Пройшло вже більше року від початку енергетичного терору, який розпочала Росія. Окупанти неодноразово намагались зруйнувати нашу енергосистему, але енергетики раз за разом ліквідовували наслідки обстрілів та повертали в роботу пошкоджене обладнання. Зневірений через поразки на фронті, ворог випустив сотні ракет та дронів по енергосистемі, втім наші фахівці не дали росіянам зруйнувати її та відібрати в українців світло. Вже очевидно, що Росія програла першу світову енергетичну війну, яку вона ж сама і розв'язала.
Попри всі атаки зараз в Україні майже немає відключень світла. Трапляються локальні збої в електропостачанні через мережеві обмеження, а також бувають відключення у прифронтових регіонах, де окупанти руйнують все, до чого у них дотягуються руки. Зараз може скластись враження, що енергетикам вдалось повністю відновити енергосистему і найстрашніше вже позаду, але це не зовсім так.
Дійсно, на сьогодні ситуація набагато краща, ніж ще два місяці тому. Все це результат титанічної роботи енергетиків. Їм вдалось у максимально короткі терміни відремонтувати пошкоджене обладнання та налагодити роботу енергосистеми в умовах значних руйнувань. Проте варто пам’ятати, що обладнання все ще суттєво пошкоджене. Те, що зробили енергетики, це така собі «перша допомога», яка дозволяє забезпечувати людей електрикою, але обладнання все одно під загрозою аварій у разі його перевантаження чи негоди.
Нам дуже пощастило, що ця зима була м’якою і відносно теплою. Сподіваюсь, що наступна буде такою ж, але у будь-якому випадку треба готуватись до усіх можливих сценаріїв. Енергетики це чудово розуміють, тому вони вже проводять підготовчі роботи до наступного опалювального сезону, який може бути складнішим за попередній, оскільки ворог завдав істотної шкоди нашій енергосистемі.
Через це постає логічне питання про те, що можна і треба зробити для проходження наступної зими. Насправді, роботи дуже багато і не тільки в енергетиків, які лагодять обладнання, а й у Міністерства енергетики, Національного енергетичного регулятора, у державних та приватних енергетичних компаній. Зараз в енергетиці існує ряд не вирішених питань, врегулювання яких допоможе у проходженні наступної зими.
Перша і найголовніша проблема – це брак коштів для відновлення енергосистеми. Цієї зими енергетики вичерпали всі свої запаси обладнання та фінансові ресурси, поки усували наслідки ворожих обстрілів. Зараз їм потрібно формувати нові до наступної зими, але це складно робити також і через відвічні проблеми енергоринку, які не вирішували ще до війни.
Перш за все, українська енергетика дійсно отримує певне обладнання для ремонтів та гуманітарну допомогу, за яку ми вдячні міжнародним партнерам. Разом із відданою працею колег-енергетиків це те, що дозволило нам зараз виграти час та нормалізувати економіку країни та соціальне життя. Проте ми повинні розуміти, що це точкова допомога несистемного характеру. Трансформаторні підстанції та обладнання для них проходять довгий процес виробництва, під конкретне замовлення. Це означає, що учасники ринку повинні мати змогу самостійно робити замовлення під певні параметри подібного обладнання. Окрім цього, будівництво захисних конструкцій для енергетичного устаткування зараз перебуває в активній фазі, що також потрібно враховувати. А на це все компаніям необхідно мати кошти.
Тут варто зазначити наші реалії на оптовому ринку електроенергії. В нас діє ручне регулювання, що спотворює фінансовий стан енергетичної галузі. Наш ринок повністю крос-субсидований та таким чином автоматично генерує збитки. Щоб вирішити цю проблему треба йти далі за європейським прикладом та лібералізувати повністю ціноутворення. План мінімум для відновлення до наступної зими – збільшити цінові обмеження на ринку електроенергії, так звані прайс-кепи. Поточний рівень цінових обмежень змушує енергетичні компанії продавати електроенергію дешевше собівартості. Через це вони не мають змогу отримувати кошти, які необхідні для підготовки до наступної зими. Державні Центренерго та Укргідроенерго нещодавно зробили актуальні зрізи стану своїх підприємств. І Національному енергетичному регулятору потрібно якнайшвидше переглянути модель прайс-кепів, щоб енергетики могли отримувати необхідні їм кошти та мали змогу краще підготуватись до зими.
Враховуючи те, що однією з основних цілей росіян були саме високовольтні підстанції «Укренерго», дуже важливо, щоб компанії надійшло необхідне для ремонту фінансування. Ми можемо побачити по опосередкованим причинам, що грошей з тарифу на передачу, який фінансує Укренерго, вже не вистачає. Тому, якщо у Укренерго немає цих коштів уже по результатам першого кварталу, то необхідно звертатись за допомогою до енергетичного Регулятора за коректуванням тарифу на подальші періоди для відновлення потужностей Укренерго.
Дуже багато надій було на відкриття експорту електроенергії, адже за різними оцінками, Україна могла отримувати 300-500 млн гривень на місяць. Це значні гроші, які допоможуть нам полагодити обладнання та підготуватись до наступного опалювального сезону. Але результати трохи більше ніж тижня роботи експорту показують, що минулорічні обсяги нам поки недоступні в найближчій перспективі. Питання полягає також у тому, що із вимогою наших партнерів щодо спільних аукціонів із сусідніми державами, що означає розподіл коштів від перетину, доходи від експорту не зможуть досягати рекордів в 6 млрд грн як під час «експортної кампанії» з липня по жовтень 2022.
Також хочу наголосити, що частину доходів з експорту електроенергії «Укренерго» спрямовувала на погашення заборгованості на балансуючому ринку. Минулого літа завдяки цьому «Укренерго» змогла частково погасити цю заборгованість, що дозволило енергетичним компаніям отримати кошти для підготовки до зими. Зараз борг «Укренерго» на балансуючому ринку складає приблизно 16 млрд гривень і погашення цієї заборгованості безпосередньо допоможе забезпечити енергетичну безпеку України.
Окрім цього, частина експортних коштів розподілялася і на підтримку державного Енергоатому. Очевидно, що тимчасова окупація об’єктів генерації, пошкодження у зв’язку із воєнними діями негативно вплинули на становище держкомпанії. Зараз компанія буде проходити ремонтну кампанію, щоб енергоблоки могли стабільно працювати під час наступної зими. Але разом із цим, менший виробіток електроенергії – це менше коштів для компанії, яка являється учасником ПСО. А це означає, що зі зниженням виробництва електроенергії, у компанії попросту немає грошей для постачальників електроенергії, які закупляють її для населення. Постачальники, що складають до половини ринку електроенергії можуть збанкрутувати і запустити ланцюгову реакцію на весь ринок.
Ця зима також показала, що необхідно дуже ретельно розглянути питання розвитку розподіленої генерації. Одиничні потужності, обсяг, географічне розміщення, доцільність с точки зору безпеки, питання вартості та багато інших питань. Потрібно визначити рівень децентралізації енергосистеми при якому буде забезпечена її надійна та економічна робота.
Питання відновлювальної генерації теж на порядку денному. Питома вага у загальному балансі потужностей та виробництва в українській енергосистемі, темпи розвитку, який тип генерації і й в яких регіонах країни розміщувати.
При цьому всьому, одним із головних питань залишається вдосконалення тарифної політики. Тарифи повинні бути перш за все економічно обґрунтованими, прозорими та відповідати платоспроможності споживачів.
Наразі багато варіантів обговорюється в контексті можливого підвищення тарифів для населення, але потрібно до цього питання підходити комплексно та із детальними прорахунками. Адже ми з одного боку, маємо відремонтувати пошкоджену ударами росіян енергетичну інфраструктуру, а з іншого вберегти соціально незахищені групи населення від можливих негативних наслідків прийняття такого рішення. Тому, ми в Асоціації також зараз здійснюємо розрахунки таких варіантів, що можуть стати збалансованим рішенням, як для побутових, так і для промислових споживачів.
Треба резюмувати, що роботи дійсно дуже багато. Зараз в енергетиці існує чимало нагальних питань, які потребують термінового вирішення.
Пропоную у жовтні-листопаді нинішнього року скликати II Всеукраїнський енергетичний з’їзд, на якому широким колом фахівців у вільній дискусії будуть обговорені всі аспекти сучасного стану електроенергетичної галузі, відновлення та шляхи її подальшого розвитку.
