Окрім вже відомих проблем паливно-енергетичного комплексу, якими є величезні неврегульовані борги; викривлена модель нового ринку електричної енергії, відповідно до якої деякі його сегменти працюють зовсім не за ринковим принципом; існування неринкового механізму ПСО; незрозуміла подальша роль «зеленої» генерації; диспропорції між тепловою, атомною енергетикою та відновлювальними джерелами електроенергії та багато інших, зараз додались ще декілька.
Ці проблеми пов’язані з надзвичайної ситуацією, викликаною карантинними заходами. Це, перш за все, зменшення обсягів споживання і виробництва енергоресурсів. Зараз на паузу поставлена робота багатьох галузей економіки, більшість виробництв зменшили споживання енергії. А це, окрім безпосереднього зменшення ВВП країни, негативно вплине на енергетику – додану вартість енергетичних компаній, податкові надходження до бюджету, заробітні плати, на забезпечення фінансування регламентних та поточних ремонтних робіт, а також на виконання програм розвитку і модернізації підприємств паливно-енергетичного комплексу.
Також прогнозується суттєве зменшення платежів населення за використані енергоресурси, що, беручи до уваги великі борги компаній, нестиме реальні загрози банкрутства підприємств ПЕК, а відтак – стабільності функціонування системи.
Крім того, існує ризик захворювання на коронавірус оперативного персоналу енергетичних підприємств, кваліфікаційна підготовка яких складає декілька років, що також становить загрозу безперебійній роботі енергетичної системи в цілому.
До того ж, через імпорт електроенергії та енергетичного вугілля із Росії та Білорусі, відчутно зменшився попит на вітчизняне енергетичне вугілля. За таких умов вугільні підприємства не можуть працювати у штатному режимі, тому змушені переходити на простій або взагалі закривати все більшу кількість шахт, а генеруючі компанії – зменшувати обсяги виробництва електроенергії шляхом зупинки значної кількості енергетичних блоків. А це загрожує додатковою соціальною напругою в регіонах, а також зривом надійного енергозабезпечення громадян України та економіки в цілому.
Всі ці проблеми носять ознаки кризового стану, що очікуватиме українську енергетику в найближчі місяці, якщо терміново не вжити рішучих та дієвих заходів. Отже не можна втрачати час, бо багато часу, на жаль, вже втрачено.
Зрозуміло, що почати треба з призначення міністра енергетики та захисту довкілля. Доцільно також ввести до Уряду посаду віце-прем’єр-міністра з питань паливно-енергетичного комплексу, який би опікувався енергетикою та сферою житлово-комунальних послуг, оскільки для цих галузей необхідна чітка координація та ефективна взаємодія. За умов надзвичайної ситуації, коли до енергетиків висуваються такі самі високі вимоги, як до лікарів та представників силових структур, профільне міністерство не може повноцінно працювати без керівника. Адже всі ми пам’ятаємо, що сьогодні енергетичний комплекс забезпечує цивілізаційні ознаки життя сучасного суспільства.
Необхідно посилити координацію між державними органами, відповідальними за енергетику (міністерство, регулятор), системними операторами та безпосередньо енергетичними компаніями. Доцільно спільними зусиллями напрацювати план дій з забезпечення надійної роботи енергетичної системи у період надзвичайної ситуації.
Крім того, у стислі терміни треба розробити алгоритм реформування енергетичної галузі, який би передбачав вирішення усіх нагальних проблем паливно-енергетичного комплексу, містив конкретні заходи, конкретних відповідальних виконавців та реальні проміжки часу.
У цьому контексті позитивним кроком Всеукраїнська Енергетична Асамблея вважає наміри Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) прийняти низку рішень, що повинні «певною мірою пом’якшити напругу у галузі, що були сформовані у відповідь на запити енергетичних компаній».
Ми також вважаємо за необхідне запровадити проведення на регулярній основі селекторних нарад між НКРЕКП та Мінекоенерго, в ході яких доцільно проводити обмін думками між учасниками ринку щодо невідкладних проблем в галузі та необхідних дій у найближчій перспективі.
Українські енергетики в усі часи характеризувалися високою професійністю, відповідальністю та дисципліною, тому в умовах нинішньої надзвичайної ситуації вони роблять все можливе та неможливе, щоб надійно і у повному обсязі забезпечити громадян і економіку України первинними та вторинними енергетичними ресурсами.
