Минулий опалювальний сезон в Україні розпочався під мирним небом, а завершився в розпал війни. Завершився важко, нестандартно, з втратами. Війна внесла свої корективи.
Про це вже частково писав.
Зазвичай, за мирними усталеними правилами одночасно з завершенням зими стартує підготовка до наступного осінньо-зимового періоду, з плануванням ремонтів, створенням запасів вугілля на складах, газу в газосховищах та інше.
Але і тут відбулися тектонічні зсуви, стислий зріз де ми є:
- Одна атомна електростанція, одна ГЕС, три вугільні ТЕС, дві(чи три?) ТЕЦ тимчасово перебувають на окупованих територіях;
- Дві вугільні ТЕС функціонують в зоні бойових дій та з ризиком обстрілів та пошкоджень. Декілька вугільних ТЕС повністю зупинені;
- Дві теплоелектроцентралі розбомблені повністю;
- Оператор системи передачи (ОСП, НЕК Укренерго), оператори системи розподілу (ОСР, обленерго) працюють з самого початку війни в неймовірно складних умовах в режимі відновити, не втратити, втратити і знову відновити. За це окрема подяка, в голос та за умовчанням;
- Частина території ліцензованої діяльності ОСП, ОСР знаходяться на окупаваній території;
- Логістика доставка імпортного вугілля морським шляхом зруйнована;
- Ціна на імпортне вугілля, газ, та європейську електроенергію для України знаходяться на недосяжній висоті.
Не змінився тільки пріоритет-обов’язок енергетиків: забезпечити безперервне постачання електроенергії громадянам України та підприємствам, на яких наші громадяни працюють та кують Перемогу. Газ, тепло, вода – разом з електрикою теж мають бути в домівках.
Окремо хочу виділити стан функціонування ринку електричної енергії, як гаранта фінансового забезпечення його учасників за ринковою справедливою ціною, у тому числі для підготовки до майбутнього ОЗП.
В цій царині накопичилася ще більша купа проблем:
- Повномасштабний національний конкурентний ринок електроенергії війну не помітив від слова «взагалі»;
- Ціни на електроенергію на всіх оптових сегментах ринку завмерли на довоєнному рівні, на роздрібному теж. Джерел фінансування для утримання цін на такому рівні не визначено. Все самі.
- Є всі, хоч і опосередковані, підстави вважати, що разом з електроенергією оптовий сегмент ринку продовжує генерувати борги та збитки. Роздрібний ринок також приймає в цьому участь. Фінансова звітність в електроенергетиці поки не опублікована.
- На європейський комерційний імпорт у випадку «якщо що» поки сподіватися не приходиться, бо енергосистеми, хоч і об’єднані фізично, проте правила ринку електроенергії України залишаються не синхронізовані; Ціни також.
- Наша національний ринкова гібридна модель до того ж вимушено стикнулася з проблемою енергетичного гібриду іншого походження -з розташуванням частини виробників електроенергії , частини ОСП та ОСР на окупованих територіях.
- На реалізацію повних можливосте експортного потенціалу в таких умовах, сподіватися теж не приходиться.
В енергетиці, як і в країні змінилося все. Старі методи та правила вже не працюють. Нових поки не видно.
Задача забезпечення енергетичної безпеки країни, набула надзвичайного значення та потребує надзвичайних, термінових та синхронних зусиль всіх гілок влади, Ну і звісно разом з ЗСУ!
Нормативно врегулювати непередбачені реалії вже на часі, щоб не повторити гіркий досвід 2014-2015 років.
Не маю жодного сумніву, що зазначені проблеми мають рішення, можливо навіть вже вирішуються, і що для ґрунтовного оптимізму є місце.
А необґрунтоване випромінювання з піар елементами – то не наше.
