Цей меседж став одним із головних серед обговорюваних питань спільнотою енергетиків, на науково-практичній конференції "Синхронна робота Об’єднаної енергосистеми України з ENTSO-Е. Інтеграція. Можливості. Виклики", яка була організована Всеукраїнською Енергетичною Асамблеєю 25-26 лютого в м. Львові.
Після десяти років подачі заявки Україною в секретаріат ENTSO-E на повномасштабну синхронну роботу української енергосистеми з європейською та відповідного зволікання в просуванні цього проекту в силу політичних, економічних та організаційних заходів, європейська сторона посилає неофіційні меседж системному оператору НЕК «Укренерго» щодо необхідності підтвердження Україною обраного шляху.
На конференції зазначалось, що в 2005 році, коли Україна та Євросоюз підписали Меморандум про порозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі, дві сторони взяли на себе зобов’язання що зроблять зусилля в напрямку того, щоб українська енергетика стала частиною загальноєвропейського ринку. Цей документ став колосальним поштовхом в просуванні евроінтеграційного шляху всіх ринків нашої країни в Європейський Союз. На той час українська сторона розробила спільно з європейськими колегами дорожню карту юридичних, регуляторних, технічних та організаційних заходів в частині енергетики, яка дозволяла інтегрувати українську енергосистему в європейську за скороченою процедурою вже до кінця 2008 року. На тепер цю перспективу втрачено.
На сьогодні потрібно розуміти, що за цей час енергоринок Європи зазнав значних трансформацій. Синхронна зона енергетичної системи континентальної Європи ENTSO-E розширилась за рахунок приєднання зон інших держав: Румунії, Болгарії, Молдови, Туреччини. Дослідження пробних приєднань енергоринків зазначених держав, підняло на поверхню значну кількість викликів для енергосистеми Європи, в частині енергобезпеки, керованості системою та інш., які трансформувались в нові вимоги ENTSO-E в каталозі заходів для приєднання енергоринків нових країн. Таким чином Україна, яка втратила шанс інтегруватись за скороченою процедурою, на сьогодні має чітко усвідомлювати нові виклики процесу інтеграції в об’єднану енергосистему Європи та підтвердити незворотність обраного шляху інтеграції.
В той же час, на фоні зволікання відповідних органів виконавчої влади щодо реалізації проекту, системний оператор компанія НЕК «Укренерго», українські енергогенеруючі компанії всі ці роки продовжували працювати над технічними рішеннями, які піднімають рівень роботи об’єднаної енергосистеми України, підвищення рівня її конкуретних переваг, що в кінцевому результаті стане запорукою інтеграції нашої енергосистеми в синхронну зону енергетичної системи континентальної Європи ENTSO-E.
Іван Плачков, Голова Всеукраїнської Енергетичної Асамблеї:
В рішеннях науково-практичної конференції визначена дорожня карта, бачення роботи спеціалістами, які представляють всіх учасників енергетичного ринк: наукові установи, проектні інститути, генеруючі компанії різних форм власності, системного оператора енергосистеми НЕК «Укренерго», компаній з реконструкції енергетичного обладнання, з активізації напрямку інтеграції енергоринку України в ENTSO-E. За підсумками конференції визначено, які документи необхідно підготувати на загальнодержавному рівні для того, щоб проект почав реалізовуватись у відповідності до вимог наших європейських колег. В повній мірі ми усвідомлюємо, що сьогодні існують як соратники так і противники цього проекту, як в Україні так і поза її межами, однак підкреслю, що сьогодні в України немає іншого шляху, як інтеграція енергоринку України в ENTSO-E. Ніхто не говорить, що буде легко, однак ми разом, вся енергетична спільнота зможемо подолати ті нові виклики, які стоять перед нами. Ми не можемо втратити цей шанс, перекреслити ті зусилля великої кількості спеціалістів енергетиків, які стояли на варті підписання Меморандуму між Україною та ЄС в енергетичній галузі в 2005 році. Всі ці роки ми спільно, кожен на своєму рівні, проводили роботу з підвищення технічного стану нашої енергосистеми, її конкурентноздатності. Високий професіоналізм наших енергетиків підтверджує той факт, що за весь період роботи Бурштинського «енергоострову» з енергосистемою Європи, зауважень по його роботі від європейських колег не надходило. Ми не поступаємось сьогодні по параметрам роботи вітчизняної об’єднаної енергосистеми європейській. Інтеграція нашої енергосистеми з європейською дасть можливість змінити алгоритм взаємовідносин між природніми монополіями та споживачем. Вектор євроінтеграції дозволить вивести ці взаємовідносини на високий європейський рівень, підвищить прозорість енергоринку, споживач отримає обґрунтовані зрозумілі тарифи на послуги з енергопостачання.
Сергій Чех, радник Міністра енергетики та вугільної промисловості України:
Науково-практична конференція, яку започаткувала ВЕА, засвідчила високу активність з точки зору участі громадських організацій, представників бізнесу, державних інституцій та експертного середовища. Це черговий доказ того, що в Україні закладаються принципи основи взаємодії між громадянським суспільством та владними інституціями. Середовище енергетиків, які приймали участь в конференції не можуть давати завдання державним органам влади, однак ми можемо давати чіткі сигнали до яких корисно було б дослухатись, на які важко не звернути уваги. Доповіді на задану тему інтеграції енергоринку, які прозвучали на цьому заході, були якісно підготовлені, на них потрібно реагувати відповідним державним інституціям. За підсумками конференції визначені чіткі кроки щодо активізації напрямку інтеграції енергоринку України в ENTSO-E. Зокрема учасники конференції підтвердили необхідність ознайомлення зі звітом компанії Чехпол-Енерджі до прийняття офіційних рішень на рівні європейських інституцій щодо виявлених відхилень параметрів роботи енергообладнання. Адже, підкреслю, в цій роботі нас оцінюють, не Україна приєднується до синхронної зони ЄС, а синхронна зона розширюється за рахунок приєднання інших. Тому на цей важливий аспект необхідно звернути особливу увагу і вибрати правильне рішення. Також окреслено питання, які заслуговують окремого нормативно-правового врегулювання в подальшому. Це питання стандартизації процесів, обладнання та акредитації учасників на ринку електричної енергії та інші.
Лев Підлисецький, народний депутат, Голова підкомітету з питань електроенергетики та транспортування енергії,
Восени минулого року під час поїздки до Брюсселю, я говорив з чиновником який відповідає за енергетичний напрямок в Єврокомісії, який мені сказав вбивчу фразу, яка стосувалась проекту повномасштабної синхронної роботи української енергосистеми з європейською. Він сказав наступне: «На моє переконання, перспектива приєднання ОЕС України до європейської ENTSO-E - мала. Після приєднання Туреччини до спільного європейського ринку, ми побачили, що енергетичний ринок Європи став настільки великим, що важко дотримуватись керованості системи. Приєднання енергосистеми України може ще більше поглибити цю проблему. Тим більше у вас не вистачає балансуючого ринку, не вистачає потужностей, ви закуповуєте електроенергію в Росії. Приєднання малоймовірне». Ось те, що я почув від єврочиновника.
На мій погляд ситуація не така критична як він це описав, на сьогодні і потужності в Україні вивільняються і вже й електроенергії в Росії ми не закуповуємо, хоча це був хибний шлях з самого початку. Також мушу зазначити, що коаліційна угода яка була підписана в парламенті в частині електроенергетичного сектору – не виконується, повний провал в цій частині. Тому я зазначу, що стосується законодавчих ініціатив з даного проекту вашою ініціативною групою, я готовий їх підтримувати, готовий долучатись до цієї роботи. Я абсолютний лобіст даного проекту, приєднання ОЕС України до європейської ENTSO-E.
Дмитро Олефір, заступник головного диспетчера НЕК «Укренерго»
Не все так страшно, як описують це чиновники, які мало розуміються на технічних тонкощах паралельної роботи енергосистем. Ми помилково думаємо, що у нас немає законодавчої бази під цей проект, що у нас енергоблоки не зможуть здійснити первинне і вторинне регулювання і т.д. Ось, єврочиновник каже, що це тривалий процес. Хочу всім нагадати, що наша енергосистема розвивалася починаючи з 30 років минулого століття. У 80 роки здійснювався перехід на паралельну роботу з країнами Східної Європи, об'єднанням «МИР». Наші енергетики займалася тим, що розвивали нашу енергосистему і паралельно допомагали нашим колегам з тієї ж Польщі, Болгарії, Румунії організовувати паралельну роботу, розвивати теплові електростанції і т.д. Наша енергосистема сьогодні працює з частотою 50 герц. Працюємо в умовах більш жорстких, ніж в Європі. Російська енергосистема нам поставила умови - не більше 100 МВт годин за годину відхилення сальдо перетоку від узгодженого, з частотою 50 герц. Ми зараз виконуємо ці вимоги і витримуємо частоту.
Я є членом робочої групи, яка займається цими питаннями регулювання частоти і потужності. У нас первинне регулювання може бути реалізовано. Повідомляю, що в 2013-20014 роках Зуївська ТЕС ТОВ «ДТЕК Східенерго» вже демонструвала участь в первинному регулюванні. Нашою основною задачею на сьогодні є внесення змін до діючих правил ринку електроенергії, щоб не штрафувати блоки за участь в первинному регулюванні.
Я також приймав участь в робочій групі, яка була створена в 2005 році для активізації роботи по інтеграції енергосистеми в UCTE. Уже тоді, ми довели нашим європейським колегам, що за параметрами роботи нашого обладнання ми не поступаємося європейським вимогам. Так, у нас не діє аналогічний ринок, який діє зараз в Європі. Але у нас діє Закон «Про засади функціонування ринку електроенергії», в якому прописано створення ринку двосторонніх договорів, балансуючий ринок, ринок допоміжних послуг. До речі я не розумію, про який Закон сьогодні говорять політики, адже у нас є чинний закон, який нам потрібно виконувати.
Також я хочу звернути увагу на те, що сьогодні нашим першочерговим завданням є підвищення рівня роботи нашої енергосистеми: первинне регулювання, вторинне регулювання, стабілізація енергосистеми, впровадження сучасних систем в тому числі і по екології, підвищення її конкурентних засад. Ми це повинні робити, перш за все, для себе. І тоді наші європейські партнери буду дивитися на нас як на рівноправних учасників. Підкреслю, що наша перспектива - це синхронна робота ОЕС України і ENTSO-E. Ця перспектива не така далека.
Сергій Корнюш, начальник департаменту зовнішньоекономічних зв'язків та інвестицій НЕК «Укренерго»
В 2005 році, коли Україна та Євросоюз підписали Меморандум про порозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі, дві сторони взяли на себе зобов’язання що зроблять зусилля в напрямку того, щоб українська енергетика стала частиною загальноєвропейського ринку. Цим документом українська енергетика отримала новий поштовх для свого розвитку. На той час нам здавалось що ми зробимо швидкий ривок. Ми почали вивчати європейські вимоги до інтеграції, вивчати документи як це робиться. Багато питань вирішувалось дуже швидко. На той час українська сторона розробила спільно з європейськими колегами дорожню карту юридичних, регуляторних, технічних та організаційних заходів в частині енергетики, яка дозволяла інтегрувати українську енергосистему в європейську за скороченою процедурою вже до кінця 2008 року. Був шалений підйом. В Мінпаливенерго на той час було сконцентровано бажання щось робити в цьому напрямку. Була концепція і першочергові заходи і швидко підготовлені напрямки, державна цільова програма була розроблена, щоб залучити всі гілки влади до цієї роботи. Була підготовлена дорожня карта, цільова програма, ми стукались в усі двері, але нажаль ці двері не відчинялись, зайти в них ми не могли. Модне слово симуляція роботи. Всі щось робили, але результату не було.
Сьогодні всі розуміють, що треба щось робити, спостерігаємо значне відставання від закладених термінів та технічних вимог ніж це було в 2005 році. В 2007 році, приєднання Туреччини виявило для енергосистеми Європи - низькочастотні коливання. Тобто відкриття європейського ринку створює багато додаткових не прогнозованих перетоків потужностей від нових ринків. Сьогодні ENTSO-E приймає рішення про створення регіональних диспетчерських центрів, які будуть керувати цими перетоками, розділену раніше роботу технічного оператора і комерційні питання поєднали в єдине ціле. Тобто станом на 2005 рік - були простіші рішення для Україні з питання інтеграції. Тоді ми не хилились в різні сторони, йшли по вибраному шляху - синхронізації всієї енергосистеми з європейською. Сьогодні треба розуміти, що не Україна приєднується до синхронної зони ЄС, а синхронна зона розширюється за рахунок приєднання інших енергосистем.
Скажу, що пройшло 10 років з того часу як ми подали заявку на приєднання, сьогодні регіональна група ENTSO-E попросила підтвердити чи є готова українська сторона продовжувати процес інтеграції. Чи у нас є інші міркування? Це для них не зрозуміло. Тому сьогодні НЕК «Укренерго» направило звернення до Міненерговугілля щодо підтвердження намірів інтеграції в ENTSO-E.
На мій погляд сьогодні є чинники, які негативно впливають на реалізацію даного проекту, серед них:.
- відсутня скоординована програма діяльності органів державної влади та суб’єктів електроенергетики щодо інтеграції ОЕС України до енергетичного об'єднання енергосистем європейських держав (ENTSO-E)
- відсутній повний перелік ранжируваних за ступенем необхідності і черговості впровадження заходів («дорожня карта»), спрямована на забезпечення технічної, правової та регуляторної можливості синхронізації ОЕС України з енергетичним об'єднанням ENTSO-E; невизначені необхідні обсяги фінансування
- нераціональне використання часових, фінансових і людських ресурсів під час реалізації окремих вибіркових робіт з приведення технічного стану ОЕС України та нормативно- правового поля України до сучасних вимог, що діють в європейській електроенергетиці
Слідкуйте за оновленням інформації: ключовими виступами конференції«Синхронна зона енергетичної системи континентальної Європи ENTSO-E», презентаціями, відео - матеріалом та інтерв’ю учасників.
