Голові Національної комісії, що здійснює
державне регулювання у сферах енергетики
та комунальних послуг
Власенку Ю.М.
Щодо роботи балансуючого ринку
електричної енергії
Шановний Юрій Миколайовичу!
Користуючись нагодою, засвідчуємо Вам свою повагу та звертаємося до Вас з приводу ситуації, що склалася на балансуючому ринку електричної енергії та має безпосередній вплив на стабільність роботи енергосистеми, фінансовий стан генеруючих компаній і надійність функціонування критичної інфраструктури в умовах воєнного стану.
Балансуючий ринок, запроваджений 1 липня 2019 року разом із новою моделлю ринку електричної енергії, виконує критично важливу функцію — забезпечення балансу між виробництвом і споживанням електроенергії в режимі реального часу. Саме через цей сегмент Оператор системи передачі — НЕК «Укренерго» — залучає маневрові потужності для підтримання частоти та стійкості мережі. Водночас за період його функціонування проблема заборгованості набула системного характеру.
Станом на початок 2026 року заборгованість учасників балансуючого ринку перед НЕК «Укренерго» сягнула близько 42 млрд грн, тоді як борг самого Оператора системи передачі перед виробниками електроенергії перевищив 22 млрд грн. Щорічне нарощення заборгованості свідчить про наявність глибоких структурних дисбалансів, які не були усунуті попередніми регуляторними рішеннями.
Ключовою причиною накопичення боргів є системна несплата з боку окремих категорій споживачів, які не можуть бути відключені від електропостачання. З моменту запуску нової моделі ринку цей перелік постійно розширювався, а з початком повномасштабної війни — додатково доповнювався рішеннями військово-цивільних адміністрацій. У результаті частина споживачів або об’єктивно не має можливості здійснювати розрахунки через тарифну незбалансованість, або користується забороною на відключення як підставою для відтермінування платежів.
За таких умов значна частина боржників переходить до Постачальника останньої надії, який за законодавством має виконувати виключно тимчасову функцію, проте фактично обслуговує таких споживачів протягом тривалого часу. Саме Постачальник останньої надії наразі є найбільшим боржником на балансуючому ринку. У випадках, коли припинення електропостачання є неможливим, споживання обліковується як втрати операторів систем розподілу, що також призводить до відбору електроенергії з балансуючого ринку без повної оплати.
У результаті НЕК «Укренерго» не отримує достатніх коштів для розрахунків із виробниками електроенергії. Фактично Оператор системи передачі вимушено кредитує окремі категорії споживачів, у тому числі за рахунок генеруючих компаній, які несуть витрати на виробництво електроенергії, але не отримують своєчасної оплати.
Особливо критичною ця ситуація є в умовах війни. Генеруючі об’єкти та високовольтні підстанції НЕК «Укренерго» системно зазнають ракетних і дронових атак, що потребує значних фінансових ресурсів для аварійних ремонтів і відновлення. Недоотримання коштів на балансуючому ринку істотно обмежує ліквідність енергетичних компаній, уповільнює відновлення пошкодженої інфраструктури та знижує здатність енергосистеми оперативно реагувати на нові загрози.
Окрему загрозу становить вплив боргової кризи на розвиток маневрових потужностей, зокрема теплової генерації, газотурбінних установок та систем накопичення енергії. В умовах війни нарощення таких потужностей є критичним завданням для забезпечення гнучкості та стійкості енергосистеми. Водночас фактичний термін очікування оплати за електроенергію, відпущену на балансуючому ринку, сягає 12–18 місяців, що робить інвестиції у нові проєкти економічно неможливими та стримує розвиток децентралізованої генерації.
ГС «Всеукраїнська Енергетична Асамблея» (далі – Спілка) переконана, що подальше накопичення боргів на балансуючому ринку становить загрозу, співставну з фізичними руйнуваннями енергетичної інфраструктури, оскільки позбавляє галузь ресурсів для ремонту, модернізації та розвитку. За відсутності системних рішень Україна ризикує втратити здатність якісно балансувати енергосистему саме в той період, коли її стійкість є критично необхідною.
З огляду на викладене, Спілка закликає НКРЕКП ініціювати комплексне врегулювання проблеми заборгованості на балансуючому ринку, зосередившись на усуненні першопричин її виникнення, перегляді підходів до формування переліку захищених споживачів та створенні умов для відновлення фінансової дисципліни й інвестиційної привабливості, зокрема:
- Застосувати механізми взаємозаліку (клірингу) для погашення частини «закільцьованих» боргів між учасниками балансуючого ринку;
- Провести ґрунтовний аудит переліку захищених споживачів та переглянути підходи до його формування з метою недопущення подальшого розширення через маніпуляції;
- Напрацювати системні рішення, які унеможливлять появу нових боргів та забезпечать фінансову дисципліну на балансуючому ринку.
З повагою
Голова Ради Спілки
І.В. Плачков
