«Енергоефективність, як обов’язкова складова декарбонізації та EU Green Deal, має впроваджуватися у всіх секторах. Саме цей принцип ми закладаємо під час розробки законодавчих ініціатив» - повідомив Костянтин Гура, т.в.о. Голови Держенергоефективності, у своєму відеозверненні на ECOFORUM-2020.
Україна зацікавлена та вже зараз готується до запланованого Європейського зеленого курсу. «З одного боку, EU Green Deal є викликом для нас, а з іншого – це можливості будувати енергоефективну економіку пліч-о-пліч з європейськими партнерами», - зауважив К.Гура.
Так, Міненерго разом з Держенергоефективності та за участю експертного середовища активізували роботу над законодавством та підготували низку ініціатив, зокрема:
- фіналізовано базовий законопроєкт «Про енергоефективність»;
- доопрацьовано проєкт Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року;
- розроблено проєкт 5-річної цільової програми з енергоефективності, що буде охоплювати різні сектори економіки;
- розроблено законопроєкти щодо відновлення ЕСКО-закупівель та розширення ЕСКО на об’єкти теплопостачання, водопостачання, електричних мереж;
- підготовлено та подано на розгляд Уряду проєкт рішення щодо продовження програми «теплих кредитів» на 2021 рік;
- розроблено цілий пакет законопроектів для стимулювання інвестицій в біоенергетику та багато іншого.
«Важливу роль у зменшенні енергозалежності, заміщенні традиційних енергоресурсів відіграють відновлювані джерела енергії. Технології у цій сфері у світі дешевшають і допомагають забезпечити енергетичні потреби українських громад та сімей. Спільно з Міненерго вже підготовлено законопроекти, щоб покращити умови впровадження проєктів з біоенергетики», - повідомив Юрій Шафаренко, заступник Голови Держенергоефективності.
Що стосується енергоефективності в одному з найбільш енергоємних секторів – у промисловості, то підготовлено законопроєкт щодо гарантованого джерела фінансування енергомодернізації підприємств України. Передбачається механізм, який дозволить акумулювати надходження з податку на викиди СО2, а це майже 1 млрд грн у рік, та реінвестувати їх у співфінансування енергоефективних проєктів для підприємств. Про механізм та переваги енергоефективних проєктів для промисловості детально розповіла Тамара Буренко, заступник директора Департаменту стратегічного розвитку Держенергоефективності.
Також, співпрацюючи з Держенергоефективності та усвідомлюючи необхідність дієвих фінансових інструментів, UNIDO разом з Укргазбанком створили Фонд гарантування позик для промислових підприємства на енергоефективність. За умовами програми підприємства можуть брати кредити без застави на впровадження систем енергоменеджменту або модернізацію.
Ще одним інструментом залучення фінансових ресурсів є зелені облігації. Їх випуск дозволить залучати «зелене» фінансування за прийнятною вартістю, а реалізація інвестиційних проєктів – заощаджувати енергоресурси і витрати на їх оплату. Для запуску цього ринку прийнято закон. Участь у його розробці брали Агентство, НКЦПФР та міжнародні партнери (GIZ, IFC, UNIDO, UNDP, Climate Bonds Initiative). Першочергові заходи, над якими наразі працює Держенергоефективності для запровадження ринку зелених облігацій, окреслив Андрій Фролов, заступник начальника Управління реформування сфери енергоефективності та енергозбереження Держенергоефективності.
