Сьогодні наша мета полягає у вдосконаленні еволюційним шляхом існуючого механізму покладання спеціальних обов’язків (ПСО) на ринку електричної енергії. На цьому наголосив президент Асоціації «Український ядерний форум» Юрій Недашковський, виступаючи на Міжнародній конференції «Ринок електроенергії в Україні та атомна енергетика: шлях до сталого розвитку чи деградація».
Захід, який відбувся 4 грудня, було організовано Асоціацією «Український ядерний форум» та Громадською організацією «Українське ядерне товариство». Генеральним партнером заходу виступив НАЕК «Енергоатом».
«Вдосконалення існуючого механізму ПСО з одного боку не повинно шокувати економіку та населення країни зростанням цін на електроенергію, але водночас має дати можливість атомній енергетиці працювати за економічно обґрунтованими цінами, реалізовувати свої інвестиційні програми та планувати своє майбутнє», - зазначив Юрій Недашковський.
Він наголосити, що Енергоатом не відмовляється від покладання на Компанію спеціальних обов’язків. «Крім того, ще до початку запуску нового ринку електроенергії Компанія наполягала на встановленні для себе такого ПСО, але трохи в іншому сегменті ринку – воно мало би стосуватись проекту «Енергетичний міст «Україна-ЄС», адже спеціальним законом «Про ринок електричної енергії» в частині розбудови нових енергетичних потужностей передбачено покладання спеціальних обов’язків на Енергоатом. Більше того, Енергоатом відчуває свою соціальну відповідальність, і Компанія вбачає в цьому свою певну соціальну місію. Адже наша технологія дозволяє виробляти безпечну, дешеву та екологічно чисту електроенергію і ми повинні цим користуватись, і держава на території якої працюють такі потужні АЕС має цим користуватись. Саме тому Енергоатом ніколи не заперечував проти покладання на Компанію певного режиму спеціальних обов’язків. Інша справа, що не у такому ганебному та спотвореному вигляді», - підкреслив президент УЯФ.
Юрій Недашковський нагадав, що початковий механізм покладання спецобов’язків був погоджений з Енергоатомом. «Ми усвідомлювали всі недоліки, що були в ньому закладені, але тоді ми на рівні Уряду та на рівні НКРЕКП домовилися, що попрацювавши певний час у новій моделі енергоринку напрацюємо всі необхідні зміни. Уряд підтвердив свою готовність вносити ці зміни та впроваджувати їх у життя. Саме для того, щоб при переході до нової моделі енергоринку не виникало шокових ситуацій було прийняте рішення запровадити те, що на той момент вважалось найкращим компромісним варіантом. Вже після того як Компанія попрацювала два-три тижні в новій моделі енергоринку, окреслились всі існуючі на той момент недоліки. Вони, зокрема, полягали в тому, що обсяг продажу електричної енергії оператором системи розподілу на їхні технологічні втрати явно перекриває їх реальні потреби. Також ще одним недоліком можна вважати сам механізм проведення спеціальних аукціонів, який дозволив спекулювати та здійснювати закупівлі за завищеними обсягами. Наприклад, при таких операціях сумарний обсяг взагалі міг перевищувати обсяг електроенергії, що виставлявся на продаж у рази. Цей факт проявився з першого дня функціонування нового ринку електроенергії. Зокрема, «Харківобленерго» закуповувало електроенергії у чотири рази більше, ніж зазвичай у нього є технологічних втрат, «Хмельницькобленерго» в три рази більше», - констатував очільник УЯФ.
Він підкреслив, що після аналізу ситуації, було напрацьовано зміни до самого механізму проведення спецаукціонів, крім того, було напрацьовано багато інших пропозицій. «І ці пропозиції, як це не дивно, були прийняті ще Урядом Гройсмана тільки не були опубліковані. Згодом відбулась нарада у президента Зеленського під час якої, протягом майже двох годин, всі запрошені доповідали про ситуацію на новому ринку, які зміни запропоновані та який буде результат. Однак Енергоатому слова за ці дві години так і не дали, хоча від доповідачів майже через слово лунали слова про дешеву електроенергію від НАЕК «Енергоатом». Останнім доповідачем став пан Герус, який запропонував зробити все набагато простіше: покласти на Енергоатом 90% ПСО, і все буде гаразд. І тепер ми маємо те, що маємо», - наголосив Юрій Недашковський.
Директор ВП «Енергоатом-Трейдинг» Сергій Бедін виступив з доповіддю на тему «Що дала реформа енергоринку атомній енергетиці України».
«До 1 липня 2019 року вітчизняна атомна енергетика виживала в умовах низького тарифу в 56,67 коп. за 1 кВт-год. За рахунок цього тарифу компенсувались усі соціальні тарифи для населення, «зелений» тариф для ВДЕ, Роттердам+, втрати в мережах НЕК «Укренерго» та інші незрозумілі витрати на розсуд НКРЕКП. Таким чином тариф для Енергоатома встановлювався за залишковим принципом», - нагадав очільник «Енергоатом-Трейдинг».
Він також нагадав, що борг ДП «Енергоринок» перед Енергоатомом за відпущену електроенергію складає 11,7 млрд грн.
«Від європейської моделі енергоринку ми очікували умов, схожих із тими у яких працюють європейські оператори АЕС – на приклад французька компанія EDF, яка виробляє більше 70% електроенергії у Франції, несе на собі зобов’язання з продажу 150 ТВт електроенергії за ціною 42 євро за 1 мВт-год за двосторонніми договорами, несе на собі зобов’язання з викупу усієї «зеленої» електроенергії у Франції для її подальшого перепродажу на ринках. Також EDF забезпечує продаж електроенергії населенню за доступними цінами», - повідомив Сергій Бедін.
Але, як наголосив представник Енергоатома, через небажання НКРЕКП готуватись до нової моделі ринку, а саме: через неприведення тарифів для населення до економічно прийнятного рівня, невпровадження практики закупівлі втрат в магістральних мережах НЕК «Укренерго» та невпровадження повного ринку допоміжних послуг, на Енергоатом було покладено спеціальні обов’язки в обсязі 90% від усього обсягу виробництва електроенергії Компанією. «Цей обсяг Енергоатом продає ДП «Гарантований покупець» за тим самим тарифом у 56,67 за 1 кВт-год. До частки споживання населення додались втрати операторів систем розподілення та передач електроенергії, а також часткова компенсація вартості «зеленої» електроенергії. Ті 10% електроенергії, які залишились в Компанії, підлягають обов’язковій реалізації на ринку на добу наперед. Це з одного боку дало можливість Енергоатому відчути себе насправді стратегічним підприємством, важливим для країни та населення а з іншого відчути себе у стані – «друзям ринок а Енергоатому закон», - констатував Сергій Бедін.
Тим не менш, за його словами, є й позитивні моменти – Компанія отримала можливість реалізувати хоча б 10% виробленої електроенергії за ринковою ціною що склало 25% від усього обсягу коштів, які Енергоатом отримує від продажу електроенергії. «За 5 місяців роботи компанія отримала 100% оплати за відпущену електроенергію, за виключенням оплати з балансуючого ринку, де оператором є НЕК «Укренерго», але там оплата відбувається з часовим лагом 1 місяць», - підкреслив Сергій Бедін.
Говорячи про перспективи Компанії в енергоринку Сергій Бедін, зокрема, зазначив, що після прийняття проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» №2233, Енергоатом розраховує на можливість продавати не менше 15% електроенергії на ринку на добу наперед. «Це позитивно відіб’ється на нашій виручці. Завдяки довгоочікуваному для Енергоатома законопроекту про погашення заборгованості на оптовому ринку електричної енергії №2386 і пакету пов'язаних з ним законопроектів про внесення змін до Податкового кодексу, Кодексу про процедури банкрутства, Бюджетного кодексу і Бюджету 2019 року, відбудеться рефінансування НАЕК «Енергоатом» через уставний фонд Компанії з наступним списанням дебіторської заборгованості ДП «Енергоринок». Тобто держава поверне нам ці кошти в Уставний фонд», - уточнив представник Компанії.
Сергій Бедін також повідомив, що з 1 січня 2020 року очікуються зміни в постанову Кабінету міністрів України про ПСО. «Основна зміна - це виключення з ПСО операторів систем розподілу та операторів систем передачі, які повинні будуть купувати втрати електроенергії на вільному ринку, що сприятливо позначиться на попиті на ринку на добу наперед, а Гарантований покупець зможе подавати цінові заявки вище покупної вартості до 90% середньої граничної ціни ринку на добу наперед. Законопроект №2233 дає право НКРЕКП розробити порядок встановлення граничних цін на ринку на добу наперед, внутрішньодобовому ринку і балансуючому ринку з метою мінімального впливу цих обмежень на ціни і обов'язковий їх перегляд кожні 6 місяців», - уточнив керівник «Енергоатом-Трейдинг».
Підсумовуючи доповідь, він висловив переконання у тому, що попередні дії НКРЕКП, Міненергодовкілля, Верховної Ради щодо енергоринку були доволі хаотичними. «Потрібен єдиний координаційний центр реформи ринку для того, щоб ми потрапили в ту європейську модель ринку з якою і будемо у подальшому інтегруватись в європейське енергетичне співтовариство», - додав Сергій Бедін.
На переконання екс-міністра палива та енергетики України, голови Всеукраїнської Енергетичної Асамблеї (ВЕА) Івана Плачкова рішення в українській енергетиці сьогодні приймаються ситуативно, рефлекторно і непрофесійно.
«У відсутності потужного галузевого міністерства, яке не лише координує, але й захищає інтереси енергетиків, в умовах поточної політичної ситуації, рішення в енергетиці приймаються ситуативно рефлекторно і непрофесійно. Те, що робить влада по відношенню до енергетики я можу назвати словом блудом. Вони блудять в енергоринку – заблукали та шукають дорогу. У кадрових питаннях блудять – ось очільник Енергоатома Недашковський, щось не виконав. Якщо хочете зняти Недашковського, то зробіть це професійно - спіймайте його на якихось дрібницях. А те що робиться – це демонстрація ставлення до усієї галузі, до Енергоатома, коли знімають професіонала, який бачить перспективу розвитку. Коли треба закінчувати такі потужні проекти, як будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, і ще багато складних проектів, я на місці міністра чисто інстинктивно побоявся б це робити. Але вони не бояться, і нам це треба розуміти – вони нічого не бояться. Вони агресивні та сміливі, вони не думають на 3-5 років вперед, тому що, якщо завтра вони не будуть у Верховній Раді, то будуть в консалтингових компаніях або європейських банках. Тому в них і немає відповідальності за те, що буде у майбутньому», - переконаний Іван Плачков.
Він також наголосив, що українська енергетика вкрай заполітизована і більшість рішень в ній приймається крізь призму політичної доцільності. «Ми вважали, що з Енергоатомом будуть рахуватись, будуть дослухатись до думки енергетиків, але виявилось, що вони собі чудово уявляють, як можна обійтись без Енергоатома – купувати електроенергію в Білорусі. Ми такого не могли собі навіть уявити – я був у Литві, і чув від литовців багато запитань: що відбувається, поясніть нам, чому ваш міністр енергетики та захисту довкілля говорить про купівлю електроенергії з Білоруської АЕС? І при цьому український міністр каже, що Україна не буде добудовувати енергоблоки Хмельницької АЕС, бо вони нам не потрібні. Як я можу це пояснити – ніяк», - зазначив він.
Тези виступів на сайті НАЕК «Енергоатом»
За темою:
| Виступ Юрія Недашковського (відео) |
| Ринок електроенергії в Україні та атомна енергетика: шлях до сталого розвитку чи деградація |
