Стан підготовки до осінньо-зимового максимуму (ОЗМ) 2016-2017 рр. I частина

Стан підготовки до осінньо-зимового максимуму (ОЗМ) 2016-2017 рр. I частина

Стан підготовки до осінньо-зимового максимуму (ОЗМ) 2016-2017 рр. I частина

Розрахунки за енергоносії за 7 місяців 2016 р. на ринку електричної енергії.

Відпрацьований роками процес підготовки енергетичного сектору до роботи в ОЗМ за останні три роки перетворився у майже «нездійснену місію». Майбутній опалювальний сезон не став виключенням.

За два місяці до початку ОЗМ ситуація виглядає вкрай небезпечною:

  1. Криза неплатежів на ринку електроенергії не подолана, борги щомісячно зростають приблизно на 400-500 млн.грн та досягли перед виробниками електроенергії та НЕК «Укренерго» 29 млрд.грн.
  2. Запаси вугілля на складах ТЕС станом на 07 вересня 2016 складають 970 тис. тон при запланованих на 1 листопада 2016 р 1,8 млн.тон. За серпень накопичення не відбулося;
  3. Вугілля марки АШ з ОРДЛО надходить тільки в обсягах поточного споживання (без ознак накопичення) мінімальним складом обладнання ТЕС.
  4. Вугілля марки «Г» не накопичується у зв’язку з непрогнозованим збільшенням обсягу спалювання на ТЕС, які використовують «газове» вугілля для заміщення зменьшення обсягу виробництва електроенергії на АЕС.
  5. Рахунки ТЕЦ та підприємств теплокомуненерго весь літній ремонтний період заблоковані НАК «Нафтогаз України» через борги за газ та несплату штрафних санкцій. На даний час ситуація не змінилася.
  6. Продовжує зростати брак грошових коштів виробників електричної енергії для своєчасного та належного завершення ремонтної кампанії та накопичення вугілля на складах. Негативна тенденція продовжується, не зважаючи на вживані заходи, зокрема:
    • двократне збільшення тарифів для населення з 2015 р. та одночасне зростання ОРЦ та тарифів для промисловості (тільки у 2015 р. на %).
    • запровадження НКРЕКП нової методології розрахунку ОРЦ та визначення ціни вугілля в ОРЦ (Роттердам+);
    • показану прибутковість за звітами за 6 міс. генеруючих компаній «Центренерго» та «Донбасенерго»;
    • накопичення ДП «Енергоринок» додаткових фінансових зобов’язань у розмірі біля 7 млрд. грн. (кредити Ощадбанку – 5,4 млрд. грн, цінні папери – 1,6 млрд. грн), які були використані для надання авансів ГК ТЕС та ТЕЦ, для придбання палива та проведення ремонтів.
    • чергове відтермінування КМУ термінів погашення кредиту Ощадбанку з 2016 р. на 2017 р. у розмірі 2 млрд. грн, які залучалися для накопичення вугілля у 2015 р;
    • проведення зв’язаних взаєморозрахунків (читайте взаємозаліків, або прихованого бартеру) за борги за електроенергію, вугілля, платежами в бюджет, та платежами з бюджету за окремими постановами КМУ та НКРЕКП за 7 міс. на суму 3,4 млрд. грн.
    • заходи НКРЕКП по щомісячному обмеженню нормативів відрахувань на поточні рахунки енергопостачальних компаній.

За липень 2016 р. суттєвих змін у сторону покращання розрахунків на ринку електричної енергії так і не відбулося. Заборгованість споживачів за електроенергію зросла ще на 526 млн. грн. та досягла 23,4 млрд. грн (без споживачів в ОРДЛО).

В липні і енергопостачальні компанії продовжили безоплатний відпуск електричної енергії споживачам:

  • підприємствам вугільної промисловості – рівень оплати за липень –28,2%, за 7 місяців – 38,3%, загальний борг досяг 11 млрд. грн.
  • водоканалам – рівень оплати за липень – 71,1%, з початку року 67,7%, загальний борг складає 5,3 млрд. грн.
  • підприємствам теплокомуненерго – загальний борг – 1,6 млрд. грн.
  • підприємствам хімічної промисловості – рівень оплати за липень – 54,3%, з початку року 55,8%, загальний борг становить 1,4 млрд грн.

Загальну негативну картину завершує накопичена заборгованість державного та місцевих бюджетів у розмірі 0,68 млрд. грн.(бюджетні організації, пільги, субсидії).

Є й позитивні тенденції.

  • Населення розрахувалося у 2016 р. на 98,5%
  • Сільське господарство та машинобудівна промисловість – на 100%
  • Інша промисловість – 100%;

Неважко вирахувати, що основними джерелами, що генерують кризу неплатежів на ринку електроенергії є саме державні органи влади, центральні та місцеві. Або не виділяють, або затримують, або не вирішують. Входячи з цього, на наш погляд, заходи по поліпшенню платежів у першу чергу лежать у двох площинах:

  • держава стає самим дисциплінованим платником за енергоносії (змінює принципи та обсяги фінансування з бюджету), включаючи оплату екологічної броні;
  • енергопостачальні компанії відновлюють практику припинення безоплатного відпуску електроенергії споживачам незалежно від форми власності;

Також, на наш погляд, необхідно змінити оціночну риторику неплатежів за електроенергію. Замість «споживач збільшив заборгованість», вживати більш точний вираз «енергопостачальна компанія допустила безоплатне постачання електроенергії». Інакше задача не має рішення.

Показники та динаміка приросту заборгованості споживачів електроенергії, енергопостачальних компаній та ДП «Енергоринок» перед виробниками електричної енергії за 7 міс. 2016 р. є такими:

Було б неправильно вважати, що причиною зростання заборгованості за електроенергію є тільки неплатежі споживачів. На кожному рівні перепродажу електроенергії від виробників, а саме, через ДП Енергоринок та енергопостачальні компанії до неплатежів споживачів додаються інші чинники, які посилюють кризу неплатежів.