Останнім часом малі когенераційні установки подають як можливе рішення енергетичних проблем енергетичної кризи в мегаполісах. Проте таке обладнання не здатне суттєво вплинути на забезпечення великих міст електроенергією, – пояснює Іван Плачков в delo.ua
Головні перешкода
Головна перешкода — це колосальні потреби великих міст. Навіть якщо встановити десятки таких установок, вони не забезпечать і десятої частини необхідної електрики. Основна проблема зараз полягає не лише в генерації, а й у транспортуванні енергії через пошкоджені вузли.
"Після масових пошкоджень енергосистема зберіглася, але енергетики не можуть транспортувати той обсяг електроенергії, який потрібен тому ж Києву. Власної генерації у столиці майже немає, а те, що кажуть про когенерацію, – це більше розмови. Ці установки не зможуть забезпечити навіть 10% від потреби", — пояснив Плачков.
Він наголосив, що пошкоджені не тільки лінії електропередачи, а й розподільчі пристрої на електростанціях. Тому енергетики відновляють все це, аби збільшити транспортування електроенергії з регіонів до Києва.
Пастка великих ТЕЦ
Експерт порівнює досвід двох мегаполісів. Харків свого часу зробив ставку на децентралізацію опалення, тоді як столиця роками трималася за гігантські ТЕЦ. Це давало киянам найнижчі тарифи в країні, але зараз зробило систему менш гнучкою до викликів війни.
"Якщо в Києві ТЕЦ забезпечували теплом десь 60% міста, то в Харкові централізовано було близько 30%. І в Києві тарифи на тепло та на гарячу воду були найнижчими: в три-чотири, іноді в п'ять разів менше, ніж в інших містах", – зазначив Плачков.
Допоміжний інструмент
На думку експерта, когенерація може бути ефективною для окремих об’єктів або малих населених пунктів, однак для мегаполісів вона залишається лише допоміжним інструментом, а не повноцінною заміною зруйнованій енергосистемі.
Окрім потужності, таке обладнання має ще й суто побутовий аспект. Когенераційна установка — це складний і надзвичайно шумний механізм, який навряд чи сподобається мешканцям спальних районів.
"Газова турбіна — це двигун реактивного літака. От уявіть – поставити біля кожної котельні під вікнами по двигуну реактивного літака. В європейських країнах для таких установок використовують звукозахист, який коштує, як сама установка", — зазначив Іван Плачков.
Раніше повідомлялося, що когенераційні газові установки, які закупила столична влада, мають запрацювати як повноцінні елементи енергосистеми Києва в лютому-березні 2026 року.
Підготовка до наступного ОЗМ
Стан української енергетики потребує термінової стабілізації для надійного проходження наступної зими та літнього періоду. Водночас для цього необхідно змінювати підходи до відновлення енергетичної інфраструктури в умовах енергетичного колапсу, – цитує Івана Плачкова ua.news.
Він закликав владу вже зараз подбати про забезпечення енергетичних об’єктів необхідним обладнанням. «Тому зараз треба максимально зосередитися на тому, щоб стабілізувати ситуацію, і думати про літо і наступну зиму. Просто неможливо буде відновити до наступної зими ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, якщо ми не замовимо обладнання вже зараз», — пояснив Плачков.
За його словами, ситуація в енергетиці найближчим часом безпосередньо залежить від оснащення ремонтних бригад та посилення протиповітряної оборони. «Те, що буде за тиждень-два-три, залежить від двох факторів. Перший — наскільки енергетики будуть забезпечені всім необхідним. І другий — посилення протиповітряної оборони тих об'єктів, які залишились. Жодні захисні споруди, «черепахи» і тому подібні ситуацію не виправлять. Це просто неможливо», — зауважив Іван Плачков.
У січні Україна встановила новий добовий рекорд імпорту електроенергії, щоб зменшити дефіцит у енергосистемі через російські атаки та сильні морози.
