ВЕА: Тарифи на електроенергію в Україні для споживачів були й залишаються одними з найнижчих серед країн Європи

ВЕА: Тарифи на електроенергію в Україні для споживачів були й залишаються одними з найнижчих серед країн Європи

ВЕА: Тарифи на електроенергію в Україні для споживачів були й залишаються одними з найнижчих серед країн Європи

Нещодавно Європейська Комісія оприлюднила квартальний звіт, який серед іншого містить огляд цін на електроенергію в країнах ЄС. Цей звіт, як обов’язковий компонент відкритості європейського ринку електроенергії, охоплює всі компоненти ринку – від оптового до роздрібного.

Натомість, стараннями ЗМІ інформація щодо цін на електрику дійшла до українських читачів в сильно урізаному вигляді і стала по суті напівправдою, а сенсаційні заголовки передруків вже прямо вводять читачів в оману, та відволікають увагу від справжніх причин провалу ринку електроенергії українського виробництва.

Ось приклад деяких заголовків. Спробуйте їх ще раз уважно прочитити і оцінити їх красу:  «В Україні найдорожча біржова ціна на електроенергію — звіт Єврокомісії»; «Попереду всієї Європи – в Україні найдорожча електроенергія»; «В Україні найдорожча у Європі електроенергія». Водночас, приведене у звіті порівняння роздрібних цін для кінцевого споживача залишилося поза медіафокусом, жодне з видань не звернуло увагу на роздрібні ціни, які найбільш цікавлять українських споживачів.

Всеукраїнська Енергетична Асамблея завжди намагається об’єктивно інтерпретувати будь-яку статистичну інформацію чи з вітчизняних, чи з іноземних джерел. Особливо це стосується таких суспільно чутливих тем в енергетиці, як порівняння цін на енергоносії для споживачів. Адже однобічне трактування окремих статистичних даних, непрофесійне висвітлення фактів, без сумніву, тягне за собою некоректні висновки та вводить в оману читачів.

З метою уникнення маніпуляцій щодо порівняння цін на електроенергію в Україні та країнах Європи, Асамблея цим постом доповнює аналіз даними величин роздрібних цін, опублікованих у звіті Європейської Комісії.

Так, дійсно, середня вартість електроенергії на оптових ринках в європейських країнах в базові години в першому кварталі 2020 року склала 33,5 євро/МВт-год, в той же час вартість електроенергії на українському оптовому ринку за цей же період склала 46,9 євро/МВт-год, а в Бурштинському острові 52,9 євро/МВт-год, що вище середньоєвропейського рівня.

Але як тільки ми звертаємося до публічних даних Єврокомісії щодо роздрібних цін для побутових та промислових споживачів, вся концепція «найвищих цін в Україні» руйнується вщент. 

Як відомо, вартість 1 кВт-год для побутового споживача в Україні в обсязі до 100 кВт-год становить 0,9 грн, понад 100 кВт-год – 1,68 грн/кВт-год (з ПДВ), що за поточним валютним курсом становить 2,78 і 5,2 євроцентів/кВт-год відповідно. Середній тариф для побутових споживачів в країнах Європи за перший квартал становив 21,48 євроцентів/кВт-год (з податками), що в 4 рази більше тарифу в Україні.

Для промислових споживачів тариф на електроенергію в Україні не регулюється і встановлюється ринком (за винятком компонентів – тарифи операторів системи передачі та розподілу). В першому кварталі середній тариф становив 2,34 грн/кВт-год, що за поточним валютним курсом становить 7,27 євроцентів/кВт-год. Середній тариф для промислових споживачів в країнах Європи за перший квартал становив 11,67 євроцентів/кВт-год (без податків), що в 1,5 рази більше тарифу в Україні.

Отже, тарифи на електроенергію для кінцевих споживачів в Україні були й протягом довгого часу залишаються одними з найнижчих серед країн Європи. Більше того, ціни для побутових споживачів, як й в усі попередні періоди, є пільговим, не змінювалися з 2017 року, не відповідають економічно обґрунтованому рівню і субсидіюються за рахунок промисловості.

З початку роботи нової моделі ринку тягар неринкового перехресного субсидіювання формально перекладений через механізм ПСО на плечі НЕК «Енергоатом» та ПрАТ «Укргідроенерго», а фактично на всю генерацію. На сьогодні саме цей компонент продовжує руйнацію молодого українського ринку, а не оптові ціни.

Саме таке необережне висвітлення засобами масової інформації проблем ціноутворення та вільної інтерпретації відкритих даних унеможливлює початок комунікації уряду із споживачами щодо ліквідації перехресного субсидіювання. Бо заголовки, згадані на початку посту, прочитала, швидше за все, більшість громадян України, і повірила в оману.