Юрій Саква

Повномасштабний ринок електричної енергії, два роки потому – очікування та реалії

Тези виступу на ХХХІ Міжнародній конференції «Проблеми екології та експлуатації об'єктів енергетики» 17.06.2021

  1. Всі формальні зовнішні атрибути сучасної (європейської) моделі ринку електроенергії – впроваджені в Україні у повному обсязі.
    • Натомість внутрішній зміст моделі ринку можна вважати вітчизняним унікальним винаходом, з додатковим механізмом адміністративного регулювання цін на електроенергію;
    • Ключові сегменти ринку контролюються та управляються державою через державні підприємства: НЕК Укренерго, Оператор ринку, Гарантований покупець;
    • На ринку електроенергії з часткою ~ 70% домінують державні підприємства-виробники з реальною монопольною владою ціноутворення (Енергоатом ~ 52%, Укргідроенерго ~ 7%, Центренерго ~ 4%);
    • Впроваджена модель не має жодної подоби до ефективних лібералізованих ринків європейських країн та первісною версію зразка 2017 року;
    • Не ліквідоване перехресне субсидіювання цін для населення, недосконалий механізм ПСО, верхні «прай-скепи» зразка початку 2019 року, з одного боку, та можливість легального «демпінгу» цін на електроенергію стали наріжним каменем спотворених цінових сигналів на ринку електроенергії. І так два роки поспіль.
  2. «Нетипова бізнес поведінка» учасників ринку за регуляторним умовчанням стала нормою і поки ніщо не може їй завадити – все відбувається за «правилами».
  3. Фінансові результати діяльності базових підприємств на ринку електроенергії за 2020 рік об’єктивно несподівано відобразили суть та вади впровадженої гібридної моделі – оптова складова ринку згенерувала найбільші збитки та борги саме на державних базових підприємствах.
  4. Узагальнені висновки:
    • всі сегменти ринку працюють з ціновими викривленнями, видають хибні цінові сигнали та за два роки призвели до фінансових обмежень, занепаду технічного стану виробників та прояву ознак втрати енергетичної незалежності. ОЗМ 2020-21 є тому підтвердження – енергетичну безпеку України «підтримав» імпорт з РБ та РФ:
      • Перед стартом нової моделі РДН був найбільш підготовленим до ринкових методів ціноутворення процедурно, інструментально та організаційно і це зіграло з ним злий жарт, його «призначили» ціноутворюючим сегментом ринку і це була одна з найбільших методологічних помилок;
      • Другою принциповою методологічною помилкою стали «прай-скепи» на балансуючому ринку, його цінова прив’язка до РДН разом з механізмом «випадання» виробників з дисконтом на балансуючий ринок.
  5. Отже, головним концептом ринку електроенергії стали такі неринкові принципи:
    • Продавай на біржі дешево, бо віддаш на балансуючому ринку безкоштовно;
    • РДН – це ціноутворюючий сегмент де незалежно від реального стану панує комерційний дефіцит, спекулятивна торгівля та можливість маніпуляцій вкупі з демпінгом;
    • Балансуючий ринок – це сегмент, як торговий додаток до РДН, який може бути збитковим (?) та хибна суть якого добре описується у тижневій аналітиці НЕК Укренерго, дослівно:
    «Щодо комерційного профіциту/дефіциту електроенергії. Протягом тижня комерційний профіцит становив від 11,4 до 15,5 млн кВт∙год (вироблена, але не продана на РДД, РДН та ВДР (!!!) кінцевому споживачеві електроенергія). Ці обсяги були реалізовані на балансуючому ринку тим його учасникам (виробникам), які, відповідно до Правил ринку, подавали заявки на розвантаження (тобто погоджувалися перепродати покупцям/споживачам електроенергію замість того, щоб виробляти свою)»
  6. В результаті, з оптової частини ринку електричної енергії, яку представляють НЕК «Укренерго» разом з виробниками у 2020 році безповоротно «втекло» («вивели») щонайменше 54 млрд грн через цінову незбалансованість та збитковість. Куди? – це питання аудиту, натомість:
    • збитки державного Оператора системи розподілу (НЕК Укренерго) склали 27,5 млрд грн замість справедливого прибутку в 5 млрд грн (оціночно);
    • збитки державного підприємства Енергоатом склали 4,8 млрд грн замість справедливого прибутку в 6 млрд грн (оціночно). Діючі правила «приборкали» навіть такого виробника електроенергії, як Енергоатом з часткою більше 50% та реальною ринковою монопольною владою;
    • збитки приватної та теплової генерації на вугіллі та газі від діяльності з виробництва електричної енергії склали 10,5 млрд грн (оціночно). Теплова генерація доведена до стану «неспроможності».
  7. Збиткова робота, разом з невикоріненим механізмом безоплатного відпуску електроенергії спричинила лавину боргів, які сконцентрувалися на НЕК Укренерго у обсязі близько 60 млрд грн (разом з залученими кредитами) та запустили боргову ланцюгову реакцію у сектор виробництва електроенергії, у тому числі зеленим виробникам більше 20 млрд грн.

Все, що було озвучено вище є задачами, які ще можуть бути вирішені, недоліки усунені, а ринок відновить та доведе свою ефективність.

Для цього треба небагато: усвідомлення, політична воля та відвертий діалог з суспільством.

І тоді найближчий ОЗМ не стане черговим непередбачуваним «квестом».

І тоді винайдуться джерела для покриття збитків та виконання зобов’язань перед зеленими виробниками.

І тоді запрацюють «зелені аукціони».

І тоді почнуться  аукціони з будівництва маневрової генерації.

І тоді проявиться  грунтовне рішення щодо фінансування плану скорочення викидів теплової вугільної генерації та її місця в програмі Green Deal.

І тоді  ціності вітчизняного ринку електроенергії наблизяться до європейських стандартів і можна буде об’єднуватися – фізично та ринками.

І нам на все про все відведено цілих півтора року.

Все це можливо побачити на слайдах презентації.

 

Презентаційні матеріали

 

Може зацікавити

Чистий фінансовий результат в динаміці, як маркер «всього»
Про імпорт, експорт та до чого тут графіки погодинних вимкнень