Про діючий ринок електроенергії. Ретроспектива. Частина друга. Енергопостачальні компанії

(Продовження. Початок Про діючий ринок електроенергії. Ретроспектива)

Продовжуємо розробляти невичерпну тему боргів за спожиту електричну енергію, які перманентно запускаються в єдину енергетичну систему через руйнівний вірус несплати. За наслідками цей вірус - в енергетиці претендує стати значно шкідливішим від недавнішнього Petya.A, оскільки збирається паралізувати не окремі компанії, а щонайменше економіку країни. І захисту поки від нього немає.

Отже, занурюємося в тему трохи глибше, ніж зазвичай та спробуємо дослідити окремі причини на рівні енергопостачальних компаній. Саме туди, де вірус несплати народжується, поширюється та модифікує.

В прикінцевих та перехідних положеннях ЗУ «Про ринок електричної енергії» №2019 боргам присвячені два важливі положення, які в цілому окреслили напрям вирішення.

«15. Оптовий постачальник електричної енергії проводить свою діяльність до повного погашення своєї кредиторської та дебіторської заборгованості за електроенергію;
16. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо особливостей погашення заборгованості за електричну енергію, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії».

Для початку багато цифр в аналітичних таблицях, що наведені нижче. Але в даному випадку без них ніяк не обійтися. Це той випадок де багато чого криється в деталях, а спрощення, до яких ми звикли, недоречні.

Наприклад, оцінюючи стан боргів на ринку електроенергії, ми часто користуємося таким штампом: «Споживачі, разом НКТ винні за спожиту електрику - 32 млрд грн, енергопостачальні компанії заборгували перед ОРЕ - 32,4 млрд грн, а Енергоринок має борг перед виробниками - 32,1 млрд грн».

До речі, це реальні дані за 7 місяців цього року. Погодьтесь, виглядає, як майже ідеальний баланс та наштовхує на думку, що як тільки споживачі розрахуються повністю, тоді все, проблема вирішена, треба тільки прийняти закон про особливості погашення боргів. В такому підході може ховатися величезна методологічна помилка і, скажу наперед, балансу, насправді, немає.

А, дійсно, що станеться, якщо всі споживачі, включаючи державний та місцеві бюджети, несподівано розрахуються за накопичені борги? У тому числі за рахунок згаданого законопроекту про погашення боргів. Цього буде достатньо, чи щось треба ще зробити та врахувати в окремих положеннях законопроекту?

Переглянувши аналітичні дані, ви самі можете пересвідчитися у неймовірній диференціації показників енергопостачальних компаній, які «досягнуті» за час роботи за діючою моделлю ринку електроенергії. Це виглядає так само, як порівнювати доходи самих бідних та самих багатих в Україні та прогнозувати коли вони зійдуться ближче.

Спочатку спробуємо оцінити розмір боргів у розрізі енергопостачальних компаній через показник заборгованості в днях, чи в роках, який означає – скільки діб енергопостачальні компанії безоплатно отримували електроенергію з Оптового ринку електроенергії (Таблиця 1).

Заборгованість енергопостачальних компаній (ЕК) перед ОРЕ за електричну енергію станом на 01.07.17. Розрахунок заборгованості в днях за показниками 2016 року

Таблиця 1

Примітки:
1. Заборгованість енергопостачальних компаній перед ОРЕ в "днях" розрахована по товару 2016 року та фактичній заборгованості станом на 01.07.17.
2. Від'ємне значення заборгованості, наприклад -1860, означає аванс.
3. Компанії, які мають борг більше 30 діб помічені червоним.

Загальні висновки

1. Чотири енергопостачальні компанії взагалі не мають боргів перед Енергоринком. Платять авансом. Відмінний результат. Ці компанії мають право бути озвучені: «Сумиобленерго», «Житомиробленерго», «Хмельницькобленерго» та ліцензіат «Укрзалізниця».
2. Сім компаній мають заборгованість від одного до чотирьох днів. Виглядає, що сплатити борги ці компанії можуть швидко, але чомусь не поспішають.
3. Далі - гірше. Від 7 до 82 днів мають заборгованість 14 компаній, які охоплюють 17,5% від загальної заборгованості перед ОРЕ.
4. Далі рахунок йде вже на роки. 4 енергокомпанії сформували 75% від загального боргу перед Енергоринком, а саме: «Регіональні електричні мережі» – 4,1 роки, «Луганське енергетичне об’єднання» (без НКТ) – 3,6 роки, ПЕМ «Енерговугілля» – 2,7 роки, «Донецькобленерго» (без НКТ) - 1,9 роки. Сказати, що вони не підйомні для цих компаній без спец рішення – це не сказати нічого.

Чи можете ви уявити собі існування бізнесу в ринкових умовах (крім ринку електроенергії), коли ваші покупці не оплачують товар 2-4 роки і продовжують його отримувати? А до повномасштабного ринку залишилося всього два роки і поки що невизначено, як вирішувати цю проблему.

Природа виникнення боргів в цьому блозі не розглядається, але впевнений, що має бути також прискіпливо «під мікроскопом» досліджена на стадії імплементації Закону та вирішена. Водоканали є у всіх, теплокомуненерго є у всіх, населення є у всіх, бюджет є у всіх, а результат ну сильно відрізняється.

Слід відмітити, що майже всі борги, які виникли до 2013 року підтверджені судовими рішеннями за позовами ДП «Енергоринок» та реструктуризовані на умовах закону № 2711 «Про заходи спрямовані на..» Наскільки я поінформований, графіки погашення виконуються, а Енергоринок та НКРЕКП трепетно слідкують за цим процесом. Адже якщо графік не виконується, угода про реструктуризацію боргів може бути розірвана і тоді майже неминуче «здрастуй банкрутство». Станом на 1 січня 2013 року борг постачальників перед Енергоринком складав - 14,9 млрд грн. А далі все пішло не так, як гадалося, борг за останні роки стрімко виріс в 2,3 рази і на сьогодні складає - 32,4 млрд грн.

Енергоринок знову в суди з заявою про стягнення, разом з НКРЕКП та силовими структурами, а там сюрприз – відстрочка погашення нового боргу не за законом, а за судовими рішеннями.

Якщо коротко, зміст абсолютно всіх судових рішень вкладається у формулу: «Борг такий-то, штрафи такі-то... У зв’язку з важким фінансовим станом енергопостачальній компанії надати відстрочку на оплату нового боргу від 1 до 10 років». Суди у більшості цих випадків правлять борговий бал на власний розсуд, незалежно від того, які там реформи проходять, та якою є державна енергетична стратегія. Фразу «важкий фінансовий стан» не ставлю під сумнів, але судові рішення, наприклад, по ЛЕО щодо відстрочки нового боргу ще на 10 років, при тому, що старий ще не погашено…. По суті проблема не вирішується, а іменем суду посилюється. У той же час, законопроект, який мав би розв’язати такі вузли, об’єктивно визначити механізми, джерела та терміни погашення боргів десь таки заблукав.

Зрозуміло одне - правила необхідно змінювати. Не можуть суди, навіть самі справедливі в світі, в цей буремний період правити регуляторну політику в електроенергетиці на свій власний розсуд: одному продовжити на 10 років, а іншому на 1 рік. Не можна не звертати увагу на безоплатний відпуск електроенергії. Позитивний та негативний досвід імплементації Закону №2711 дає підстави це стверджувати.

Хоча, за великим рахунком, можна продовжувати нічого не робити і так ввійти в новий ринок, який гарантовано відреагує системою не контрольованих банкрутств. Зрозуміло, що для таких компаній, як «Енергоатом» та «Укргідроенерго» держава підставить своє плече, а от «Центренерго» та всім ТЕЦ навряд чи так пощастить. А там і до обленерго дійде справа. Два можливих рішення, але ціна для держави може дуже різнитися. Логіка тим не менш підказує, що рішення має бути усвідомленим, прорахованим, прогнозованим. Неприйняття ніякого рішення, або затягування під це визначення не підпадає.

Рухаємося далі. Дослідження дисбалансу на рівні енергопостачальних компаній.

Аналіз боргів у розрізі Енергопостачальних Компаній (ЕК) та визначення надлишку або дефіциту боргів споживачів для погашення заборгованості перед ОРЕ станом на 01.07.17

Таблиця 2.

Примітки:
1. Позитивне значення в колонці 4 означає, що у разі повернення боргу споживача обленергозможе повністю погасити борг перед ОРЕ. Від'ємне значення означає, що навіть за умови повного погашення боргу споживачем заборгованість перед ОРЕ не буде погашена.
2. Дефіцит коштів (дисбаланс) для погашення боргів обленерго перед ОРЕ разом з НКТ складає 10,5 млрд грн, без НКТ - 7,4 млрд грн.
3. Борги анексованого Криму та «Луганськобленерго» поки що обліковуються в звітності ОРЕ як активи, хоча мають всі ознаки безнадійних.

Основні висновки:

1. 27 енергопостачальних компаній мають борги споживачів більші ніж компанії заборгували перед Енергоринком. 9 компаній мають борги споживачів меншими від боргів за електроенергію закуплену в ОРЕ. Це означає що перші мають теоретичну можливість розрахуватися перед Енергоринком і ще залишаться певні активи в їх розпорядженні, а другі не зможуть цього зробити навіть теоретично і це компанії про які ми говоримо, що мають від’ємний борговий дисбаланс.
2. Якщо всі споживачі повністю погасять свій борг перед енергопостачальними компаніями, включаючи Крим, «Луганськобленерго» та НКТ, а енергопостачальні компанії погасять свій борг перед Енергоринком у межах отриманих сум, то окремі енергопостачальні компанії не розрахуються за борги у сумі - 7,4 млрд грн.
3. Боргові зобов’язання, які мають явні ознаки безнадійних та пов’язані з анексією, ліквідацією та невизначеністю на сьогодні складаються з:
   «Кримобленерго» – 0,5 млрд грн,
   «Луганськобленерго» – 0,8 млрд грн,
   НКТ Луганської та Донецької областей – 3, 2 млрд грн,
   ВСЬОГО – 4,5 млрд грн.
4. Отже сумарний борговий дисбаланс, або фінансова дірка 9 енергопостачальних компаній складає - 11,9 млрд грн.