Дослідження Проєкту енергетичної безпеки USAID. Перші результати та що залишилося за «кадром»

Дослідження Проєкту енергетичної безпеки USAID. Перші результати та що залишилося за «кадром»

Дослідження Проєкту енергетичної безпеки USAID. Перші результати та що залишилося за «кадром»

Оприлюднені результати дослідження кінцевого споживання всіх видів енергоносіїв та їх доступності для населення України, проведене шляхом прямого опитування в рамках Проєкту енергетичної безпеки USAID, чи не вперше висвітлили цінностне відношення громадян до цих чутливих для сприйняття тем.

Цілями дослідження були такі: визначити, як домогосподарства використовують різні види енергії, їх платоспроможність і зрозуміти, як зробити енергію більш доступною, надійною, а також яким чином поліпшити структуру виробників енергії, зробивши їх більш ефективними та екологічними.

Саме тому Асамблея вважає таке дослідження конче важливим, оскільки воно несе в собі гідні та корисні цілі та сигнали для всіх учасників ринку електричної енергії від споживачів до виробників електроенергії, а також для регуляторних органів та державних інституцій.

Адже саме невирішені за політичними мотивами нагальні питання гармонізації відносин з побутовими споживачами в умовах запровадженого повномасштабного ринку електричної енергії до цього часу, стримують його подальший розвиток, залишаючи по собі викривлені цінові сигнали та низькоефективну затратну економіку.

Натомість, навіть частково оприлюднені матеріали та неакцентовані висновки наштовхують на думку, що це дослідження може несподівано стати потужним маніпулятивним інструментом в руках політиків та надовго закрити шлях до ліквідації непереборного поки що в Україні антиринкового явища перехресного субсидіювання, а з цим лишити країну будь-яких шансів на майбутнє економічне конкурентне зростання в ринкових умовах.

Чи можна було за результатами дослідження зробити ключовий висновок, або застереження, що на сприйняття побутовими споживачами цінових та грошових аспектів за енергоносії суттєво могла вплинути багаторічна хибна тарифна політика «низьких цін» для населення? – впевнені що так.

Чи можна було у висновках зробити припущення, бачення що «енергетична бідність» в Україні стала наслідком саме довгостротокової державної політики «низьких цін» на енергоносії та руйнівній для економіці моделі перехресного субсидіювання населення за рахунок промисловості? – думаємо, що так і є. Найгірше що в новій моделі ринку цей обов’язок перекладений всю без виключення генерацію, чим повністю спотворені та дискредитовані доведені Європейським досвідом базові засади ринкових відносин.

А от чого не варто, на нашу думку було робити, так використовувати без додаткових пояснень та акцентів з боку USAID заголовки, вирази та висновки які в українських реаліях самі можуть нести маніпулятивні ознаки.

І головне. У висновках жодним чином не згадується нова модель ринку рівно як і пропозиції щодо необхідності змін удосконалення методології ціноутворення для домогосподарств. Цей факт за умовчанням та опосередковано виглядає, що USAID погоджується з позицією, що зміна цін для населення не на часі.

Віримо, що насправді, це не так, бо без ліквідації перехресного субсидіювання неможливо досягти базових критеріїв енергетичної безпеки України, на досягнення якої активно долучилася програма USAID зокрема:

  • Запровадити RAB – регулювання на передачу та розподіл;
  • Забезпечити виконання програми зниження викидів великих спалювальних установок;
  • Об’єднати енергосистему ринків з європейською електроенергією та (ENTSO-E);
  • Забезпечити розвиток «зеленої енергетики;
  • Забезпечити ефективну роботу всіх компонентів ринку електроенергії, тощо.

З метою уникнення подальших маніпуляцій щодо доволі гострої теми енергетичної бідності, та тарифів на енергоносії Асамблея закликає доопрацювати таке важливе дослідження, з залученням профільних фахівців за згодою.

Сподіваємося, що висловлені в цій публікації застереження та пропозиції будуть враховані в фінальних версіях звіту та презентації і що ці вельми корисні для українського суспільства матеріали дослідження будуть усвідомлено враховані в наступних реформаційних кроках.