«Якщо ліберально-демократично модель управління примусово застосовується в країнах з переважно неосвіченою спільнотою та без усталених моральних принципів, то є шанс, що з першими демократичними виборами до влади можуть прийти невігласи. Проте еволюційні процеси не зупиняться, а можливо і прискоряться» ©.
Україна – стає хрестоматійним прикладом. Прикладів безліч.
Наприклад із всім відомого. Правила дорожнього руху, та покарання за їх порушення – є вибірковими та необов’язковими. Якщо що щось, то адвокати разом з судами доводять протилежне. Правила стають «прейскурантом» на дорозі. На дорогах та парковках –тотальне беззаконня.
Нова модель ринку електроенергії з самого старту теж «попливла» в сторону беззаконня. Базові положення закону перед стартом не були виконані. Закон про Регулятора також виявився не Законом, а так, тимчасовою статусною державною іграшкою.
Натомість пояснити та обґрунтувати можна все і, замість причин, призначити винуватців. Щоб не було соромно.
Спочатку заважала призначена «монополія». Потім вугілля та теплова генерація. Потім з приходом нової моделі ринку електроенергії стали заважати вже пріоритетні раніше «зелені». «Високі» ціни само собою. Завтра це може будь що і будь хто. Заважає все.
На цих національних особливостях первісну версію Закону про ринок електроенергії «поводирі» просто «хакнули» і підмінили суть. Попутно фінансово «хакнули» всю генерацію електроенергії, немає жодного вцілілого типу (теплова, атомна, гідро, ТЕЦ, ВДЕ). Ще й добряче зачепили НЕК «Укренерго». Win-Win не вийшло.
І саме в цьому суть того, що сталося. Анклав беззаконня.
Спільнота вже все зрозуміла і шукає причини та більш менш пристойний вихід.
Проте.
«Якщо не знаєш, куди йдеш, тебе туди приведе будь-яка дорога»,
Льюїс Керрол.
