На всіх перехрестях енергетичних тусовок, круглих столів, форумів ми всі, на чолі з владою, впевнено віщаємо, як буде добре споживачу в майбутньому новому ринку електроенергії. Він зможе вибирати, прийде дешева імпортна електроенергія, надійність стане правилом, а не виключенням, одним словом – все для споживача. Ну і постачальник останньої надії завжди підставить вам плече, якщо щось станеться непередбачуване. Але це потім.
А от що робити конкретній людині, мешканцям Луганської області сьогодні, якщо припинення постачання електроенергії стали регулярним явищем. Вчора було знеструмлено 2000 споживачів, позавчора - 340, 8 березня без електрики залишилося біля 3000 споживачів. Причиною відключень споживачів за звичкою називається непогода, але це не зовсім так.
Постачальник електроенергії – «Луганське енергетичне об’єднання» вже вкотре публічно і офіційно засвідчило про свою неспроможність забезпечити надійне постачання електрики без допомоги владних інституцій. І продовжує бомбардувати медіа-простір підтверджуючими сигналами та благаннями про допомогу. А у відповідь – або усвідомлена тиша, або байдужість, або загальні реляції, що споживач є нашою головною цінністю. Про відповіді офіційних органів влади можна не згадувати – бюрократичні відписки, стан не покращується.
Такого відношення до енергопостачання на моїй пам’яті не було ніколи. Коли порушуються писані та неписані заповіді енергетики, які можна об’єднати ключовим словом «режим», коли руйнується виробнича база, а «руйнівник» невідомий. Хто правий, хто винуватець – не беруся стверджувати, за публічними емоційними виступами важко розгледіти реальні причини.
Користуючись термінологією майбутнього ринку, в цьому реальному кейсі енергозабезпечення Луганської області постачальником останньої надії для споживача залишилася тільки держава – єдина хто сьогодні має і можливості і силу. Якщо додати волю то задача вирішиться швидко. Якщо ж так не станеться, надія може легко трансформуватися в зневіру. Важко уявити, що для України сьогодні може бути гіршим ніж зневіра.
І наостанок.
Те що ми творимо новий ринок, нові правила, а за тим, нове майбутнє – це класно, це надихає, але давайте не забувати про тих хто сьогодні безперервно генерує, передає та постачає електрику споживачам за старими правилами. В іншому випадку, ейфорія швидко пройде, а всі розроблені кодекси та правила втратять свій глибинний зміст та цінність. Ми ж не вважаємо, що ради великої цілі можна сьогодні знехтувати, наприклад, правами 30% жителів Луганської області, які проживають на території підконтрольній Україні? Власне, як і правами всіх жителів України.
Що зробили з одним, можна зробити з усіма.
