Попередній пост Асамблеї про підготовку до ОЗМ від 31 жовтня починався фразою «За останні місяці відбулося декілька пов’язаних між собою подій, що мають ознаки додаткових загроз для енергозабезпечення споживачів в осінньо-зимовий максимум (ОЗМ) 2018/19 р». Мова йшла про загрози пов’язані з обмеженням/припиненням поставок вугілля марки АШ з РФ, неготовністю до зими Луганської області, непередбачуваного зменшення цін на електроенергію для теплової генерації та можливі негативні наслідки. Загрози почали реалізуватися вже в листопаді, але за іншим сценарієм, або звідкіля не чекали.
Як відомо, теплопостачальні компанії міст Сміла, Кривий Ріг, Херсон, Київ, міст Луганської області майже у повному складі і ще зо два десятки міст з централізованим опаленням та гарячим водопостачанням з настанням перших холодів залишилися без життєво важливого енергоносія – газу, а громадяни, відповідно, без теплової енергії.
Емоційні, етичні та моральні чинники на фоні підвищення цін на газ та тепло перемножилися та виплеснулися на потужні стихійні та організовані мітинги та в медіа простір. До екстренного врегулювання долучилися перші особи держави та депутатський корпус. Діагноз – до зими не готові. Рукотворні аварії техногенного характеру у вигляді поривів магістральних теплових мереж, наприклад в Києві, теж внесли у свідомість людей свій антисоціальний вклад.
Інстинкт самозбереження підказав мешканцям єдине можливе швидке рішення для обігріву холодних осель – «всі на розетку». В підсумку, за одну- дві доби, починаючи з 14 листопад споживання електроенергії різко збільшилось на 1,5 – 2 ГВт у порівнянні з 2017 роком, або на 10%. За за цим синхронно зросло навантаження генеруючих потужностей та електричних мереж.
Виробники на грані можливостей електроенергії справилися з дещо передчасним, та штучно спровокованим зростанням попиту на електроенергію, натомість електричні мережі, зокрема в Луганській області виявилися не готовими прийняти локальні перевантаження – почали вигорати квартири, внутрішньо домові мережі, трансформатори.
Залишитись без тепла – погано, небезпечно, некомфортно, в кінці-кінців, несправедливо, а залишитись в додаток ще й без світла – це, без перебільшень, локальна катастрофа. Проблема полягає в тому, що такі випадки стають не виключенням, а правилом і змиритися з цим неможливо.
Фахівці Луганського енергетичного об’єднання, Запоріжжяобленерго, Черкасиобленерго, ще задовго до настання зими публічно та офіційно стверджували, інформували, що не готові та не зможуть належним чином підготувати мережі та обладнання. Так власне і сталося.
Чи стала контрольованою ситуація після втручання перших осіб держави та депутатського корпусу – впевнений, що ні, природа згаданих негараздів є системною. В черговий раз підтверджено, що це так.
Що висвітлив кофлікт.
Що причинно-наслідкові зв’язки діють невідворотньою.
Що за енергоносії треба платити у повному обсязі і в узгоджені терміни.
Що безоплатний відпуск енергоносіїв має бути припинений, а незахищені споживачі-захищені.
Що ціни та тарифи первинних та вторинних енергоносіїв на тепер не синхронізовані.
Що система штрафів за несвоєчасну оплату за газ не є наскрізною по ланцюгу від виробника до споживача, а обривається на постачальниках централізованого тепла, які не можуть виставити штрафи за неплатежі за енергоносії бюджетів всіх рівнів – необхідне термінове законодавче врегулювання.
Що бюджети всіх рівнів мають змінити правила фінансування, стати більш гнучкими та підлаштуватися під правила ринків енергоносіїїв, а не навпаки.
Перелік можна продовжити, але навіть цей неповний перелік дає підстави стверджувати, що без внесення усвідомлених змін ринки енергоносіїв можуть так і не взлетіти.
А з першого січня 2019 року енергетичний сектор чеках новий виклик - запроваджується нова модель роздрібного ринку електроенергії і якщо не синхронізувати правила та дії на всіх рівнях, то може так статися, що на початку наступного року ми будемо згадувати невидачу номінацій на газ теплопостачальним компаніям як легке непорозуміння.
Отже основні зимові виклики ще попереду. Надолужити згаяне влітку вже навряд чи вдасться, а от мобілізуватися, щоб не допустити нових рукотворних ляпів – можна і необхідно.
