11.11.2015 Представники Всеукраїнської Енергетичної Асамблеї взяли участь в круглому столі «Реформування енергетичного сектору України» та пропонує вам короткі тези виступів учасників з електроенергетичної секції «Проблеми формування конкурентного середовища на ринках електричної енергії та енергетичного вугілля»
Чи не вперше в Україні на рівні регуляторів: АМКУ та НКРЕКП, а також за участі гравців енергетичного ринку та експертного середовища, відбулась дискусія на популярну, але малодосліджену тему: формування конкурентного середовища або стану конкуренції на ринку електроенергії та вугілля. Ця тема час від часу стає дискусійною в експертному середовищі, однак узгоджених вимірюваних критеріїв монопольного становища учасників та монопольної ринкової сили в країні не існує. В цьому питанні ми знаходимось на стадії вивчення іноземних практик та їх імплементації в Україні. І ми тільки проходимо стадію вивчення особливостей найвпливовіших внутрішніх ринків.
Міжнародний експертний круглий стіл, який був організований Фондом розвитку конкуренції, дав відповіді на питання сучасного стану розвитку ринків в Україні у відповідності до європейських стандартів конкуренції.
Виступи та дискусії учасників тривали більше п’яти годин, у підсумку учасників об’єднало декілька ключових факторів, від виконання яких буде залежати успішність проведення необхідних змін на ринках. Першим об’єднавчим фактором стало питання негайного та прозорого прийняття Закону «Про регулятора».
Учасники стали єдиними в думці з питання термінової розробки енергетичного балансу країни та впровадження доопрацьованої «Енергетичної стратегії України до 2030 року». Підтримали всі учасники пропозицію щодо забезпечення відкритості розгляду Антимонопольним комітетом процесів розслідування зловживань монопольним становищем на ринках. Експертне середовище та представники компаній також закликали АМКУ дати оцінку «монопольного адміністрування або тотального державного контролю, ручного управління в зазначених галузях з боку регулюючих органів та відомств».
Втім, пропонуємо вашій увазі ключові цитати спікерів круглого столу та їх бачення розвитку теми так як почули їх ми:
Юрій Терентьєв, голова АМКУ
«Закрытость АМКУ в прошлые годы, не позволяла развиваться конкурентному праву. Не только должны быть решения комитета в виде наложенных штрафов, но должны быть понятными всем методика оценки рынка, методика принятия решений, процессуальные действия. Мы последуем этой позиции и здесь с точки зрения как процесса, так и права наше понимание совпадает с европейскими стандартами. Что касается взаимодействия с регулятором НКРЕКП, работа будет становиться более эффективной. Нахождение баланса прав между НКРЕКП и АМКУ - вопрос, который мы сейчас разрабатываем.
Одним из факторов, который влияет на конкуренцию и искажает ее, является различные механизмы государственной помощи и стимулирования. АМКУ с 2017 года станет уполномоченным органом ответственным за мониторинг и контроль государственной помощи. В настоящее время мы разрабатываем вторичное законодательство, связанное с имплементацией этого закона, фактически создается новая отрасль правового регулирования - это государственная помощь».
Сергій Єрмілов, член експертної ради Фонду розвитку конкуренції
«Національна комісія з регулювання енергетики і комунальних послуг буде вважатися найкорупційнишим органом в державі доти, допоки не буде прийнятий закон про Регулятора, який буде прозоро призначати керівників Комісії. А також доки тарифи не будуть визначатися за методикою Кабміну, та відповідно до правил ринку. Таке моє застереження».
Дмитро Вовк, голова Національної комісії з регулювання енергетики і комунальних послуг
Щоб запровадити конкурентний ринок необхідно нормативно-законодавче підґрунтя. Тобто прийняти новий Закон «Про електричну енергію» та прийняти закон про НКРЕКП. Розуміючи, що немає згоди парламенту на прийняття цих законів, думаю радикальним рішенням буде прийняття цих законів пакетом. Новий ринок не зможе запрацювати без цих законів.
Щодо відносин учасників з регулюючим органом, історія знає приклади, коли в розвинених країнах критикують та подають до суду на енергетичного регулятора за прийняття рішень в частині ринкової сили, ринкових маніпуляцій, застосування своїх повноважень не в прямих межах, які визначені законодавством.
При впровадженні повномасштабного ринку електроенергії, ні для кого не буде секретом, що домінуюче становище буде аналізуватись не в цілому по кварталу, а може аналізуватись локально і погодинно.
Микола Мартиненко, голова комітету з питань паливно-енергетичного комплексу ядерної політики та ядерної безпеки:
Щодо законодавчої ініціативи прийняття Закону «Про регулятора». Двічі комітет його розглядав. Моя точка зору, краще мати компромісний закон про регулятора, ніж не мати ідеального закону. Серед депутатських фракцій ідуть дискусії по номінаційному комітету, з питання - хто формує цей комітет. Згадайте як формувався Антикорупційний комітет. Найголовніше це процедури, як вони повинні відбуватись. Будемо шукати компроміс з НКРЕКП, в тому числі в ВР, щоб з’явився цей закон, адже це умова авторитетності цього регулюючого органу в державі.
Зупинюся також на питанні пробуксовуванні профільного міністерства в затвердженні проекту «Енергетичної стратегії розвитку галузі до 2030 року», яка була розроблена Фондом Разумкова та презентована в липні енергетичному співтовариству. Ми повинні мати дорожну карту розвитку галузі.
Вадим Гламаздін, заступник Міністра Кабінету міністрів України.
Наш сектор енергетики - це конгломерат гравців, кожен з яких потенційно, за тих чи інших умов може бути або є монополістом та може мати ті чи інші впливи на розвиток ринку. Задача Уряду, перш за все, знайти баланс як оперувати державними компаніями та допомагати не державним компаніям, максимальним чином убезпечити прояви не конкурентного поводження на ринку. Наразі АМКУ всі ці роки виконував роль більш реагувального та карального органу ніж ту функцію, яку хоче бачити Уряд, зокрема приймати участь в розробці законодавчої бази для унеможливлення зловживань монопольним становищем в цьому секторі.
Уряд виступає за створення ринку вугілля в Україні, який безпосередньо впливає на розвиток конкурентних відносин на енергетичному ринку. Впровадження моделі ринкових відносин у вугільному секторі є важливим інструментом який прискорить процес імплементації ринку електроенергії та зняти з порядку денного питання анти конкурентної по боротьби.
Уряд зі свого боку хотів би бачити співпрацю на етапі творення норм, а не реагування на порушення.
Максим Тимченко, генеральний директор ДТЕК
«В электроэнергетике, рынка как такового нет. Это скорее некая «система распределения товарно-денежных потоков», чем рынок. Все производители электроэнергии находятся под тотальным государственным контролем, который осуществляют Минэнергоугля, НКРЭКУ и госкомпании Укрэнерго и ГП Энергорынок. Они же определяют объемы выработки. При этом АЭС, ТЭЦ, ВИЭ работают по строго фиксированному тарифу, а ТЭС включаются по остаточному принципу. При тотальном административном контроле над всеми игроками «рынка» электроэнергетики, непонятно о каком злоупотреблении монопольным положением можно говорить.
При таком тотальном контроле очень важна роль Антимонопольного комитета. При этом все расследования на рынке электроэнергии должны проходить открыто.
ДТЭК никогда не нарушал антимонопольного законодательства Украины: ни при концентрации новых активов, ни в период своей деятельности. Сегодня компания и так тотально регулируется как монополия.
Расследование на рынке электроэнергетики необходимо расширять в отношении не только нашей компании, но и других участников рынка, включая Регулятора. Есть масса эпизодов, где нарушаются права игроков рынка, в том числе, и со стороны Регулятора».
Юрій Саква, Перший заступник Голови Всеукраїнської Енергетичної Асамблеї
На сьогодні є два поняття зі словом «монополія»: монополія виробників та монопольне адміністрування учасників ринку. В змаганні між монополістами виробниками та монополістами адміністрування, повністю перемогли монополісти адміністрування.
Наразі навіть вертикально-інтегрована система ДТЕК та НАЕК «Енергоатом», з часткою виробництва більше 50% не можуть ні в якій мірі використати свою ринкову силу. Вони зарегульовані в повній мірі. Ми повинні це розуміти на етапі переходу до нового ринку електричної енергії і замінити їх відповідними правилами, про що сьогодні йшла мова.
Зауваження по попередній підготовці на перехід до конкурентних ринків. Перше питання – перехресне субсидування. Нажаль, ми маємо констатувати що перехресне субсидування сьогодні не зменшилось, а збільшилось. Підвищення тарифів для населення не вирішило цю проблему. Чому так відбувається? Тому що паралельно піднімалась оптова ціна на ОРЕ, формування якої абсолютно не відомо учасникам ринку. Такими діями ми на сьогодні стали далі від впровадження нового ринку електроенергії ніж вчора.
Наступні необхідні кроки. Впровадити підтримуючі стратегії для нового ринку електроенергії, а саме «Енергетичну стратегію» та енергетичний баланс країни. Саме з цього починаються реформи в енергетичному секторі.
В цьому році, генерацію адміністративно примусили купувати за рахунок кредитних ресурсів паливо, в той же час регуляторні преференції були віддані збільшенню інвестиційних програм обленерго та НЕК «Укренерго». Можливо це й правильно, однак енергетичного балансу як не було так і не має і правильність цього підходу для учасників ринку не відома.
Крім цього ДП «Енергоринок» став заручником владних дій профільного Міністерства, частково НКРЕКП, ради ОРЕ, КМУ. Компанія має сьогодні 8 млрд. заборгованості за залученими коштами, це майже вже фінансова піраміда не підтверджена ціновою підтримкою. Що таке сьогодні ці 8 млрд. грн. – це майбутня підвищена ціна для населення або оптова ціна, яка збільшить перехресне субсидування.
Також мушу констатувати, що в цьому році виникла загрозлива ситуація з виникненням дисбалансу заборгованості учасників ринку. Споживачі електроенергії набагато менше (в 3 рази) мають заборгованості перед енергопостачальними компаніями, ніж «Енергоринок» перед генеруючими компаніями, який в свою чергу заборгував генеруючим компаніям. Хто на себе сьогодні візьме зобов’язання сказати виробникам, щоб вони забули про повернення цієї заборгованості? Це питання не можна залишати не вирішеним, воно не вирішиться само собою. І саме це є відповідальністю адміністративного монополіста. Але чомусь наснаги на це не вистачає.
Сергій Бедін, директор центру з впровадження нової моделі ринку ДП «НАЕК Енергоатом»
1 февраля 2015 г. Украина отметила уже четвертую годовщину своего членства в Энергетическом Сообществе. Мы стали полноправной стороной Договора об учреждении Энергетического Сообщества, а следовательно взяли на себя конкретные обязательства по внедрению законодательства ЕС, а именно: Второго энергопакета (2003 год) и Третего энергопакета (с 2011 года) до 1 января 2015 года. Следующим шагом стало подписание в 2014 году Соглашения об ассоциации. Украина вышла на путь интеграции с ЕС в вопросах энергетики. В октябре 2013 года ВР был принят Закон Украины «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» №663, который имплементировал 2й энергопакет. Но несмотря на то, что уже прошло больше двух лет с момента принятия закона, который вступил в силу с 1 января 2014 года, можно констатировать, что фактически он не выполняется ни одним органом государственной власти.
В этом году КМУ создал Координационный центр работает с сентября 2014 года. Но на сегодня фактически не проведено ни одного заседания.
Также КМУ в до 1 января 2015 года должен был утвердить Кодекс электрических сетей в котором определяется порядок подключения к электрическим сетям. Ничего не выполнено, вместо этого звучат требования разработать схему упрощения подключения к электрическим сетям.
В 2015 году НКРЭКУ повышает тарифы на электроэнергию для населения в пять этапов в 3,5 раза. Уже прошло два этапа повышения. Но благодаря общественным активистам Окружной административный суд города Киева признал незаконным и недействительным с момента принятия это постановление.
АМКУ утвердил рекомендации для НКРЭКУ относительно установления механизма прозрачного определения ОРЦ и граничной цены системы. Такие рекомендации давно «перезрели» и возможно не будут выполнены ввиду того, что вопрос требует комплексного, а не точечного решения.
Вместо выполнения действующего Закона «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» и параллельного внедрения 3-го энергопакета профильное ведомство сосредоточилось на разработке нового законопроекта "О рынке электрической энергии Украины" отвечающего 3-му европейскому энергопакету.
В этом году необходимо сосредоточится на скорейшем принятии ЗУ «О национальном регуляторе в энергетике» и ЗУ «Рынке электрической энергии Украины». Также необходимо активизировать и нарастить темпы работ по началу синхронизации ОЕС Украины с европейской системой ENTSO-E.
Юрій Литвиненко, перший заступник директора "Укргідроенерго"
В Украине сейчас идет процесс реформирования рынка электроэнергии - от модели Оптового покупателя к модели конкурентного рынка. Сложившуюся ситуацию сегодня можно охарактеризовать: во-первых, высоким уровнем административного влияния регулятора на рынок, которое выражается фактически в ручном управлении тарифами и ценами на э/э для участников рынка. Во-вторых, ограниченной конкуренцией на рынке. Отсутствие механизмов рыночного установления цен на электроэнергию приводит к ограничению конкуренции и не дает стимулов к стабилизации цен на электрэнергию уже на основе механизмов рыночного равновесия. В-третьих — это отсутствие стимулов для инвестиций. Ограниченная конкуренция и фактический контроль тарифов со стороны регулятора приводит к отсутствию стимулов для инвестиций в эффективность, поскольку они не имеют источников для окупаемости, что ведет к износу и старению энергосистемы.
Конкурентная модель рынка, по идее, должна обеспечить участникам необходимый уровень дохода и создать стимулы для привлечения инвестиций в отрасль. А для этого необходимо чтобы это были единые правила, которые будут соблюдаться всеми, с прозрачной, понятной и четкой системой исполнения этих правил. На сегодняшний день правил таких не существует.
