Підготовка до зняття з експлуатації - комплекс організаційно-технічних заходів, необхідних для планування майбутнього зняття з експлуатації (далі – ЗЕ), який включає в себе розробку концепції ЗЕ, проведення комплексного інженерного і радіаційного обстеження енергоблоків, створення системи інформаційного забезпечення зняття з експлуатації, створення інфраструктури з передачі радіоактивних відходів (далі – РАВ) на довготривале зберігання/захоронення.
Основним документом, на підставі якого здійснюється діяльність щодо підготовки до зняття з експлуатації АЕС ДП «НАЕК «Енергоатом» є «Концепція зняття з експлуатації діючих атомних електростанцій України», яка затверджена наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 10.12.2015 № 798 (далі – Концепція ЗЕ).
ПРИЗНАЧЕННЯ І СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ ЗНЯТТЯ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ АЕС
Концепція ЗЕ – це документ, що в концептуальній формі відображає основні аспекти діяльності із ЗЕ, кількість стадій ЗЕ та основні положення стратегії ЗЕ.
Крім того, Концепція ЗЕ визначає вартість ЗЕ окремих енергоблоків АЕС та розміри необхідних щорічних відрахувань, необхідних для накопичення коштів на ЗЕ АЕС.
Концепція ЗЕ охоплює діяльність з підготовки до ЗЕ і ЗЕ всіх діючих АЕС України (Запорізької, Рівненської, Хмельницької і Южно-Української).
Дія Концепції не поширюється на ядерні енергоблоки, що зазнали запроектних аварій, а також на АЕС або їх окремі об’єкти, які були остаточно зупинені за рішенням Кабінету Міністрів України до завершення проектного терміну їх експлуатації, зокрема на Чорнобильську АЕС.
МЕТА ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ІЗ ЗЕ АЕС
Основною метою діяльності із ЗЕ є завершення життєвого циклу всіх ядерних установок АЕС та об’єктів, призначених для поводження з відпрацьованим ядерним паливом (далі – ВЯП) та РАВ на АЕС.
Основними напрямками стратегічного планування діяльності із ЗЕ є:
- нормативно-правове забезпечення ЗЕ АЕС;
- безпосередня діяльність з підготовки та ЗЕ діючих АЕС;
- забезпечення безпеки при ЗЕ АЕС;
- науково-технічна підтримка діяльності із ЗЕ;
- соціальні і кадрові питання ЗЕ;
- фінансове забезпечення ЗЕ АЕС.
Пов’язаними із ЗЕ АЕС напрямками діяльності, які істотно впливають на ефективність результатів ЗЕ, є:
- поводження з експлуатаційними радіоактивними відходами діючих АЕС;
- поводження з відпрацьованим ядерним паливом діючих АЕС;
- остаточне кондиціонування і захоронення радіоактивних відходів АЕС.
СТРАТЕГІЇ ЗНЯТТЯ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЯДЕРНИХ ЕНЕРГОБЛОКІВ
Кінцевий етап життєвого циклу ядерного енергоблока – це його зняття з експлуатації. Він починається зі стадії «припинення експлуатації», яка розпочинається після ухвалення рішення про остаточну зупинку енергоблоку.
Відповідно до міжнародної практики та рекомендацій МАГАТЕ, можливі три стратегії ЗЕ окремого ядерного енергоблока:
- невідкладний демонтаж;
- відкладений демонтаж;
- концепція Entombment (могильника).
Невідкладений демонтаж починається відразу після завершення стадії припинення експлуатації. У світовій практиці цей етап включає поняття «остаточна зупинка» і «перехідний період», необхідні для підготовки до реалізації стратегії ЗЕ. Зняття з експлуатації може бути реалізовано в рамках одного проекту, якщо при цьому буде досягнутий кінцевий стан, що включає звільнення майданчика від регулюючого контролю.
Відкладений демонтаж – це стратегія, згідно з якою після завершення стадії припинення експлуатації, установка переводиться в безпечний стан на кілька десятків років, після чого в рамках наступних стадій починається підготовка до демонтажу й демонтаж. У період відкладеного демонтажу виконуються програми з нагляду та обслуговування, які забезпечують необхідний рівень безпеки. У процесі припинення експлуатації виконуються операції по видаленню ВЯП, радіоактивних середовищ і експлуатаційних РАВ з метою підготовки установки до витримки та відкладеного демонтажу.
Концепція Entombment (могильника), яка реалізована в США, передбачає включення радіоактивно забрудненого об’єкта до структури стабільного матеріалу типу бетону. У інших країнах таке захоронення ядерної установки, як завершальний етап її життєвого циклу, вважається неприпустимим.
Виходячи з вищенаведеного, у Концепції ЗЕ розглядається тільки дві стратегії ЗЕ, а саме: невідкладний і відкладений демонтаж.
НАКОПИЧЕННЯ КОШТІВ НА ЗНЯТТЯ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ АЕС
Відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки» від 24 червня 2004 року № 1868-IV ДП «НАЕК «Енергоатом», як експлуатуюча організація (оператор) ядерних установок, починаючи з 2005 року, здійснює накопичення коштів фінансового резерву для фінансування заходів, пов'язаних із припиненням експлуатації і зняттям з експлуатації ядерних установок (далі – фінансовий резерв), шляхом відрахування коштів на спеціальний рахунок.
Статтею 91 розділу VI Бюджетного кодексу України визначено, що кошти фінансового резерву для зняття з експлуатації атомних блоків, що формується відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» перераховує до спеціального фонду Державного бюджету України. Для зарахування цих коштів центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відкриває відповідний бюджетний рахунок за надходженнями.
На 10 cічня 2020 року ДП «НАЕК «Енергоатом» перераховано до фінансового резерву 5096,468 млн гривень.
Контроль за використанням та інвестуванням коштів фінансового резерву, призначеного для зняття з експлуатації діючих енергоблоків атомних електростанцій здійснює Наглядова рада, персональний склад якої затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.2014 № 21.(із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 № 866-р та від 01.12.2017 № 848-р).
