НАЕК «Енергоатом» вважає позицію Міністерства енергетики та вугільної промисловості щодо збільшення прогнозного обсягу виробництва електроенергії для АЕС на 2019 рік на 700 млн кВт-год необґрунтованою, оскільки вона прямо впливає на безпеку експлуатації українських атомних електростанцій.
«Енергоатом не погоджується з такою позицією Міненерго. Ми вважаємо її незаконною, і будемо її оскаржувати. Подібними методами виробництво електроенергії на атомних станціях не підвищується, оскільки це може призвести до вкрай негативних наслідків. Я, як учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, маю наголосити, що саме такі методи, що використовувались у Радянському Союзі, стали причиною Чорнобильської катастрофи», - заявила директор з інвестицій та перспективного розвитку НАЕК «Енергоатом» Тетяна Амосова в ході свого виступу на відкритому засіданні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Відкрите засідання НКРЕКП відбулось 12 грудня і, зокрема, було присвячене обговоренню тарифу на відпуск електроенергії та Інвестиційної програми для НАЕК «Енергоатом» на 2019 рік.
Тетяна Амосова зазначила, що введення в експлуатацію наприкінці 2019 року бризкальних басейнів на ЮУАЕС дозволило б у 2020 році додатково збільшити виробництво електроенергії на 700 млн кВт-год. Водночас, НКРЕКП не виділяє на це кошти у необхідному обсязі. «Простим доданням кіловат-годин «на папері» до нашого виробництва збільшити виробництво неможливо», - уточнила Тетяна Амосова.
У своєму виступі на засіданні НКРЕКП віце-президент Енергоатома Айдин Айсін також не погодився з позицією Міненерго щодо перегляду прогнозного виробництва електроенергії атомними електростанціями. «Енергоатом чомусь завжди карають двічі. Запропоноване підвищення виробництва електроенергії Компанія не виконає з технічних причин, тому що це неможливо. Причини зрозумілі – це зона відповідальності Енергоатома. Компанію за це покарають, навіть попри те, що ми категорично проти такої зміни балансу. Більш того, недовиробництво прямо вплине на прибуткову частину фінансового балансу Енергоатома. Відтак, через брак фінансування Компанія не виконає ряд запланованих програм, у тому числі й інвестиційних. І за це Енергоатом в подальшому знову буде оштрафовано, а кошти невиконаних заходів інвестпрограми вилучать з тарифу», - констатував віце-президент Енергоатома.
Коментуючи тариф, встановлений для Компанії на 2019 рік, Тетяна Амосова звернула увагу на низку вкрай проблемних питань, які постали перед Компанію у зв’язку із прийняттям дефіцитного тарифу. «По-перше, наші пропозиції стосовно врахування у тарифі витрат на вивезення відпрацьованого ядерного палива та на закупівлю свіжого ядерного палива, були враховані лише частково – це 17,7 млн дол., але ж 68,3 млн дол. залишились поза тарифом. Це буде створювати наприкінці 2019 року дуже високі ризики для Енергоатома у питанні постачання свіжого ядерного палива та вивезення відпрацьованого ядерного палива. По-друге, на жаль, у нашому тарифі на 2019 рік взагалі не враховано кошти на створення незнижувального аварійного запасу в обсязі 1,2 млрд грн і це при тому, що дві наші атомні електростанції, а це 9 енергоблоків, кожен потужністю 1000 МВт, знаходяться в областях, в яких введено воєнний стан, і Компанія зобов’язана мати незнижувальний запас. По-третє, в нас частково не враховано витрати на заходи з підвищення безпеки, продовження термінів експлуатації, на заходи з підвищення надійності та ефективності експлуатації енергоблоків АЕС. Це майже 4 млрд грн. Також з тарифу зняті витрати на покриття курсових різниць – 100 млн грн, не враховано витрати на виплати податку на прибуток та на відрахування чистого прибутку до державного бюджету –це ще 337 млн грн. І я хочу відзначити, що ці витрати були достатньо розглянуті та обґрунтовані і там не було чого знімати. У нас тариф розраховується за фінансуванням, а витрати йдуть за бухгалтерським обліком, тому коштів на відрахування чистого прибутку і сплати до держбюджету податку на прибуток буде явно недостатньо», - зазначила директор з інвестицій та перспективного розвитку Енергоатома.
Тетяна Амосова окремо звернула увагу членів НКРЕКП на вкрай недостатнє фінансування пріоритетних для Енергоатома проектів капітального будівництва. «Це, перш за все, комплекс з переробки радіоактивних відходів (КПРАВ) на Хмельницькій АЕС, за яким укладено контракт вартістю 3,5 мільйони євро на постачання обладнання, і кошти на забезпечення цього контракту взагалі не враховано в тарифі. Водночас вже у першому кварталі 2019 року ми мусимо сплатити 32 млн грн авансу. Це дуже важливий для нас проект, тому що він входить до комплексу тих заходів, які ми виконуємо у рамках продовження термінів експлуатації енергоблоку №1 Хмельницької АЕС, адже тимчасові сховища для РАВ на станції вже зайняті. Відтак, якщо ми не реалізуємо проект з будівництва комплексу з переробки радіоактивних відходів на ХАЕС, наступного року ми не отримаємо ліцензію Держатомрегулювання на експлуатацію енергоблока №1 ХАЕС у понадпроектний термін. Крім того, звертаю увагу на проект з добудови бризкальних басейнів на Южно-Українській АЕС. Енергоатом надав до НКРЕКП усі укладені контракти за цим проектом. Компанії необхідні кошти для завершення робіт і введення І черги бризкальних басейнів у 2019 році. Наразі в тарифі не передбачено жодної копійки для виконання будівельних робіт. Цей проект надзвичайно важливий для країни. Він дозволить у 2020 році, додатково підвищити виробництво електроенергії, як мінімум на 700 млн кВт-год. Навіть за умови дуже високих температур влітку на ЮУАЕС ми зможемо додатково виробляти 1500 млн кВт-год електроенергії, оскільки реалізація цього проекту дозволить покращити технічні показники - знизить температуру циркуляційної води. І саме на цей проект Енергоатом не має коштів – вони невраховані НКРЕКП. Якщо необхідні 700 млн грн з’являться, наприклад, у вересні 2019 року, то ми не виконаємо всіх запланованих робіт», - відзначила Тетяна Амосова.
Довідка. 5 грудня 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження щодо перезатвердження проекту з добудови бризкальних басейнів ЮУ АЕС. Обговорення проекту тарифу для "НАЕК "Енергоатом" в НКРЕКП відбулося 4 грудня. Посилаючись на це, незважаючи на наявність рішення КМУ, НКРЕКП відмовила ДП "НАЕК "Енергоатом" у збільшенні фінансування цього проекту, посилаючись на вимоги діючих нормативних документів НКРЕКП. Зауважимо, що ухвалене 12 грудня рішення про тариф для ДП "НАЕК "Енергоатом" в обсязі 56,67 коп. за кВт-г замість оприлюднених раніше 57,13 коп. базується на листі Міненерговугілля стосовно змін у прогнозному балансі з виробництва електроенергії, який надійшов до НКЕРКП 11 грудня.
Ще одним критичним питанням для Енергоатома, представник компанії назвала збільшення заборгованості за електроенергію, відпущену АЕС. «З моменту мого останнього виступу в цьому залі пройшло 10 діб, тоді я казала, що Енергоатом в дуже скрутному становищі, тому що в нас продовжує зростати заборгованість за відпущену з АЕС електроенергію. Так ось, за 10 діб ця заборгованість зросла ще на 700 млн грн і складає 13,3 млрд грн – це взагалі неприпустима цифра. Поки ми б’ємось за кожну копійку у тарифі, за 10 діб – мінус 700 млн з товарної продукції Компанії, і ніхто нічого не каже з цього приводу. Ми б дуже просили Комісію вплинути на вирішення цього питання, тому що така ситуація не може бути прийнятною», - наголосила Тетяна Амосова.
Нагадаємо, за результатами попередніх слухань тариф Енергоатома складав 57,13 коп. за 1 кВт-год. «За умови врахування витрат на добудову бризкальних басейнів ЮУАЕС та на КПРАВ Хмельницької АЕС, ми готові були погодитись з цим тарифом. Але зі зменшенням тарифу на 2019 рік до 56,67 коп. за 1 кВт-год та одночасним збільшенням прогнозного обсягу виробництва електроенергії на 2019 рік для АЕС Компанія погодитись не може», - підкреслила Тетяна Амосова.
