Після чотирьох років застосування жорстких цінових обмежень «прайс-кепами зверху» та без жодних обмежень для демпінгу цін «знизу» ми отримали безцінний досвід та конкретні вимірювані результати у вигляді безпрецедентних збитків, боргів, а з ними втрату безпеки та балансової надійності ОЕС.
Жодна зміна величини «прайс-кепів» у попередні роки не принесла бажаного результату.
Тоді, які ми маємо підстави сподіватися, що на цей раз все буде інакше, а вугілля «приїде», з’являться резерви потужності і імпорт, коли треба та перестанемо палити газ замість вугілля за перехресним субсидіюванням?
Підстав так думати поки немає. Але приймати рішення необхідно.
Енергетична громадськість обговорює, наполягає, обґрунтовує, але щось стоїть на заваді і не пускає.
Зима вже прийшла, в неї свій графік.
Запасів вугілля недостатньо.
Три вугільних енергоблоки працюють на газі.
Можливість купити вугілля, газ, електроенергію по імпорту з європейських країн по європейським правилам та європейським цінам заблоковані діючими прайс-кепами та іншими правилами ринку.
Як на довго розтягнеться цей захопливий процес розгляду нового ще більш обґрунтованого рівня прайс-кепів не знаю.
Проте, якщо до наявних обґрунтувань величини прайс-кепів додати фактичні фінансові звіти основних виробників електроенергії та НЕК «Укренерго» з порівнянням за 2019-2022 рік, то всі попередні застереження щодо величини «прайс-кепів» відпадуть самі собою.
І ще по цим звітам ви зможете легко вирахувати, скільки коштів безповоротно та у законний спосіб «покинуло» галузь. І жахнутися.
А якщо НЕК «Укренерго» як Оператор системи передачі до обґрунтувань надасть (для службового користування) свою професійну об'єктивну оцінку – висновок щодо поточного технічного стану та режиму Об'єднаної енергосистеми та їх відповідності критеріям та вимогам Кодексу системи передачі, впевнений, що сумніви зникнуть повністю у всіх причетних до прийняття рішення. Навіть у тих, хто категорично проти.
І наостанок.
Знаєте, хиби трапляються в любих проектах, особливо таких складних, як, наприклад, нова модель ринку електричної енергії.
Проте ми якось непримітно примудрилися сформувати та підтримувати чотири роки поспіль нездорову пристрасть до того, щоб поєднувати одну помилку з наступною, котра є гіршою за попередню, а потім із третьою і краю не видно.
А результат видно. І його не можна проігнорувати.
Український ринок має бути синхронізований з європейським якнайшвидше. А прайс-кепи тільки перший крок до точки зламу.
Так думаю.
