменшувалися аж до повного припинення. Це спровокувало різке зростання дефіциту вугілля марки АШ та виникнення стійкого дефіциту електричної енергії у обсязі до 1200 МВт і відповідно імпорту електроенергії з Росії (в останні дні липня до 3200 МВт).

Обмеження українських споживачів та обмеження поставки електроенергії в Крим не вводилися. Але звертає на себе увагу той факт, що обсяг імпорту електроенергії з РФ у липні та серпні приблизно дорівнював потребам Криму, а для Ураїни, крім погіршення умов роботи енергоблоків ТЕС, жодного зиску, на наш погляд, не було, Довідково: Споживання Криму за липень 2015 р. склало 445 млн. кВт.г, заявка Укрінтеренерго на серпень – 500 млн.кВт.г.

Як результат – чергове посилення енергетичної залежності від РФ. Щодо причин, ми висловлюємо версію, що руйнація енергетичних об’єктів є керованим та цілеспрямованим процесом. Надто забагато співпадінь. Так би мовити, опосередковане примушення України до імпорту електроенергії. Але той факт, що енергозабезпечення Криму навіть за таких обставин стало пріоритетом над підготовкою до зими, викликає більш ніж занепокоєння. І схоже владні інституції за будь яких обставин не готові ув’язувати поставки електроенергії в Крим з результатами руйнацій енергетичних об’єктів.

Пропозиції: Офіційна заява Уряду України, директиви на переговори, симетричне обмеження постачання в Крим при пошкодженнях енергетичних обєктів проросійськими бойовиками.

  1. Імпорт електроенергії.

Розпочатий наприкінці липня та у серпні 2015 р. імпорт електроенергії не призвів до накопичення вугілля і погіршив режим та відповідно надійність та економічність роботи енергоблоків ТЕС.

3.1. Відновлення імпорту.

Початок імпорту було покладено в період виникнення аварійної ситуації в енергосистемі 27 – 31 липня 2015 в звязку з впливом декількох факторів:

  • З 25 по 30 липня аварійно зупинився енергоблок 1000 МВт на Запорізькій АЕС.
  • 27 липня в результаті пошкоджень від обстрілів повністю зупинені 3 енергоблоки по 300 МВт Вуглегірської ТЕС.
  • Аварійно зупинялися 2 енергоблоки 300 МВт Запорізької ТЕС, енергоблок на Ладижинської ТЕС, не був готовий до включення в роботу блок Трипільської ТЕС.

Для ліквідації аврійної ситуації в енергосистемі НЕК «Укренерго» по аварійній команді задіяло все можливе обладнання навіть на електростанціях, які мали мінімальний запас вугілля, та отримала електроенергію з РФ по діючим контрактам на перетоки та аварійну допомогу.

Як результат:

а) ДП Енергоринок вимушено закупив електроенергію в РФ з 27 по 31 липня:

  • по контракту ДП “Енергоринок” на перетоки 23,3 млн. кВт.год за ціною 93,01 коп/кВт.год, на загальну суму 21,7 млн. грн. Оскільки до кінця липня ця потужність не була повернута виникли зобов’язання по її сплаті коштами.*
  • По контракту на аварійну допомогу було придбано у РФ 70,6млн. кВт.год за ціною 171,64 коп/кВт.год (ціна затверджена НКРЕ) на загальну суму 121,2 млн. грн.*

Ці надзвичайні витрати не були передбачені НКРЕКП в прогнозній оптовій ринковій ціні на електричну енергію на липень і здійснені виключно за рахунок зменшення ціни та, відповідно, платежів для ГК ТЕС.

Чи були інші варіанти ліквідації аваріійної ситуаціїї? На наше переконання були.

Зважаючи на обставини, що дефіцит виник, зокрема із-за обстрілів, пошкодження і зупинки 900 МВт Вуглегірської ТЕС і РФ відмовила в збільшенні обсягів постачання електроенергіїї по контракту на перетоки по ціні 93 коп/кВтг, а згодилася на збільшення аварійного перетоку по ціні 1,716 грн/кВтг (!), то обмеження Криму на 5 діб на 900 МВт не здаються надто суворим заходом. Або включити, як крайній випадок, в роботу блок 800 МВт на газу з паливною складовою 1,75 грн/кВтг – теж дорого, але без політичних втрат та з відкладеною оплатою.

б) Повністю зупинилися після аварійного спрацювання вугілля зі складів і відсутністю поставок:

31 липня – Слов’янськаТЕС

1 серпня – Придніпровська ТЕС

10 серпня – Зміїївська ТЕС

Питання, чому ДП «Укренерго» не вдалося до введення графіку обмежень споживання, а примусили спалити до нуля вугілля на цих станціях що призвело до вимушеної повної їх зупинки залишається відкритим.

г) З 6 серпня розпочався плановий імпорт електроенергії з РФ по контракту ДПЗД «Укрінтеренерго» рівномірним графіком у обсязі 800-1200 МВт, за ціною продажу в ОРЕ, затвердженою НКРЕКП на рівні 90 коп/кВтг.

д) відновлення процесу накопичення вугілля станом на 20 серпня так і не відбулося.

Чому це сталося, це предмет окремого, незалежного дослідження. Але можна стверджувати, що аварійно зупинений блок АЕС, чи блоки українських ТЕС були не причиною, а наслідком. Причини лежать в організаційній площині. Другим наслідком (знову ж не причиною) є те, що ОЕС України, після припинення імпорту електроенергії у квітні 2015р, продовжувала і продовжує працювати без необхідного резерву потужності. І кожної миті повторення липневих подій знову може стати реальним фактом.

3.2. Оцінка ефективності імпорту.

Після розпочатого у серпні 2015 р. імпорту електроенергії зі сторони владних структур знову прозвучала теза, що імпорт електроенергії вигідний. Хочемо висловити протилежну думку і підтвердити ії наступними аргументами.

  • Щодо графіку поставок імпортованої електроенергії.

Для ОЕС України абсолютно нема потреби у закупівлі електроенергії за імпортом з РФ рівномірним графіком. Більш того, імпорт в нічній зоні, або в часи мінімального споживання ускладнює і без того непрості режими балансування ОЕС. При цьому теплові електростанції вимушено повинні маневрувати (зупиняти та на ранок пускати корпуси та блоки) навіть енергоблоками 300 МВт, які технологічно не розраховані на такі режими. Це приводить до некомпенсованого зниження надійності та економічності роботи енергоблоків.

  • Щодо обсягу поставок та умов повязаних з постачанням електроенергії в Крим.

Обсяг імпортованої електроенергії з РФ у січні-березні 2015 року приблизно дорівнював обсягу електроенергії, що споживає Крим та неконтрольована територія в Луганській області, а в серпні 2015р – обсягу, що споживає Крим. Для накопичення палива та для надійності споживання електроенергії в Україні імпорт за великим рахунком не дав нічого.

Більш того, імпортована електренергія закуповується ДПЗД «Укрінтеренерго» продається в ОРЕ рівномірним графіком, а регулювання графіку постачання електроенергіїї в Крим здійснюється ТЕС України і знову ж з некомпенсованим погіршенням економічності та надійності обладнання.

  • Щодо умов оплати за імпортовану електроенергію та електроенергію закуплену в ОРЕ для цілей постачання в Крим.

Імпорт електроенергії ДПЗД «Укрінтеренерго» передбачає передоплату 200 млн.грн та 100% оплату закупленої електроенергії. Ці умови виконуються ДП «Енергоринок» у повному обсязі. З другого боку, обласні енергопостачальні компанії жодного місяця не оплатили 100% за електроенергію, закуплену в ОРЕ і це означає, що весь тягар цих умов ліг на зменьшення оплати генеруючим компаніям і частково на ДП «Енергоринок».

У той же час, ДПЗД «Укрінтеренерго», яке закуповує електроенергію в ОРЕ на умовах незалежного постачальника для цілей постачання в Крим, не виконує умови передоплати електроенергіі і більш того, майже постійно має заборгованіть перед ДП Енергоринок від 80 до 550 млн.грн. Знову ж від цього потерпають усі генеруючі компанії, але в першу чергу ТЕС, які мають великий дефіцит коштів для закупівлі вугілля у зв’язку ціновими обмеженнями та заборгованістю ДП “Енергоринок” з оплати відпущеної ТЕС в ОРЕ електроенергії у обсязі .

  • Щодо ціни на імпортовану електроенергію.

Ціна продажу імпортованої електроенергії в ОРЕ на серпень 2015р. для ДПЗД «Укрінтеренерго» встановлена НКРЕКП на рівні 90 коп/кВтг. З цього приводу владою в черговий раз було озвучено тезу, що іморт вигідний, оскільки встановлена ціна нижче середньої ціни ТЕС за липень (91,87 коп/кВтг).

В даному випадку некоректність такого порівняння, а відповідно і висновку, полягає в тому, що порівнюються абсолютно неспівставні величини. Ціна імортованої електроенергії рівномірним графіком порівнюється з середньозваженою ціною теплової генерації, яка включає додаткові платежі на регулювання нерівномірності добового графіка потужності.

Хоча в Україні немає такого поняття, як ціна «бази», або ціна електроенергії рівномірним графіком, тим не менше, для ГК ТЕС де факто вона встановлена у розмірі 600 грн/МВтг (60 коп/кВтг) постановою НКРЕКП від 14.11.2014 №302 на рівні середньої фактичної паливної складової блоків ТЕС за останній звітний період (на той час це паливні витрати аж за вересень 2014 року).

Три інших складових середньої ціни ГК, а саме ціна за потужність, маневренність, та розвантаження нижче мінімального складу відносяться до цін змінної частини графіка потужності.

Іншими словами, для блока ТЕС, який заявляється для роботи в базі, без участі в регулюванні графіка, буде встановлена ціна 60 коп/кВтг, яку можна вважати маркером ціни «бази» в Україні.

Таким чином, ціна імпортованої електроенергії 90 коп/кВт.год, яка поставляється в ОРЕ рівномірним графіком є значно вищою ціни електроенергіїї в базовій частині добового графіку ОЕС України.

Довідково: В оптовому ринку електроенергії України та в ОЕС України покриття базової потужності, або відповідно продаж електроенергії рівномірним графіком здійснюють АЕС НАЕК «Енергоатом» за тарифом 42,64 коп/кВт.г та енергоблоки ТЕС

Виходячи з досвіду іморту електричної енергії в 2015 р., на наш погляд вже достатньо підстав для того, щоб внести контракт з РФ зміни для уникнення в майбутньому негативних впливів постачання електроенергії рівномірним графіком та інших недружніх положень.

 

В наступних частинах звіту буде відображено та проаналізовано:
  • Економічность блоків ТЕС
  • Стан розрахунків в ОРЕ.
  • Пофакторний аналіз відхилення доходів ГК у порівнянні з 2014 роком (обсяги, структура, тарифи)
  • Цінова політика
  • Інше.