Півроку назад запрацювала нова модель ринку електроенергії, в якій компанії отримали більший ступінь свободи для ведення бізнесу. Разом з тим, важливою залишається роль регулятора – Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Комісія запровадила цінові обмеження, регулює тарифи природних монополій, має право обмежувати імпорт, впливає на фінансовий стан ДП «Гарантований покупець», а відповідно і на виплати відновлюваній генерації і залишається стейколдером в ряді інших важливих питань.
Голова комісії Валерій Тарасюк в інтерв’ю для ExPro розповів про те, як свою функцію виконали price caps, чи буде комісія обмежувати імпорт електроенергії за пропозицією Мінекоенерго, який обсяг ПСО в грошовому вираженні та як з ним боротися, які фінансові проблеми очікують галузь та сектор ВДЕ весною цього року, як рухається сертифікація НЕК «Укренерго», якими мають бути RAB-тарифи для мережевих компаній та інші питання.
Яку ви можете дати загальну оцінку змін, які відбулися на ринку електроенергії з 1 липня минулого року? Які результати роботи за перше півріччя можна назвати?
Загальна оцінка – цікаво. Неоднозначно, звичайно. Всі ми знаємо, що ринок дуже волатильний. Хоч півроку пройшло, але все одно я розцінюю це як початок етапу. Ніхто на 100% не розуміє, як ринок працює. Насправді, це і є ринок, коли ніхто на 100% не може передбачити.
Ринок на стільки волатильний, що доводиться втручатися адміністративно. Мова йде про те, що із започаткуванням ринку ціна на електроенергію злетіла на 30% вгору для підприємств. Потім, після зміни ПСО, і коли постачальники навчилися імпортувати (бо до цього імпорту електроенергії в нас не було, за виключенням поставок «Укрінтеренерго» в 2014р; зокрема мається на увазі імпорту з країн не членів Eнергетичного Співтовариства - Росії та Білорусі), ціна впала до дуже низького рівня. Зараз ціни знову піднялися після відповідного втручання державних органів, зміни ПСО та деяких інших заходів. Ціна знову достатньо висока.
Ми ще пару тижнів будемо спостерігати за цією ціною, за рівнем імпорту. Також ми спостерігаємо за роботою атомних блоків, ми очікуємо на введення в дію ще одного атомного блоку через тиждень. Тоді буде більш-менш зрозуміло як працює ринок в умовах ПСО, які діють на сьогодні.
Ви згадали про імпорт електроенергії. Нещодавно міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель надіслав до комісії листа з пропозицією обмежити пропускну потужність, яка виноситься на аукціони «Укренерго» на перетині з Росією та Білорусією. Яка ваша думка щодо цього?
Наша думка – це неоднозначне питання, такі серйозні кроки треба робити дуже обдумано. Занепокоєність міністерства зрозуміла: вони занепокоєні більше не юридичною складовою, яка викладена в листі, а тим, що на складах залишається занадто багато вугілля. Ми завжди боялися, що у нас мало вугілля, а на сьогодні складається нестандартна ситуація – тепла погода і вугілля не спалюється. У нас все ще великий обсяг атомної генерації, у нас збільшується відновлювана енергетика, теплова генерація працює на мінімальному рівні.
Я розмовляв з міністром, в даному випадку занепокоєння саме про це - щоб більше спалювати вугілля, тоді більше коштів буде йти генерації та зокрема на виплати заробітних плат шахтарям. Але, ми як регулятор не можемо дивитися лише на одну частину проблеми, ми маємо враховувати інтереси всіх сторін, що ми і намагаємося робити.
Обмеження імпорту – це дуже відповідальне та важливе рішення, яке може мати досить серйозні наслідки. Що мається на увазі? У нас висококонцентрований ринок, у нас є декілька гравців, які тримають на собі весь ринок. Від поведінки найбільших гравців залежить стан ринку, в тому числі ціни на електроенергію як такі. Імпорт є тим, чинником, який хоч якось допомагає конкуренції.
Як новий потужний гравець…
Він навіть не потужний, просто - як новий гравець. Що я маю на увазі, коли я говорю, що ми пильнуємо за імпортом? Ми дивимося на обсяги імпорту та дії НЕКу щодо обмежень тому що є якась межа, коли дійсно це (значні обсяги імпорту – ред.) може мати негативні наслідки для енергосистеми всієї країни. Є імпорт на такому рівні, що доводиться виключати наші блоки, тому нашу ціну заганяти вниз також не потрібно. Втім, коли імпорт йде в розумних межах, наприклад, 2-3% - це не ті межі, які загрожують енергосистемі, але ми бачимо як він впливає на конкуренцію і ми бачимо, як починають краще працювати ринкові механізми.
Якщо одним махом припинити імпорт – тоді ми вб’ємо засади конкуренції, які складаються у тому числі завдяки імпорту. Ми дамо сигнал тим же білорусам, та й росіянам про те, що наші бізнесмени, комерсанти та урядовці (той же міністр домовлявся про взаємодію з білорусами) про щось домовляються, а тут ми беремо і адміністративно вимикаємо рубильник. Про що тоді можна домовлятися? До приходу в комісію, я працював в компанії, ми планували торгувати електроенергією, в тому числі планували імпортувати. Ми спілкувалися в тому числі з білоруськими компаніями. Я уявляю себе на цьому місці. Ми спілкуємося, намагаємося домовитися про якісь обсяги і я бачу як протилежна сторона каже: «А про що я з вами домовляюся? Ви, як комерсанти, хочете з нами дійти згоди щодо ціни, обсягів, а ваші керівники регулюють імпорт в ручному режимі». До чого я веду? Можливо це (обмежувати пропускну потужність на аукціонах – ред.) й треба робити, але коли будуть зрозумілі дійсні причини, за яких без цього не можна обійтися. Зараз, просто так це зробити, я вважаю – це безвідповідально саме з точки зору регулятора.
Навіть якщо, ми дійдемо до висновку, що треба обмежувати імпорт шляхом зниження пропускної спроможності на місячних або денних аукціонах, не можна нічого не зробити для регулювання ціни. Тому, що обмеживши імпорт, ми знижуємо конкуренцію на ринку, це беззаперечно призводить до підвищення ціни або до не контрольованості формування ціни і до того, що страждають наші споживачі, наша економіка. Я маю на увазі в першу чергу непобутових споживачів, але побутові споживачі теж страждають.
Ми кажемо, що це самообман, що побутові споживачі платять меншу ціну, вони платять ціну непобутових споживачів також, адже вони купують товари у непобутових споживачів. Останні мають закладати вартість електроенергії в ціну своїх товарів, яку сплачує населення. Це впливає на конкурентоздатність на зовнішніх ринках, запускається маховик інфляції. Ми не можемо це зробити просто так. Тому, навіть якщо ми це зробимо, ми, наприклад, будемо обмежувати верхні price caps. Я це кажу для того, щоб генерація не думала, що комісія може виключити імпорт і все. Ми не можемо так зробити, ми маємо думати про всіх зацікавлених сторін.
Щодо price caps. В кінці минулого року парламент вніс зміни в закон «Про ринок електроенергії», якими комісія отримала право за істотних умов запроваджувати обмеження цін. Які ці істотні умови мають бути?
Я можу вам задати те саме питання. Чому? Тому, що в законі або підзаконних актах більше немає згадування про істотність умов. Це означає, що законодавець дав нам широкі повноваження. Наскільки вони широкі, занадто широкі чи ні? Це, мабуть, залежить від самого регулятора, наскільки він компетентний. При таких повноваженнях, це можна використовувати як в плюс, так і в мінус. Ми намагаємося бути зваженими. Ми бачимо цю норму, ми бачимо, що нам дали широкі повноваження, ми бачимо, що слово «істотний» більше ніде не тлумачиться. А це означає, що сам регулятор має для себе визначити його значення. Якщо сьогодні треба буде обмежувати, хто буде визначати істотність? Крім нас ми не бачимо нікого, хто може визначити істотність чи неістотність.
Як ви оцінюєте ефект від застосування діючих price caps? Чи виконали вони своє завдання?
Особливо в перші місяці, вони безумовно виконали свою функцію. Ми дивимося в які години ціна впиралася в price caps. В липні та серпні це було постійно. На початку роботи ринку ціни майже повторювали графік price caps, але зараз вони вже опустилися… Зараз ціна опустилася, проте в деякі години, і навіть сьогодні, ціни в деякі години сягають значень price caps. З одного боку, якщо лише у випадку двох годин на добу ціни сягають price caps, то було б гарно взагалі їх скасувати. Тоді це виглядає як справжній ринок, без price caps і наслідки, здавалось би, - невеликі, адже буквально дві години вискочать за price caps. Але ми бачимо волатильність нашого ринку, імпорт обмежився – ціна стрибає вгору і таке інше.
У мене зустрічна пропозиція для тієї ж генерації, яка постійно говорить про скасування price caps: навіщо їх скасовувати, адже ціна все одно нижче їх значення? Вони просто не діють, вони виконують функцію застережного чинника, який розташований десь зверху (на графіку цін на ринку - ред.). В такому випадку, нехай будуть.
Я розумію, що з точки зору розвинутого ринку, майбутнього (сподіваюсь недалекого майбутнього) price caps не має бути, хоча повноваження, можливо і потрібно. Але на сьогодні, на початку роботи ринку (я вважаю, що він лише започатковується, хоч пройшло уже півроку), вони безумовно необхідні.
Ми спілкуємося із нашими міжнародними партнерами (наприклад, USAID), які надають всю інформацію, допомагають регулятору. Я відчуваю впевненість у цьому питанні, що на даному етапі price caps дійсно доцільні.
Можете, будь ласка, прокоментувати цінову ситуацію на балансуючому ринку. «Укргідроенерго» говорить, що за командами «Укренерго», компанія вимушена купувати дорогу електроенергію для закачування води у верхні водойми ГАЕС і продавати е/е за низькими цінами при роботі в генераторному режимі. Чи вивчала комісія цю ситуацію?
Інформацію про це питання ми чуємо, але з «Укргідроенерго» зустрічі у мене ще не було. Регулюванням цін на балансуючому ринку ми займаємося, мінімум та максимум ми більш-менш відрегулювали. Найголовніше, для «Укргідроенерго» - це запровадження ринку допоміжних послуг, якого по-суті немає, але всі ми сподіваємося, що вони будуть основними стейкхолдерами в цьому сегменті. На завтра (23 січня – ред.) у нас запланована нарада щодо питання ринку допоміжних послуг.
Ті, мінімальні кроки, які ми маємо зробити, по-перше, це забезпечити грошима купівлю допоміжних послуг в тарифі НЕКу, ми виконали. В минулому році ми виділили більше 400 млн грн, вони не були використані, на цей рік ми заклали набагато більше. Якась початкова сума для початку роботи ринку є, ми за цим слідкуємо.
На сьогодні «Гарантований покупець» відстає від графіку виплат для відновлюваної генерації. Чи вивчала комісія питання дефіциту коштів для цього підприємства та джерел його покриття? Що ви пропонуєте?
Мені здається, ваша інформація трохи застаріла. Вони врегулювали питання з постачальниками універсальних послуг, які десь не зовсім коректно відображали обсяг і графіки закупівель електроенергії для потреб побутових споживачів, малих непобутових споживачів і технологічних втрат. Після цього коригування, «Гарантований покупець» назбирав чи назбирає близько 2 млрд грн. цих коштів вистачить закрити попередні періоди. В подальшому графік споживання споживачів ПУП вже буде кращим, це був одним із перегибів на етапі запровадження ринку. Кабінет міністрів, Мінекоенерго, ми та й самі ПУП (треба всім віддати належне!) це відкоригували.
Вивільнилися кошти «Гарантованого покупця»?
Так, вивільнилися, але це ми закрили минулий рік. Ми регулярно зустрічаємося з «Гарантованим покупцем», на останній зустрічі не піднімалося питання, що у них немає коштів. Я розумію, що це тому, що ще на дворі зима – сонце ще не світить досить яскраво, а вітер ще не дує так, як може бути в недалекому майбутньому.
Ви маєте на увазі весною?
А весною ця проблема буде. При такому рівні відновлюваної генерації, без належного балансування, ці заходи (фінансування ВДЕ – ред.) стають дуже дорогими. Що можна сказати з формальної точки зору, якщо не дуже вникати у це питання? Ну і що, що дорого, яка б не була б генерація, у законодавця є інструмент: все що не вистачає «Гарпоку» має докласти НЕК «Укренерго». Треба просто все закласти в тариф НЕКу.
Але просто не буває, адже просто закласти в тариф оператора системи передачі, це значить підняти ціну всім споживачам, втрати конкурентоздатність, запустити маховик інфляції. Втратити конкурентоздатність – це ж знову таки інфляція. Це – тупик, і що врешті решт, чого ми доб’ємося? Що ми будемо класти країну на коліна. Я вже мовчу про технічну складову, кого «Укренерго» буде обмежувати, коли засяє сонце і наші всі станції почнуть працювати?
Тому, це стратегічне питання для держави. Основним ініціатором має бути міністерство. На сьогодні у нас компетентний міністр, якого ми підтримуємо і поважаємо. Ми співпрацюємо з міністерством, це той історичний етап, коли регулятор і Мінекоенерго співпрацюють досить продуктивно. Ми їм підказуємо, вони нас чують і обіцяють протягом двох найближчих тижнів нарешті внести законопроект, який ми всі разом будемо проштовхувати, щоб збалансувати цю систему. Це буде тяжка робота тому, що ніхто не любить робите те, за що на вас можуть сказати, що ви проти «зеленої» енергетики, проти інвесторів, проти міжнародного іміджу. Це дуже красива тема, вона мені теж подобається, я за «зелену» енергетику, але вони ж самі мають розуміти, що виходу немає.
Я так розумію, ви не підтримуєте законопроект №2543 за авторством Людмили Буймістер?
Ми його не підтримуємо, він не достатній. Це як зеленкою помазати велику рану. Ми надіслали листа, в якому висловили зауваження. Я чув, що дехто нас вже назвав ворогами «зеленої» енергетики. Це неправда – ми не вороги «зеленої» енергетики, втім ми висловили відкрито свою позицію на комітеті, що законопроект має бути більш рішучим, щоб мати фінансовий та технічний ефект.
Ви згадали про балансування. Яку роботу веде комісія на предмет формування правового поля для стимулювання заходів з балансування енергосистеми?
Я вчора бачив законопроект про запровадження energy storages. Він поданий на комітет. У мене до нього є багато запитань, схоже, що він сируватий. Комісія включена в процес: є законопроект і ми висловимо свою думку щодо нього. Те, що вони (energy storages та інші технології – ред.) необхідні - так, ніхто ж не каже, що - ні. Інша справа, в нюансах – ми не маємо повторювати помилок, щоб не вийшло так, що в законопроекті (дехто читає) будівництво storages компенсується через тариф НЕК «Укренерго», а потім по «зеленому» тарифу вони відпускають електроенергію.
Еnergy storages потрібні? Так, потрібні. Чи на таких умовах? Це – питання. Щоб ми не повторили помилок як по 45 євроцентів за електроенергію з ВДЕ.
Як рухається процес сертифікації «Укренерго»?
Ми трохи відволіклися на питання сертифікації газового оператора, у зв’язку з проведенням відповідних переговорів по транзиту газу. Але, на сьогодні ми бачимо цей процес таким чином, щоб використовувати досвід газового оператора для «Укренерго» і йти по моделі ISO. Попередня сертифікація «Укренерго» була зроблена дещо поспішно, зараз ми всі сходимося на думці, що треба прийняти законопроект, який днями буде поданий, стосовно моделі сертифікації НЕК «Укренерго».
Відповідно до нещодавніх змін в законодавство, як буде змінюватися кадровий склад комісії?
Той склад комісії, який діяв на момент вступу закону, залишається строком на 6 років мінус термін який було відпрацьовано до вступу закону в дію. Але паралельно, згідно указу президента, запускається процес ротації. Саме в цьому році один член комісії буде звільнений за ротацією і призначений за конкурсом, в 2021 році - другий член комісії, в 2022 році - третій член комісії, в 2025 році - два і в 2025 – ще два члени регулятора. План ротації затверджується указом президента, ми всі з нетерпінням на нього чекаємо. Всі зацікавлені щоб була визначеність і скоріше почала працювати конкурсна комісія.
Повертаючись до ринку е/е, «Оператор ринку» ратує за проведення market coupling Острову Бурштинської ТЕС з країнами-сусідами (Угорщиною, Румунією, Словаччиною та Чехією). Наші сусіди можуть включити острів до свого ринку «на добу наперед», тоді ціна в острові має знизитися. Що думає комісія з цього приводу?
Попередньо ми це підтримуємо. Це європейська практика. Стосовно негативних наслідків - я ще поки що не чув про можливі негативні наслідки. Цю ідею має просувати регулятор, міністерство і НЕК «Укренерго». Звичайно, будуть нормативні складнощі, але все можна вирішити.
Чи можна назвати зараз комплекс заходів, завдяки яким можна вирівняти дефіцит «Гарантованого покупця» і вирішити системні проблеми в ОЕС?
Його дійсно треба сісти і виписати. Тому, що це вже будування красивого будинку до якого ми ще маємо прийти. В цьому комплексі заходів будуть і врегулювання питань ціноутворення на ВДЕ, і вирівнювання цін на електроенергію в країні взагалі. Ми маємо не забувати, що ті проблеми, які є сьогодні, мають також і вагому поточну складову: аномальна погода.
Дуже тепла зима…
Я скільки живу, я не пам’ятаю, щоб була така зима. Наступний чинник - це зменшення обсягу споживання, це об’єктивний фактор. Якраз зараз ми потрапили в період, коли металургійна промисловість споживає менше, ніж будь-коли. Це пов’язано також зі світовими трендами в цій галузі. Їх обсяг споживання впав на 30%. Це все до купи створює навантаження на тарифи. Тому ми не можемо брати проблему «Гарантованого покупця», відірвану від проблем всієї галузі, Тому ми маємо покласти на папір комплекс заходів, що ми до речі і робимо. Ми є ініціаторами вирішення проблем з ВДЕ, ініціаторами вирішення поточних проблем стосовно перехресного субсидіювання інших заходів.
Щодо ПСО на ринку електроенергії, Мінекоенерго запропонувало підняти ціну для населення, яке споживає більше 500 кВт-год в місяць. Яка думка комісії з цього приводу, чи з вами спілкувались? Ви ж маєте прийняти таке рішення?
Фактично, не ми. Таке рішення приймає Кабмін, через систему ПСО. Зараз закон передбачає наступну процедуру. По-суті з 1 липня 2019 року ціни на ринку вільні. Але, Кабмін може через механізм ПСО (постанову про ПСО на ринку електроенергії – ред.) зробити виключення. І Кабмін зробив виключення для категорії «побутовий споживач», зробивши посиланням на постанову комісії, яка фактично перестала діяти з 1 липня, але діяла до 30 червня з тарифами для населення. Уряд зробив перехресне посилання.
Тобто міністерство фактично зробило цю ініціативу перед Кабміном, хоча, я думаю, що, звичайно, нашу думку спитають. За нашими розрахунками, дуже сильного ефекту в цьому ми не бачимо. можливо є сенс це робити, а можливо ні, тут з політичної точки зору треба подумати, чи варто чіпати тарифи для населення. Якщо чіпати, то кардинально приводити і вирівнювати ціни, а от так смикати їх, тим більше, коли немає значного ефекту – до такої пропозиції є питання. Хоча логіка міністерства зрозуміла: умовно заможні громадяни, які споживають більше 500 КВт-год мають платити більше.
Який обсяг перехресного субсидіювання на ринку? Скільки коштів за рік промисловість доплачує за побутових споживачів?
За нашими оцінками, це становить більше 60 млрд. грн.
В комісії є бачення як вирівняти ці тарифи?
Це безумовно політичне рішення, але тут треба підходити обережно. Якщо підвищувати тарифи для населення треба чітко розуміти куди підуть кошти.
Уже ж одна спроба була, поетапного (в п’ять етапів) підвищення ціни і вона була втрачена.
Вона не була втрачена, вона реалізувалася, інша справа куди пішли ті кошти? Для вирівнювання цін ми маємо розуміти куди підуть отримані кошти. Щоб не трапилось такого, що ми вирішимо якусь лише одну проблему, наприклад субсидіювання відновлювальної енергетики. Давайте вирівняємо і всі ці кошти підуть на дефіцит «Гарпоку». Така думка поширена серед лобістів «зеленої» енергетики. Вони кажуть, щоб не було розриву треба збільшити ціну для населення, але у нас проблеми не тільки в «зеленій» енергетиці. У нас також є проблема - зношеність мереж. Їх треба замінювати, треба вводити стимулююче регулювання для операторів систем розподілу і оператора системи передачі. Безумовно треба, немає жодної думки, що не треба. Далі – поступове виведення теплової генерації та закриття шахт.
Це також процес, який не має альтернативи, в перспективі. На це треба кошти. Атомну генерацію ми зменшуємо, всі сходяться на тому, що велику атомну генерацію все одно будемо поступово зменшувати, в далекій перспективі, звісно. На це теж треба кошти. Це все величезні кошти, а котел у нас один. І вирівняти ціни, ліквідувати перехресне субсидіювання для того щоб вирішити якусь одну проблему - це неправильно, треба брати все до уваги, треба комплексно вирішувати це питання.
Щоб і споживач розумів для чого ми це робимо.
Ви сказали про тариф для мережевих компаній, яке в комісії бачення щодо запровадження стимулюючих тарифів?
На це потрібні кошти, тому що введення стимулюючого регулювання без підвищення тарифу - це буде псевдо стимулююче регулювання. Його неможливо так просто реалізувати, якесь підвищення все рівно буде. Інша справа, коли у попередні роки комісія рахувала і було, на мою думку, занадто високе збільшення тарифу, то зараз ми прораховуємо інші варіанти. За допомогою наших міжнародних консультантів, ми вивчаємо варіанти щоб якомога м’якше перейти до стимулюючого регулювання. Наша мета - ввести його з наступного року. Але, однозначно, не з однією ставкою дохідності, а з двома. На сьогодні нормативна база передбачає лише одну…
12,5 відсотків на стару і нову базу активів.
Так, ми будемо її змінювати, підвищувати на нову базу активів, щоб дійсно це не перетворилося на псевдо-стимул для залучення інвестицій. Ми хочемо щоб це був реальний стимул для залучення інвестицій. Щоб інвестор, той же власник, розумів, що він вкладе і дійсно отримає таку ставку дохідності таким-то чином. Однозначно, буде мінімальна якась ставка дохідності на стару базу активів. Це попередні прорахунки. Ми хочемо вийти на збільшення так, щоб, наприклад, в перший рік збільшення тарифу було в рамках 10%.
Це збільшення на 10% тарифу цих мережевих компаній?
Так. А збільшення тарифу для кінцевого споживача буде взагалі в рамках до 2%.
Ви сказали, що треба вищу ставку дохідності на нові активи. Раніше експерти говорили, що треба її підняти до облікової ставки НБУ, щоб вона хоча б приблизно покривала вартість капіталу…
Так, ми також прораховуємо з експертами і виходимо на те, щоб ставка враховувала не лише облікову ставка НБУ, але й інші важливі чинники - прогноз, рейтинг країни, передбачуваність та інші. Наші консультанти виходять на 16-17% та радять нам таку ставку. Вона з одного боку висока, з іншого - не можна буде сказати, що немає стимулу інвестувати. 16-17% для бізнесу, без ризику, бо це компанія-монополіст, інфраструктурний бізнес. Це була б дуже добра ставка, ми ще послухаємо відгуки всіх сторін.
