Через останній масований удар росіян по енергетичній інфраструктурі Києва воду з опалювальних систем будинків змушені були почати зливати. Голова Ради Всеукраїнської Енергетичної Асамблеї, колишній міністр палива та енергетики України Іван Плачков розповів УНІАН, скільки часу може зайняти часткове та повне відновлення тепла у будинках киян.
Скільки часу може зайняти повне завершення ремонтних робіт? Чи якісь орієнтовні терміни?
Ворог уже десятки разів завдавав масованих дроново-ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі України, зокрема й Києва. За оцінками, близько 60% енергетичного обладнання було пошкоджене або зруйноване, тож ситуація вкрай складна і була такою ще до останньої атаки. Я кажу про всю енергосистему загалом. Україна вже втратила Запорізьку та Каховську електростанції, значна частина теплових електростанцій знищена, гідроелектростанції та теплоелектроцентралі теж зазнавали важких ударів і не раз.
Останній обстріл серйозно вдарив по теплоелектроцентралях, які забезпечують теплом близько 60–70% житлових будинків Києва, який опалюється за рахунок ТЕЦ, електроцентралей і районних котелень. Але точний масштаб руйнувань наразі ще оцінюють, наскільки мені відомо.
За мінусових температур, щоб не допустити пошкодження внутрішніх систем опалення в будинках - труб і батарей, - воду з них змушені зливати і це правильно. Вони все правильно роблять. Інакше при морозах у -10…-15 °C система може швидко замерзнути, а відновити її вдасться лише навесні.
Тому важко сказати, за скільки відновиться все теплопостачання. Я думаю, що це питання не одного тижня. Енергетики зараз працюють над цим, але це буде поступово.
Спочатку це будуть десятки будинків - десь 50, 70 або 100. Але атаки можуть повторитися хоч завтра чи за кілька днів, і це знову призведе до нових руйнувань. Тому українці мають бути готові до відключень електроенергії, води та тепла - як на короткий час, так і надовго. У найгіршому сценарії перебої можуть тривати два-три тижні.
Тиждень - це мінімальний термін для часткового відновлення. За оптимістичних умов, без повторних ударів, повне відновлення теплопостачання може зайняти щонайменше місяць, я так думаю.
Чому під час морозів комунальники зливають воду з систем опалення і що буде, якщо цього не зробити?
Якщо при морозі –10…–15 °C не злити воду з системи опалення, вже за одну добу виникає критичний ризик. Вода в трубах і батареях замерзає, вони тріскаються, і подати тепло в такий будинок стає неможливо - навіть якщо генерацію згодом відновлять. Ми отримаємо другий Алчевськ (аварія на об'єктах ЖКГ в Алчевську Луганської області взимку 2006, коли система опалення в місті просто замерзла через своєчасно не злиту із системи воду - УНІАН). У такому разі доведеться чекати потепління, щоб проводити ремонт. Технічно заповнити систему назад не складно: за наявності теплоносія це займає кілька годин.
Чи варто киянам виїжджати з міста через відсутність тепла?
Якщо говорити саме про можливість перебування в місті, то ситуацію варто оцінювати тверезо. Ми не знаємо, що буде завтра і чи не станеться нових ударів. Саме тому я неодноразово наголошував: потрібно бути готовими заздалегідь мати варіант виїзду - до родичів, друзів чи знайомих за місто, у села або районні центри, де є стабільне, традиційне опалення. Це може бути на добу, кілька днів або тиждень, щоб просто перечекати складний період.
Передусім це стосується дітей, людей похилого віку. Залишати їх у будинках без тепла, коли невідомо, коли його відновлять і чи не буде повторних атак - нелогічно. Навіть якщо опалення з’явиться, немає гарантії, що ситуація не погіршиться знову.
Вивезли найуразливіших, дорослі можуть повернутися, вийти на роботу, подивитися, як розвивається ситуація. Якщо все стабілізується - поїхали, забрали рідних і повернулися. У цьому немає паніки чи чогось надзвичайного - це звичайний здоровий глузд.
Чи за таких умов в українців є шанс пережити цей опалювальний сезон?
У нас зберігається атомна генерація та розгалужена система розподілу електроенергії. Так, бракує трансформаторів і обладнання, частина з них знищена, і питання, де брати заміну та як швидко ремонтувати, залишається складним.
При цьому ситуація залежить від подальших атак і під загрозою можуть опинитися й газорозподільчі станції, які забезпечують великі міста - цілком ймовірно, що вони стануть однією з наступних цілей. А якщо завтра по Києву прилетять п'ять "Орєшників"?
На мою думку, жодні інженерні укриття чи так звані "черепахи" над підстанціями не здатні реально захистити енергетичну інфраструктуру. Єдиний ефективний захист - це потужна протиповітряна оборона. Саме на цьому потрібно зосереджуватися разом із міжнародними партнерами.
Є інформація, що Троєщинська ТЕЦ повністю зруйнована. Чи відповідає вона дійсності?
На початку війни один із енергоблоків уже був пошкоджений, потім постраждав і другий. Втім, залишилося резервне обладнання - котли, які здатні виробляти тепло навіть без працюючих енергоблоків. Звісно пошкодження серйозні, але енергетики поступово відновлюють її - все, я думаю, залежить від наявності обладнання.
