Всі ці тези були мною висловленні майже чотири роки тому. Мені здається актуальність не тільки залишилась, але і загострилась.
Єдине не передбачив - такого рівня проблематики з відновлювальними джерелами електроенергії.
23.10.2017
Трішки історії. У 1991 р., на момент здобуття Україною незалежності, паливно-енергетичний комплекс країни був одним з найпотужніших, високотехнологічних і надійних у світі.
Щільність електрифікації в Україні була вищою, ніж в будь-якій іншій країні. В Україні був створений безпрецедентний плацдарм для трьох енергетичних експансій в Європу і посилення впливу на світовій арені за допомогою постачання первинних і вторинних енергетичних ресурсів.
Перша експансія була нафтова. Друга - газова. Вони були успішно реалізовані. Третя - електрична. Її реалізувати не встигли.
Власне, тому ми маємо у своєму розпорядженні надлишковий об'єм генерації, дуже розвинені системоутворюючі магістральні мережі, високу щільність розподільчих мереж та досить великий обсяг інших енергетичних активів.
Потенціал українських проектних інститутів, промислових підприємств, будівельних, монтажних, налагоджувальних організацій реалізовували енергетики, що будували гідро-, теплові та атомні електростанції не тільки в нашій країні, а й за кордоном.
Керівна еліта, незалежно від партійної приналежності, не зрозуміла і не усвідомила всієї масштабності, міці української енергетики, у тому числі унікального професійного ресурсу.
Україна настільки бездарно скористалася всім цим, що за дуже короткий термін з практично енергонезалежної країни перетворилася в країну, чия енергозалежність досягає 70%.
Хоча за цей період у галузі були проведені безпрецедентні за своїми масштабами реформи без урахування специфіки, особливостей галузі та країни в цілому. Руйнування зв'язків і потенціалу в енергетиці лише запустило "ефект доміно" в інших галузях.
Спробували ми хоча б осмислити все це? Зробити висновки? Закінчується 2017 рік, а ми вже котрий рік сподіваємось на теплу зиму і звинувачуємо попередників.
Яка картина в галузі зараз?
Хоча енергетики України мають дуже розвинуту законодавчу базу (закони "Про ринок газу", "Про електроенергетику", "Про НКРЕКП" і ін.), стан справ не поліпшується.
І тільки завдяки високому професіоналізму, відповідальності та самовідданій праці працівників галузі паливно-енергетичний комплекс забезпечує країну первинними та вторинними енергоресурсами.
Нам необхідно осмислити та вирішити цілий ряд проблемних питань, об'єднавши зусилля, насамперед, законодавчої та виконавчої влади, використовуючи потенціал підприємств галузі, залучаючи професійні кадри на постійній основі.
І це необхідно зробити в найкоротші терміни, тому що:
- майже всі підприємства електроенергетики, гідроенергетики, ядерно-промислового та нафтогазового комплексів, вугільної галузі працюють без координації, з надзвичайно низьким рівнем технологічної та адміністративної дисципліни, мінімальною відповідальністю перед тими, для кого вони повинні працювати – споживачами, громадянами України;
- на ринку електроенергії і в газовому секторі зберігається спотворена система ціноутворення (як в оптовому, так і в роздрібному сегментах) і високий рівень перехресного субсидування, відсутні ринкові механізми формування цін;
- атомні станції виробляють вже понад 50% електроенергії, що знижує надійність роботи енергосистеми в цілому;
- заборгованість за електроенергію перед генеруючими компаніями становить близько 30 млрд грн, заборгованість за газ перед НАК "Нафтогаз України" - 42 млрд грн. При цьому заборгованість безпосередньо споживачів набагато менша. Розрив перевищує 10 млрд грн. НАК "Нафтогаз України" і Енергоринок привертають колосальні кредитні ресурси, що обумовлює подальше підвищення тарифів для споживачів;
- зберігається невідповідність ціни палива на внутрішньому ринку з ціною, закладеною в тарифах для ТЕЦ;
- не збалансована тарифна політика на всі види енергоресурсів - як первинних, так і - вторинних;
- відсутній енергобаланс країни по всім видам енергоресурсів.
Чому складно зрозуміти, що енергетична безпека є головною складовою національної безпеки країни, що життя сучасної людини не можливе без електрики?
