На сьогодні все українське суспільство уважно стежить за трендом показників, пов’язаних з роботою ТЕС та АЕС, які прямо та опосередковано можуть вплинути на процес обмеження споживання (чи обійдеться і цього разу?):
- зменшилися запаси вугілля на складах ТЕС чи збільшилися;
- включився атомний блок чи відключився, влізе чи не влізе;
- розпочався імпорт електроенергії, чи припинився;
- коли прийдуть "човни" з вугіллям, скільки та для кого;
- є резерви потужності в ОЕС чи немає;
- а що там з аварійністю?
Ну і так далі, але все що турбує є про «сьогодні». ОЗМ 21/22 – це повністю про «сьогодні».
Натомість «завтра» залишається недоступним, невідомим і нецікавим.
На сьогодні енергетичне суспільство з подивом дізналося, що ринок допоміжних послуг чи не єдиний має необмежені джерела фінансування для «гасіння ринкових пожеж», без будь-якого додаткового джерела фінансування:
- спочатку профінансував на 2 млрд грн балансуючий ринок;
- тепер почав де факто фінансувати різницю в цінах на газ для великих ТЕЦ;
- і що за послуги, які виробники надають енергосистемі самі ж виробники і мають оплатити через тариф на диспетчеризацію.
На сьогодні споживачі згодилися на збільшення ціни на ціноутворюючому ринку електроенергії до 3-3,5 грн за кіловат-годину, а хто на ринку двосторонніх договорів купив електроенергію по 1,2 – 1,7 грн за кВт·год до кінця 1-го кварталу 2022 року – той молодець.
Єдине, що сьогодні не обговорюється – так це дійсні причини, чому другий рік поспіль теплові електростанції всіх форм власності не можуть забезпечити країну необхідними запасами вугілля до початку зими, і яка роль в цьому адміністративного та ринкового середовища.
Єдине, що сьогодні залишається «енергетичною священною коровою», це викорінення з правил ринку дефектних механізмів, які формують викривлені цінові сигнали та зміна «прайс кепів». Ситуативний пошук та «призначення винуватців» не рахується.
Підготовка зо ОЗМ 22/23 має розпочатися вже сьогодні.
На завершення вашій увазі показники на сьогодні. Баланс - є.
