Якщо до війни головною проблемою операторів розподілу електроенергії була застаріла інфраструктура, то після російського вторгнення їх доходи різко скоротилися, а багатьом з ОСР довелося регулярно відновлювати зруйновану під час бойових дій інфраструктуру.
Раніше бізнес-операторів розподілу електроенергії сприймався українським суспільством неоднозначно. З одного боку "обленерго" - природна монополія від послуг якої неможливо відмовитися, з іншого - українські енергомережі були побудовані ще в 60-70-ті роки минулого століття, і станом на кінець минулого року їхнє зношування становило 50% і більше. Через це до війни показник середньої тривалості відключення кожного споживача за рік становить 700 хвилин (у сільській місцевості Чернігівської області він міг досягати 2000 хвилин). Наприклад, у Німеччині цей показник становив 17 хвилин, а в Польщі – 180 хвилин.
Для вирішення цієї проблеми уряд запровадив з 1 січня 2021 року RAB-стимулювання, яке мало стимулювати власників ОСР збільшувати інвестиції в енергетичну інфраструктуру.
Після початку бойових дій, промисловість у багатьох регіонах зупинилася, населення втратило роботу, а ОСР істотно знизилися доходи. У деяких областях через війну інфраструктура була зруйнована і її доводилося регулярно відновлювати, для чого потрібні ресурси, які в ОСР зараз небагато.
До того ж, держава поклала спецзобов'язання на постачальників послуг населенню, і поки що не може повною мірою з ними за це розрахуватися. Через що на ринку утворився борг у кілька мільярдів гривень.
Delo.ua вирішило розібратися як працюють оператори систем розподілу у воєнний час, за рахунок чого вони економлять і яке майбутнє чекає на інвестиційні програми з оновлення українських електромереж.