Продовження допису від 2019 року.
Ринок електричної енергії на сьогодні прямує тим же неринковим курсом, який був вибраний у другій половині 2019 року. Подальших коригуючих дій не відбулося.
Чи вже прийшло на сьогодні повне розуміння того, що сталося на ринку електроенергії за ці чотири роки і що далі?
Якщо відповідь так, тоді ви маєте прямі відповіді на наступні питання з прямим та прихованим підтекстом щодо вад ринку і знаєте що робити:
- Чому вугільна Центренерго третю зиму поспіль завершує роботою 1-2 блоків на пільговому газі, а з 2022 року перейшла на цілорічний частковий газовий режим?
- Чому всі біржові торги Енергоатому на ринку прямих контрактів відбуваються тільки за формулою "на пониження" незалежно від кількості учасників, два чи вісімдесят чотири.
- Чому Енергоатом, державне підприємство, стовідсотковий ринковий монополіст, який домінує також і на ринку на добу наперед вже четвертий рік поспіль не може продати свою з електроенергію з прибутком, а в більшості випадків торгує зі збитком? Хто і за яким механізмом відібрав його ринкову силу?
- Чому частина учасників РДН не заявляє ціну, а «скидає» по демпінгу, навіть тоді коли в енергосистемі панує тотальний дефіцит?
- Чому балансуючий ринок електроенергії для генерації перетворився на місце "страти" по 1 коп./кВт·год, а для постачальників і трейдерів місцем можливостей?
- Які супер ринкові стимули, а швидше, вади ринку відображає фраза з балансуючого ринку в щотижневих довоєнних оглядах НЕК «Укренерго»:
«.. тобто, погоджувалися перепродати покупцям/споживачам електроенергію, замість того, щоб виробляти свою».
І дослівно:
«Комерційний профіцит електроенергії (продано на РДД, РДН та ВДР більше, ніж спожито кінцевим споживачем) спостерігався з 3 по 7 листопада обсягом від 2,6 млн кВт∙год (7 листопада) до 9,2 млн кВт∙год (5 листопада). Ці обсяги були реалізовані на балансуючому ринку тим його учасникам (виробникам), які, відповідно до Правил ринку, подавали заявки на розвантаження (тобто, погоджувалися перепродати покупцям/споживачам електроенергію замість того, щоб виробляти свою)» (с).
- Чому виробники та учасники ринку електроенергії не спроможні купити по іморту ні вугілля, ні газ, ні електроенергію в години коли треба і в обсягах скільки треба?
- Чому кошти не затримуються в оптовій частині ринку електроенергії, а всім учасникам потому залишають шалені збитки та непідйомні борги?
Впевнений, що відповіді на всі ці питання є.
Їх знають фахівці професіонали, що оперують ринком.
Їх знають учасники, що потерпають від ринку.
Їх знають всі.
Проте.., і попри.., і поки.. курс ринку електричної енергії залишається незмінним і на жаль він так і не співпадає з потребами енергосистеми. Курси розійшлися.
А тепер вашій увазі і сам невинний допис 2019 року про «розуміння», та який «тригернув» сьогодні.
Недільне. Ринок електричної енергії. Про ціни
(29.09.2019 на Facebook)
Фактична ціна теплової генерації після запуску ринку стала єдиною складовою ціни на електричну енергію, що не стала причиною зростання цін для кінцевих споживачів.
Несподівано? Але це ж співпало з очікуваннями щодо напрямку тренда цін виробників після запуску ринку? Як для неділі, то це гарна теза.
Тому що, ціна теплової генерації у складі оптової ринкової ціни на перше півріччя 2019року була закладена у 2 грн/кВт·год ( без акцизу), а відповідно перенеслась у ціни промислових споживачів. Це база з чим порівнюємо.
Наразі, після запуску ринку фактична ціна тепловиків знизилася приблизно до 1,7-1,8грн/кВт·год (з акцизом), або на 15-17%.
Ви можете заперечити, що ціни для промисловості зросли на 15 -25%, а не знизилися, як мало бути, але то вже питання для понеділка – інші тридцять з гаком причин зростання цін чекають, коли їх розкладуть на молекули.
Бо тільки тоді настане повне розуміння, що ж відбувається на сегментах ринку насправді. Для подальших правильних коригуючих рішень.
