Про неринковий ринок електричної енергії. Що в Європі, і що у нас?

Про неринковий ринок електричної енергії. Що в Європі, і що у нас?

Про неринковий ринок електричної енергії. Що в Європі, і що у нас?

На час прийняття початкової редакції Закону України «Про ринок електричної енергії» у 2017 році були враховані найкращі європейські практики регулювання ринків електричної енергії.   

А саме, ключовою ідеологією успішних ринків електричної енергії є такий механізм:  визначальною ціною для всього оптового ринку електроенергії є ціна, що формується на форвардному ринку або на біржі. Форвардний ринок – основний, оскільки на ньому торгуються найбільші обсяги: наприклад, в ЄС за таким механізмом контрактується до 80% електроенергії.

Торги на форвардному ринку проводяться на біржі задовго до дня постачання для того, щоб і продавець, і покупець отримали гарантовану ціну контракту. Під час торгів обидва пропонують свої ціни, але вирішальною, тобто тією, що дозволяє здійснити операцію, завжди є ціна покупця, яка стає ціною контракту та діє протягом усього періоду постачання.

Саме такий механізм дозволяє укласти найбільшу кількість контрактів за мінімальною ринковою ціною. Якщо на ринку існує профіцит, як в Україні, ціна буде постійно знижуватися. При цьому генеруючі компанії мають альтернативу: або не продавати взагалі (а отже, нести експлуатаційні й операційні витрати), або подавати заявку з кращою пропозицією, ніж конкуренти.

Ринок «на добу наперед», на якому торгується 5-15% обсягу ринку електроенергії, є коригуючим або допоміжним для форвардного ринку електроенергії. Ціна на РДН також визначається за механізмом фіксингу: заявки на продаж і заявки на купівлю подаються до моменту, допоки пропозиція продавця та пропозиція покупця не зрівняються. Така ціна стає ціною ринку «на добу наперед» на конкретну годину.

Добре розвинуті та ліквідні ринки дають змогу ефективно врівноважувати пропозицію та попит на електроенергію, що, в свою чергу, веде до зменшення витрат на виробництво та формування оптимальної ціни.

А що у нас?

Якщо стисло, то під час імплементації норм Закону ми примудрилися викривити все і навіть наведені вище базові засади формування ринків електричної енергії.

Наразі ми не згадуємо перехресне субсидіювання, непрацюючий ринок допоміжних послуг, необґрунтовані прайскепи, недосконалу систему звітності постачальників спеціальних обов’язків (ПСО), відсутність прогнозування обсягів виробництва «зеленої» електроенергії тощо. Мова йде про порушення ключової ідеології визначення базової ціни на форвардному ринку.

В Україні основними сегментами ринку, які визначають ціну електроенергії, на відміну від європейської практики стали ринок «на добу наперед» та внутрішньодобовий ринок. Ці ринки ємністю до 30%, які з самого початку функціонування стали місцем демпінгу та домінування електроенергії Гарантованого покупця за адміністративним механізмом ПСО, є наразі ціноутворюючими для інших сегментів ринку.  

З іншого боку, ринок прямих договорів фактично перетворений на ринок «договорняків». Біржова торгівля електроенергією Гарантованого покупця з постачальниками універсальних послуг до ринкового ціноутворення також немає жодного відношення. Цінові результати відомі ще до початку торгів.      

Без сумніву, що новому Уряду доведеться скасувати перехресне субсидіювання, переглянути функції сегментів ринку електричної енергії та запровадити повноцінне функціонування форвардного ринку двосторонніх договорів – біржі, ввести в кінці-кінців у дію ринок допоміжних послуг, де кожен гравець ринку зможе знайти свою нішу. Адже кінцевою метою усіх цих процесів є формування зваженої ринкової ціни на електроенергію.

То чи не пора нам якнайшвидше повернутися до кращих європейських практик формування ринку електроенергії, ефективність яких доведена часом, а не вигадувати, як завжди, щось своє та, як завжди, хибне?

Блог Івана Плачкова