Пройшло три місяці від початку роботи нового ринку електроенергії, запуск якого мав принести ринкові та конкурентні правила гри. Разом з тим, недосконалий механізм ПСО, боргові проблеми, питання купівлі електроенергії з країни-агресора та інші проблеми викликали багато зауважень в учасників ринку. Оскільки Україна являється членом Енергетичного Співтовариства та має наслідувати кращі практики європейського енергетичного законодавства, важливо було б почути оцінку реформування українського ринку від європейських колег.
В інтерв’ю для видання ExPro Electricity голова Секретаріату Енергетичного Співтовариства Янез Копач дав загальну оцінку стану впровадження лібералізованого ринку електроенергії, висловив власне бачення щодо запровадження механізму ПСО, застосування цінових обмежень на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, а також зазначив, що Україна мала б зробити перед відкриттям імпорту електроенергії з Росії та Білорусі за двосторонніми контрактами.
- Як ви оцінюєте перші три місяці роботи нової моделі ринку електроенергії в Україні?
Впровадження ринку двосторонніх договорів, а також ринку з короткостроковим періодом поставки (ринок «на добу наперед» та внутрішньодобовий ринок – ред.) довго очікувалося в Україні. Секретаріат вітає старт роботи нової моделі оптового ринку електроенергії в Україні. В той же час, ми бачимо деякі нерозв’язані питання, такі як борги, покладання спеціальних обов’язків, перехресне субсидіювання та ін., вирішити які має українська влада (парламент, НКРЕКП та Кабінет міністрів).
- Які головні проблеми та досягнення ви можете виділити?
Україна зробила перші кроки на шляху впровадження ринку електроенергії, але нова модель була запроваджена з багатьма обмеженнями і не всі з них відповідають європейським стандартам та практиці. Діюча організація ринку має обмеження, що стосуються ціноутворення на оптовому та роздрібному рівнях, а також продовжується практика застосування регульованих тарифів для домогосподарств. Наступними кроками мають бути усунення перехресного субсидіювання, перегляд механізму ПСО, розв’язання проблеми боргів та вжиття заходів для недопущення їх накопичення, також має бути завершене проведення анбандлінгу та сертифікації системного оператора. Вирішення цих завдань вимагає співпраці між усіма відповідальними інституціями та участі незалежного і сильного регулятора.
- Чи підтримуєте ви діючу модель ПСО на державну генерацію? На вашу думку, чи сприяє це створенню конкурентного ринку?
Ми не підтримуємо діючу постанову уряду (Постанова КМУ №483 від 29.08.2019р «Про затвердження Положення про ПСО на учасників ринку електричної енергії…» – ред.), якою покладені спецобов’язки. Незважаючи на те, що постанова вже декілька разів була змінена, процедура її прийняття була і залишається недотриманою. Постанову необхідно було обговорити з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, як того вимагає закон «Про ринок електроенергії», проте цього жодного разу не було зроблено.
Ми не підтримуємо діючу постанову уряду, якою покладені спецобов’язки
Секретаріат Енергетичного Співтовариства адресував питання щодо процесу прийняття постанови попередньому Кабінету міністрів (під керівництвом прем’єр-міністра Володимира Гройсмана) та визнав, що прийнята постанова про покладання ПСО не відповідає законодавству Енергетичного Співтовариства, оскільки мета, тобто забезпечення доступності електроенергії для домогосподарств (універсальної послуги), виходить за рамки економічно обґрунтованої доцільності. Механізм ПСО не є пропорційним, йому бракує юридичної визначеності. Ми просили, щоб постанова була переглянута. Останні пропозиції, які були озвучені міністром енергетики та захисту довкілля Олексієм Оржелем під час зустрічі у Верховній Раді на минулому тижні (покласти додаткові спецобов’язки на «Гарантованого покупця» для потреб ТЕЦ) також не було обговорені із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Ми все ще очікуємо, що цей процес буді дотримуватися процедури, яка викладена в законі «Про ринок електроенергії».
- Які зміни до цієї моделі ви могли б запропонувати, враховуючи українські реалії?
Секретаріат Енергетичного Співтовариства запропоновував включити двосторонні фінансові контракти (англ. financial bilateral contracts - ред.), які в інших країнах довели, що це найкращий механізм для того, щоб знижувати ризики для постачальників універсальних послуг та забезпечити перерозподіл потенційних надприбутків генеруючих компаній на користь споживачів. Замість цього, постанова про ПСО замінила модель «єдиного покупця» та передбачила застосуванням аукціонів, на яких дозволено брати участь лише одному покупцю («Гарантованому покупцю»), а електроенергія від державної генерації купується за встановленою ціною.
Діюча постанова про ПСО не відповідає вимозі, яка випливає із законодавства, про те, що оператори магістральних та розподільчих мереж повинні закуповувати електроенергію для покриття мережевих втрат за прозорою, недискримінаційною та ринковою процедурою.
- Чи потрібно, на вашу думку, регулятору було вводити граничні ціни на РДН та ВДР? Чи могли б ви прокоментувати, чи варто знижувати або підвищувати граничні ціни в подальшому?
Не зважаючи на факт того, що на початку створення організованого ринку цінові обмеження також застосовуються в інших країнах, включаючи членів ЄС, і можуть бути виправдані для олігопольного ринку, такого як український, ці заходи мають бути обмежені в часі та поступово усунені для того, щоб стимулювати гравців брати участь у сегментах ринку та розвивати конкуренцію.
Price caps мають бути обмежені в часі та поступово усунені
- Чи вважаєте ви, що треба поступово відійти від застосування граничних цін на РДН та ВДР?
Це має бути тимчасовий захід, з обмеженим у часі застосуванням. В протилежному випадку, такі жорсткі адміністративні обмеження не дозволяють зробити реальний аналіз економічної доцільності всіх заявлених амбітних проектів, таких як повна синхронізація ОЕС України з ENTSO-E, будівництво вставки постійного струму між ОЕС України та Островом Бурштинської ТЕС, яке було цього літа анонсоване компанією «Укренерго». Також це створює бар’єр для інтеграції енергетичного ринку з країнами-сусідами.
- Як Україні варто відійти від застосування граничних цін до вільного ціноутворення?
Застосування граничних цін – це не єдиний можливий захід, щоб підтримувати розвиток конкуренції на національному оптовому ринку. В травні цього року Секретаріат опублікував керівництво (Policy Guidelines) з цих питань.
В цьому керівництві надані рекомендації щодо правових та регуляторних механізмів, які можуть бути використані для запровадження конкуренції на національному рівні та зробити можливим транскордонну торгівлю у випадках, коли спецобов’язки все ще домінують на національних ринках, що веде до обмеження конкуренції не лише на національному, але й на регіональному і транскордонному рівнях. Деякі з цих заходів вже виконані в Україні, а саме закон «Про ринок електроенергії» визначає як обов’язковий продаж 10% електроенергії генеруючими компаніями на ринку «на добу наперед» протягом першого року функціонування цього сегменту.
- Чи присутня практика застосування граничних цін на розвинутих європейських ринках електроенергії?
Цінові обмеження також використовуються в інших країнах, включаючи членів ЄС. Однак, ці обмеження в ЄС не використовуються як метод регулювання організованих сегментів ринку, на відміну від того, що ми зараз бачимо в Україні. Price caps спотворюють цінові сигнали та обмежують можливість роботи пікових потужностей чи більш гнучкої генерації для відшкодування капітальних витрат та вирішення проблеми недостатності інвестицій в нову генерацію на фоні високих капітальних видатків, витрат на зняття з експлуатації та падіння цін на електроенергію (англ. «missing-money» problem – ред.).
В керівництві щодо територіального розміщення потужностей та управлінням перевантаженнями (Commission Regulation (EU) 2015/1222 of July 2015) представлене бачення збалансованих максимальних та мінімальних клірингових цін, застосування яких робить свій вклад в посилення інвестиційних умов та забезпечує наявність потужності і довготривалу безпеку електропостачання. На сьогодні ці клірингові ціни погоджені на рівні +3 тис євро/МВт-год та -500 євро/МВт-год.
- Які позитивні та негативні наслідки ви можете назвати від застосування граничних цін?
Цінові обмеження дозволили Україні уникнути дестабілізації ринку на самому початку його роботи, багато змін у вторинному законодавстві були запроваджені в самий останній момент без належного аналізу результатів їх застосування. В той же час, запропоновані цінові обмеження принесли додаткові виклики, які полягають у тому, що ринкові гравці демонструють обмежений інтерес до присутності на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, обсяги торгів знизилися протягом перших пару тижнів.
- Як ви ставитеся до відкриття можливості імпорту електроенергії з Росії та Білорусі за двосторонніми договорами в ОЕС України?
Білорусь і Російська Федерація по відношенню до Енергетичного Співтовариства являються третіми країнами. Україна, як член Співтовариства, має право встановлювати правила та критерії по відношенню до третіх сторін в такій мірі, в якій це не зачіпає торгівлю серед членів Співтовариства. Звичайно, країна має проаналізувати, чи несе це (імпорт електроенергії з РФ та Білорусі – ред.) будь-які ризики для її ринку і безпеки постачань електроенергії. Будь-які потенційні ризики мають бути оцінені в процесі вивчення питання безпеки постачань. Цього ще не було зроблено.
