22 жовтня 2020 року в приміщенні Creative State of Arsenal відбувся круглий стіл на тему: «Ключові напрямки розвитку атомно-промислового комплексу». До ініційованого Українською енергетичною асоціацією заходу долучилися очільник НАЕК «Енергоатом» Петро Котін, голова Держінспекції ядерного регулювання Григорій Плачков, представники наукових установ, експерти й аналітики.
Обговорювали нагальні проблеми вітчизняного атомної галузі, стабільність роботи підприємств та головні чинники енергетичної безпеки держави. Дійшли спільної думки, що вкрай важливо подолати всі негативні явища, які останнім часом відбуваються навколо Енергоатома, який виробляє понад 50% електроенергії України та забезпечує стратегічні сектори вітчизняної економіки дешевою й екологічною енергією.
Проаналізувавши стан роботи атомно-промислового комплексу України (АПК) в умовах нового енергоринку, учасники круглого столу зосередились на шляхах подолання наявних проблем і перспективах розвитку галузі загалом й ДП НАЕК «Енергоатом» зокрема, найближчих планах Компанії та реалізації інвестиційних проєктів. Також обговорили необхідність відповідних законодавчих змін та моделювання розвитку ситуації.
Модератор заходу, провідний експерт енергетичних програм Центру економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова Максим Білявський, відкриваючи круглий стіл, зазначив, що необхідно скласти конкретний план дій задля відновлення фінансової ліквідності атомної енергетики та створити умови, за яких ядерна галузь зі своїм потужним потенціалом сприятиме зростанню національної економіки.
Виконавчий директор УЕА Олексій Шульга зауважив: енергетична безпека країни є одним з пріоритетів у роботі Асоціації, тому для найкращого використання потенціалу вітчизняної атомної енергетики УЕА докладає всіх зусиль для забезпечення результативного діалогу бізнесу та влади.
Своєю чергою Костянтин Ущаповський, член правління УЕА, наголосив на тому, що «для ДП НАЕК «Енергоатом» сьогодні важливо визначити основні тактичні й стратегічні рішення, тому що треба бути відвертими: ми не маємо на державному рівні повноцінного бачення розвитку галузі... Основними питаннями мають бути відновлення фінансового стану Компанії та прискорення синхронізації з ENTSO-Е і виходу на нові ринки». Для ефективної роботи українського енергоринку, переконаний він, «Енергоатом» має бути успішним та сильним гравцем.
Погодився із цим і голова Держінспекції ядерного регулювання України (ДІЯРУ) Григорій Плачков: «ДП НАЕК «Енергоатом» є важливою частиною енергетичної системи країни. Фінансове-економічне становище підприємства має безпосередній зв’язок з виконанням безпекових зобов’язань… Тому всі фактори, що впливають на стабільну роботу компанії, мають бути врегульовані так, що забезпечити його безперебійну та безаварійну роботу».
А директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко наголосив на тому, що ядерна генерація є і ще десятки років залишатиметься «становим хребтом» української енергетики, тож велика заборгованість перед Енергоатомом – це ризик для безпеки держави.
Керівник Енергоатома Петро Котін зазначив, що на фінансову ліквідність Компанії найбільше вплинула величезна – 23 млрд грн – заборгованість перед нею з боку інших учасників енергоринку, а також обмеження через пандемію коронавірусу. Але попри це, наголосив він, НАЕК «Енергоатом» продовжує стабільно генерувати електроенергією, при цьому виконуючи спеціальні обов’язки із забезпечення нею населення за найнижчими цінами.
До речі, стосовно покладання спеціальних обов’язків (ПСО).
На думку директора ТОВ «Енерго Збут Транс» Валерія Ноздріна, оскільки НАЕК «Енергоатом» є одним з найбільших ключових гравців на енергоринку, то все, що відбувається з Компанією, неабияк впливає на цей ринок. І дуже важливо змінити його механізми та створити рівні й сприятливі умови для всіх його учасників. А для цього треба відійти від товарного ПСО та перейти до механізму фінансового ПСО. Адже чинний механізм є напевно одним з найгірших.
Аналогічної позиції дотримується й експерт Олександр Суходоля, який очолює відділ Національного інституту стратегічних досліджень. Він вважає, що варто змінити підхід до навантаження із соціального захисту населення за рахунок Енергоатома; що Компанії потрібно відстоювати свої інтереси на всіх рівнях і що одним із заходів, які могли б змінити її роботу на краще, є корпоратизація підприємства…
Взагалі ж, програма розвитку атомної генерації, за словами Петра Котіна, має бути частиною комплексної програми розвитку економіки, якої зараз так гостро потребує Україна: «Для виходу з кризи та закріплення стратегії розвитку атомного комплексу ми намагаємося доносити нашу позицію на всіх рівнях державної влади. Як результат нашої спільної роботи –у вересні був виданий відповідний указ Президента №406/2020, що стосується атомної енергетики. І наразі ми працюємо з урядом над його виконанням, що дасть можливість стабілізувати фінансово-економічну ситуацію в Енергоатомі. Ми впевнені, що атомна енергетика може стати точкою росту для економіки всієї країни».
В період з 2030-го по 2050 рік тільки для заміщення блоків, які «вибуватимуть», потрібно ввести в експлуатацію близько 11 ГВт нових генеруючих потужностей АЕС, розповів очільник Енергоатома. А для цього заходи з їхнього спорудження варто розпочинати вже з 2021 року. Саме тому велику увагу вже зараз треба приділяти розвитку й побудові нових блоків атомних станцій, передусім енергоблоків № 3 та № 4 ХАЕС.
«Атомна генерація найбільш дешева у виробництві, найбільш екологічна, стабільна та не спричиняє вуглецевих викидів, а тому найперспективніша для розвитку економіки. Маємо максимально використовувати наявні в нас ресурси та можливості, поєднуючи розвиток економіки й енергетики. Це і реконструкція схем електричних з’єднань Хмельницької АЕС для створення умов інтеграції об’єднаної енергетичної системи України з європейською енергосистемою ENTSO-E, це і спорудження дата-центрів, заводів з виробництва водню та інших об’єктів зі значним споживанням електричної енергії в місцях розташування АЕС. Ми впевнені, що підтримка атомної галузі матиме значний позитивний мультиплікативний ефект для розвитку всієї економіки», – резюмував керівник енергоатома.
Якщо ж держава й надалі самоусуватиметься від вирішення проблем енергоринку, – наголосив незалежний енергетичний експерт Валентин Землянський, то ніяка стратегія не допоможе. Якщо нам важлива атомна енергетика, сказав він, то «всі рішення повинні мати збалансований характер для всіх без винятку учасників ринку і держава має брати у цьому активну участь, визначаючи головний вектор руху».
Підсумовуючи обговорення, всі його учасники погодились із тим, що атомна енергетика є ключовою в системі енергетичної безпеки та забезпеченні функціонування економіки. Тому необхідно:
- ухвалити стратегічні документи щодо розвитку ядерної галузі, визначивши напрями та заходи для її збереження і розвитку;
- відновити фінансову ліквідність ДП «НАЕК «Енергоатом»;
- внести зміни в законодавство, щоб забезпечити справедливі механізми участі Енергоатома на енергоринку.
