Пару тижнів тому в системі управління енергетичним сектором України відбулася ще одна знакова подія, а саме, формат проведення щоденних селекторних нарад профільним міністерством був змінений як за формою, так і по суті.
На День енергетика 22 грудня 2022 року, відбулася остання урочиста селекторна нарада в форматі «всіх з усіма».
Після цього для всіх розподільчих компаній (ОСР) був закритий доступ до щоденної оперативної інформації НЕК «Укренерго» та виробників електроенергії щодо загального стану Об’єднаної енергетичної системи та інформації про поточний стан виробників електроенергії.
Формат «всіх з усіма» трансформувався у такі окремі конфігурації:
Спочатку проходить селектор у форматі «НЕК «Укренерго» та виробники з Міністерством», а вже потім окремо «ОСР з Міністерством».
Чому називаю цю непримітну подію знаковою?
Тому що з цим рішенням закінчилася ера щоденного рівного обміну оперативною інформацію серед усіх учасників ОЕС України для забезпечення єдиного технологічного процесу з виробництва, передачі, розподілу та постачання електричної енергії.
Після створення Міністерства енергетики у 1962 році ця складова державного управління електроенергетичною галуззю та обміну інформацією через проведення щоденних селекторних нарад під проводом Міністерства стала наріжним каменем в об’єднанні та побудові єдиної, і як свідчить історія, ефективної системи управління енергетичною галуззю, рівно як і потужної та надійної Об’єднаної енергосистеми України.
Чому прийняте таке рішення саме сьогодні невідомо.
Натомість, ОСР продовжують цілодобово приймати безпосередню участь в регулюванні, балансуванні, та спільно з НЕК «Укренерго» у відновленні схеми нормального режиму та підтриманні критеріїв операційної безпеки в ОЕС через застосування графіків аварійних вимкнень.
Сам приймав участь у цих селекторних нарадах з 1973 року і, як на мене, їх цінність, багаторічна системність та головне результативність в обслуговуванні безперервного процесу від виробництва електроенергії до її споживання не давала приводу для жодних сумнівів в дієздатності механізму комунікацій учасників.
Як невиправний оптиміст, сподіваюсь, що таке нештатне рішення ґрунтується на вищих державницьких інтересах, є тимчасовим, а зовсім не таким, як воно виглядає зовні по відношенню до ОСР на фоні «лімітів», графіків обмежень споживання, та об’явленого довгожданого імпорту електроенергії, але не для всіх.
