21 січня народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Ольга Бєлькова оприлюднила своє бачення пріоритетів розвитку енергетичної галузі на 2016 рік.
Висловлені думки депутата співпадають з баченням подальших кроків реформування галузі Всеукраїнською Енергетичною Асамблеєю, які необхідно зробити Уряду та Верховній Раді у 2016 році спільно з бізнесом, аби Україна досягла енергетичної незалежності та змогла залучити іноземні інвестиції в стратегічну для країни галузь.
Запропонована депутатом «дорожня карта», яка представлена 10-ма пріоритетними напрямками реформування, щонайменше є необхідним компенсаторним механізмом розвитку галузі за відсутності затвердженої «Енергетичної стратегії України» і заслуговує на підтримку.
За словами народного депутата Ольги Бєлькової: «Зниження ставок ренти на видобуток газу та прийняття закону «Про ринок природного газу» у 2015 році стали не лише знаковими в процесі реформування енергетичної галузі, але й відкрило нові шляхи покращення ситуації в українській енергетиці та адаптації законодавства України до вимог Третього енергетичного пакету. Вона підкреслює, що попереду не менш важливий другий етап – відслідковувати ефективність функціонування ринку газу на нових засадах та усувати можливі недоліки, які будуть виявлені в процесі застосування закону «Про ринок природного газу», а також завершити підготовку вторинного законодавства, необхідного для реалізації закону та змін до інших законодавчих актів без яких Закон не може «діяти».
Зі свого боку, Всеукраїнська Енергетична Асамблея, пропонує до уваги своїх читачів зміст та певні доповнення оприлюдненої «дорожньої карти».
Найважливіші пріоритети енергетичної галузі на 2016 рік:
- Створення дієвого та незалежного регулятора, який стане запорукою формування вільних прозорих енергетичних ринків та їх стабільного функціонування.
Без наявності незалежного регулятора жодні ідеальні закони про ринок газу та електроенергії не зможуть ефективно функціонувати. Наразі у Верховній Раді України вже перебуває законопроект №2966, бракує лише політичної волі для його вдосконалення та прийняття. На жаль, прийняття законопроекту знову відкладено через неузгодженість позиції між органами влади.
- Визначення майбутнього державних компаній у енергетичному секторі та початок реформування їх корпоративного управління.
Для України дуже важливо визначитися із майбутнім державних енергокомпаній, оскільки досвід останніх років засвідчує неефективність управління держави. Ефективна прозора приватизація, а також законодавча зміна принципів управління компаніями, які залишаються у власності держави - є ключовими напрямками реалізації законопроекту №3062 щодо зміни принципів управління державними компаніями, який перебуває на розгляді Верховної Ради України та готується до прийняття у другому читанні.
- Демонополізація ринків газу та електроенергії та продовження реформи цих ринків.
Створення прозорих конкурентних умов та вільний доступ нових гравців на ринки електроенергії та газу є запорукою обмеження негативних наслідків монополізму. На розгляді Парламенту вже перебуває законопроект №3325, прийняття якого дозволить ввести у відповідність до норм Закону України «Про ринок природного газу» положення низки законів України. Також потребує прискорення законодавчих ініціатив у напрямках реформування ринку електричної енергії. На даний час вимушені констатувати, що діючий Закон України №663 «Про засади функціонування ринку електричної енергії» не виконується, а фінальна версія законопроекту Мінпаливенерго «Про ринок електричної енергії» досі знаходиться на доопрацюванні.
- Подальша стабілізація системи оподаткування видобувної галузі та створення передумов для поступового переходу до нової моделі оподаткування, спрямованої на стимулювання довгострокового розвитку галузі.
Запропонована система має базуватись на обґрунтованих ставках рентної плати та податку на прибуток. Технічного врегулювання потребують норми законопроекту №3027 щодо оподаткування діяльності за угодами про розподіл продукції.
- Усунення регуляторних бар'єрів у видобувній сфері.
Насамперед це відноситься до реформування земельного законодавства для потреб нафтогазової галузі та скасування гірничого відводу, законопроект №3096. Важливо також прийняти нові правила розробки нафтових та газових родовищ з урахуванням найкращого світового досвіду (чинні було схвалено ще за радянських часів у 1984 році) та новий Кодекс про надра.
- Активізація ролі місцевих громад для розширення можливостей для видобутку/виробництва енергії на місцях.
На розгляді Верховної Ради перебуває законопроект, реєстраційний №3038, яким пропонується передбачити розподіл 5% із рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату між місцевими бюджетами (наразі у поточному часі всі 100% зараховуються до державного бюджету).
- Створення централізованої бази геологічної інформації та інших механізмів, покликаних залучати інвесторів, в тому числі іноземних, до розробки родовищ (наприклад, шляхом укладення угод про розподіл продукції).
Держгеонадра разом із Міністерством екології та природних ресурсів несуть спільну відповідальність за прозорі аукціони та тендери із залучення інвесторів для розробки вітчизняних родовищ.
- Продовження впровадження ініціатив та механізмів забезпечення прозорості та конкурентності, які відкривають завісу енергетичної економіки та потенціалу для її розвитку.
Україна вже підготувала свій перший звіт щодо прозорості видобувної галузі (EITI), однак попереду підготовка наступного звіту, який повинен охопити більшість видобувних компаній і надати вичерпну інформацію про галузь.
- Перехід до більш ефективних субсидій населенню, які б стимулювали кожного громадянина до збереження енергоресурсів.
Механізм субсидій у 2015 році став вимушеним пілотним проектом, який знизив напругу в суспільстві у зв’язку із підняттям тарифів, але слід звернути увагу, що й дотепер залишається неефективним. Єдиним правильним напрямком соціального захисту населення в сучасних умовах, на нашу думку, може стати перехід до адресних дотацій населення. Цей напрямок реформ охоплює всі види енергоресурсів, які поставляються громадянам України і потребує докорінної зміни нормативної бази та діяльності соціальних органів.
- Чесна відповідь українським шахтарям на питання: яке майбутнє у вугільної галузі в Україні?
Ситуативний початок кардинальних реформ у вугільній галузі, який почався з відміни державних дотацій, починаючи з 2014 року, та одночасного обмеження внутрішніх цін на вугільну продукцію без достатнього обґрунтування, розрахунків та прогнозу наслідків, став одним із додаткових чинників загроз енергетичній безпеці України. Аналогічний світовий досвід реформування вугледобувної галузі підтверджує вирішальну роль держави у цьому керуємому та усвідомленому процесі шляхом прийняття низки законодавчих та регуляторних актів.
Зі свого боку, Всеукраїнська Енергетична Асамблея, пропонує доповнити «дорожню карту» двома обов’язковими підтримуючими заходами, які дозволять прийняти правильні рішення з прогнозованими наслідками, а саме:
- Затвердження «Енергетичної стратегії України»
- Розробка та затвердження прогнозного Енергетичного балансу України
Більш детально з пропозиціями депутата Верховної Ради Ольги Белькової, щодо Дорожньої карти енергореформ 2016 року можна ознайомитися за посиланням.
