Вчора «Бурштинському острову» знадобилася аварійна допомога в постачанні електроенергії. Останнім часом це вже вдруге.
За цим виникає логічне питання, чому саме «аварійна допомога», а не просто збільшення імпорту з країн ENTSO–E? А тому, що імпорт електроенергії в острів зупинився і вже давно.
Чому? Економічно невигідно.
А на збитки європейські постачальники не згодні. Тим більше в Європі теж виник дефіцит електрики, а з ним різко підскочили ціни.
У нас все не так.
Тому імпорт в острові зупинився за схожою первопричиною, що породила також пусті склади вугілля на ТЕС в «материковій частині» енергосистеми України – ручне та необґрунтоване обмеження цін, механізм визначеня яких встановлений Правилами.
І щоб два рази не вставатити: імпорт з заходу зупинили, а «золотий час» для експорту електроенергії в Європу, коли там була ціна більше 100 Є/МВт·год, вибачте, іншого змістовного слова не підібрали, «профукали». В той же час 2-3 енергоблоки Бурштинської ТЕС лише за 9 місяців цього року, заміщуючи дефіцит палива інших генерацій, відпустили в ОЕС майже 480 млн кВт·год.
На сьогодні на західному напрямку цінова картинка виглядає так:
- Ціна електроенергії в Угорщині – 216 €/МВтгод
- Ціна не електроенергію в Бурштинському острові – 72 €/МВтгод
- Прайскепи в Європі – 3000 €/ МВтгод (тобто по-суті відсутні)
- Праскепи в Бурштинському острові – не в пікові години 50 €/ МВтгод і 83 €/ МВт·год в піковий період.
Тут все зрозуміло без додаткових пояснень.
З іншого боку в Україні буяє імпорт з Республіки Білорусь. Продавати перестали, виробляти скільки треба перестали, тільки купуємо.
Країна так довго не протримається.
Щось прийдеться продавати інше.
Або здавати(ся).