Голові Національної комісії, що здійснює
державне регулювання у сферах енергетики
та комунальних послуг
Власенку Ю.М.
Щодо встановлення граничних
цін на ринку електричної енергії
Шановний Юрій Миколайовичу!
Користуючись нагодою, засвідчуємо Вам свою повагу та звертаємося до Вас у зв’язку зі схваленням проєкту постанови НКРЕКП «Про граничні ціни на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку».
Проєктом пропонується встановити максимальну граничну ціну на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку на рівні 15 000 грн/МВт·год, а на балансуючому ринку — 17 000 грн/МВт·год.
ГС «Всеукраїнська Енергетична Асамблея» (далі – ВЕА) вважає, що при визначенні рівня прайс-кепів сьогодні необхідно виходити насамперед із потреб самої енергосистеми. Україна входить у черговий осінньо-зимовий період в умовах постійного ризику нових атак на генеруючі та мережеві об’єкти. У таких умовах система повинна мати можливість у будь-який момент залучити максимально доступний обсяг генерації та оперативно компенсувати втрату окремих потужностей.
На це звертає увагу і сам Регулятор. В обґрунтуванні до проєкту постанови зазначено, що зберігається загроза нових обстрілів критичної енергетичної інфраструктури, які можуть спричинити непрогнозований дефіцит генеруючих потужностей та мережеві обмеження. Окремо серед завдань на ОЗП 2026/27 НКРЕКП називає забезпечення умов роботи розподіленої генерації.
Саме тому прайс-кепи не повинні ставати додатковим обмеженням для роботи генерації у дефіцитні години.
Особливо показовою є ситуація на балансуючому ринку. НЕК «Укренерго» за результатами першої декади вересня офіційно встановила наявність істотного коливання цін. У значній кількості годин ціна балансуючої електроенергії фактично досягала максимально дозволених 17 000 грн/МВт·год.
На нашу думку, це важливий сигнал: чинна межа вже безпосередньо впливає на ціноутворення саме на тому сегменті, який має забезпечувати оперативне
балансування системи. Водночас у матеріалах НКРЕКП прямо зазначається, що граничні ціни мають впливати на формування вільної ринкової ціни у мінімальний спосіб.
Для енергосистеми це має практичне значення. У години дефіциту необхідно мати можливість залучати теплову, газову, гідрогенерацію, системи накопичення та інші маневрові потужності без ситуації, коли регуляторна цінова межа робить їхню роботу економічно недоцільною.
Особливо важливим є розвиток нової газової та розподіленої генерації. Газотурбінні, газопоршневі та когенераційні установки можуть швидко реагувати на зміну балансу в системі та частково заміщувати потужності, втрачені внаслідок атак. Водночас їхня собівартість значною мірою залежить від ціни природного газу. ВЕА вже раніше звертала увагу НКРЕКП, що занизькі прайс-кепи можуть робити роботу газопоршневих та газотурбінних станцій економічно недоцільною та стримувати розвиток розподіленої генерації.
Не менш важливим залишається питання відновлення існуючих енергетичних потужностей. В умовах регулярних атак ремонтна кампанія фактично не завершується з початком опалювального сезону. Генеруючі компанії мають постійно мати ресурс для аварійних ремонтів, закупівлі обладнання та повернення пошкоджених блоків у роботу. ВЕА наголошує, що дефіцит ліквідності енергетичних компаній уповільнює відновлення пошкодженої інфраструктури та знижує здатність системи реагувати на нові загрози.
Окремим резервом для енергосистеми залишається імпорт електроенергії. У разі, коли ціна на сусідніх європейських ринках перевищує встановлений в Україні прайс-кеп, комерційний імпорт може ставати економічно недоцільним навіть за наявності вільної пропускної спроможності. ВЕА вже звертала увагу Регулятора на ризик того, що недостатній рівень граничних цін обмежує можливість залучення імпорту саме у періоди високих цін та дефіциту.
Таким чином, питання прайс-кепів сьогодні необхідно розглядати у контексті фізичної роботи енергосистеми. Ідеться про те, чи матиме Україна можливість у критичний момент використати наявну внутрішню генерацію, залучити нові маневрові потужності, провести необхідні ремонти та скористатися доступним імпортом з Європи.
Ураховуючи зазначене, ВЕА пропонує НКРЕКП встановити максимальний рівень граничних цін на організованих сегментах ринку електричної енергії на рівні 18 000 грн/МВт·год.
На нашу думку, такий рівень створить необхідний простір для роботи маневрової та газової генерації, дозволить ефективніше залучати додаткові потужності у години дефіциту та знизить ризик того, що прайс-кеп стане штучним обмеженням для ресурсу, доступного українській енергосистемі.
ВЕА переконана, що напередодні складного осінньо-зимового періоду регуляторні рішення мають не звужувати, а, навпаки, розширювати можливості енергосистеми для реагування на дефіцит та наслідки нових атак, у зв’язку з чим просимо врахувати зазначені пропозиції під час ухвалення остаточного рішення.
З повагою
Голова Ради Спілки І.В. Плачков
