Сьогодні спробував усвідомити мотиви та наслідки рішення про перерозподіл коштів з ринку допоміжних послуг на користь ринку балансуючих послуг. Бо думки розділилися.
Маю визнати, що з першої та другої ітерацій визначитися не вдалося.
А початок роздумів був такий.
- Формула, здається відома – «відібрати і розділити».
- «Відібрати» у виробників електроенергії, які працюють на одному сегменті ринку, щоб «розподілити» між виробниками електроенергії, що працюють на іншому сегменті.
- Чому на ринку допоміжних послуг раптом виникла «економія», а на балансуючому ринку – «дефіцит»? Достеменно не знаю. Доступна аналітика недостатня.
- Чи є прямий функціональний та цільовий зв’язок між цими сегментами ринку? Наче ні. Джерелом покриття витрат одного ринку є регульовані тарифи на диспетчеризацію, інший сегмент має сам себе збалансувати, він так і називається.
- Чи має рішення ознаки механізму перехресного субсидіювання, тепер вже між сегментами? Не виключаю.
- Якщо все так, то які високі державні мотиви спонукали на таке безпрецедентне рішення? Та які наслідки?
На цьому зупинився.
Спробував зайти з іншого боку та викласти суть того, що сталося стисло та одночасно зрозуміло – вийшла «абракадабра».
Хоча, якщо заглибитися, то може й ні.
«З ринку допоміжних послуг «відібрали» частину коштів, які всі виробники електроенергії вже заплатили/мають заплатити НЕК «Укренерго» у складі тарифу на диспетчеризацію, якими НЕК «Укренерго» мав розрахуватися з виробниками за надані послуги з резервування, але не сплатив та зекономив, і тепер ці кошти будуть «розподілені» між тими виробникам, що надавали послуги на балансуючому ринку, яким заборгував НЕК «Укренерго», тому що виник збитковий дисбаланс, бо кошти з балансуючого ринку забрали раніше і невідомо хто».
Далі вже потрібна допомогу «з залу».
