Ціноутворення на роздрібному ринку нафтопродуктів України є об’єктом прискіпливої уваги як споживачів, так і органів державної влади. Показовими в цьому сенсі є зустрічі Президента з представниками мереж АЗС або поглиблене дослідження АМКУ дій учасників ринку нафтопродуктів, розпочате в січні цього року.
Увага стала ще прискіпливішою на фоні різкого падіння цін на нафту, спричиненого, з одного боку, зниженням попиту через карантинні заходи в межах боротьби з COVID-19, а з іншого – розвитком ситуації на світовому ринку. Обвал цін на ринку сирої нафти розпочався 3-4 березня, в той час як українські АЗС відреагували зниженням цін на стелах тільки через два тижні.
Поки тренд на здешевлення бензину та дизпалива зберігається. Які фактори сприяють зниженню цін, а які – перешкоджають? І якою буде спрямованість цих чинників у найближчому майбутньому?
Спираючись на рекомендацію АМКУ, можна виділити наступні основні фактори, що впливають на роздрібні ціни нафтопродуктів: вартість нафти, курс долара, а також баланс роздрібного ринку.
Вартість нафти
Досягнення країнами ОПЕК+ домовленості про скорочення обсягів видобутку нафти на 10 млн барелів на добу, безперечно, стабілізує ціни. Питання – чи на довго? За прогнозами інвестиційного банку Goldman Sachs, таке зменшення пропозиції є недостатнім, щоб перекрити падіння попиту та досягти більш довготривалої стабілізації цін. Як мінімум, знадобиться додаткове скорочення ще на 5 млн барелів на добу, яке може буде проблематичним. Крім того, за прогнозами Адміністрації енергетичної інформації США (EIA), падіння попиту продовжиться і в другому кварталі 2020 року, а споживання може знизитись до 88 млн барелів на добу.
Слід зазначити, що оцінки можуть дуже швидко змінюватись під впливом новин про коронавірус та пов’язаних із ними протиепідемічними заходами. Продовження транспортних обмежень та подальше скорочення економічної активності у більшості країн світу може поглибити очікуване падіння попиту на нафту, що призведе до ще менших цін. Загалом, подальше зменшення вартості нафти прогнозують як в Goldman Sachs, так і в EIA.
Курс долара
У березні спад міжнародних фондових та сировинних ринків, а також настрої на готівковому валютному ринку України спричинили девальвацію гривні: порівняно з лютим, середній обмінний курс гривні до долара зріс на 7.4%, а на кінець березня – на 14.3%. Валютні інтервенції НБУ в цей період змогли дещо стабілізувати ситуацію, і з початку квітня гривня почала зміцнюватись.
Подальша ситуація на валютному ринку буде залежати від низки чинників. З одного боку, важливим є показник зростання ВВП. Відповідно до макроекономічного прогнозу Мінфіну, оновленого 3 квітня, у 2020 році ВВП України скоротиться на 4,8%. Інфляція, яка теж впливає на валютний курс, за очікуваннями уряду зросте до 11,6% (для порівняння – у березні НБУ відзвітував про споживчу інфляцію на рівні 2,3% у річному вимірі). Варто зазначити, що макроекономічний прогноз від 30 березня передбачав падіння ВВП тільки на 3,9%, а рівень інфляції – 8,7%. Лише за кілька днів уряд значно погіршив очікування щодо стабільності економіки України. Такі зміни є показовими, адже відображають турбулентність поточної економічної ситуації.
Ще один чинник, що впливає на стабільність валютного ринку – успішність антикризових заходів уряду та можливість залучення коштів від міжнародних фінансових установ для фінансування державного боргу (за прогнозом НБУ, зросте із 50% до 60-70% від ВВП). Очікуваними рішеннями у цьому аспекті є зміни до державного бюджету, які серед іншого передбачають створення спеціального фонду для боротьби з економічними наслідками пандемії, та скандально відомий закон про регулювання банків, розгляд якого штучно сповільнюється безпрецедентною кількістю поданих поправок. Не завершена й історія із законом про ринок землі – попри результативне голосування, депутатами було подано 13 постанов про його скасування, кожна з яких має бути розглянута.
Не слід забувати і про важливість платіжного балансу як фактору впливу на валютний курс. Хоча в лютому зведений платіжний баланс був профіцитним і становив 733 млн дол., проте надалі значення цього показника буде залежати від валютних надходжень за головними статтями експорту України – продуктами чорної металургії та сільського господарства (головним чином, зерновими культурами). Кон’юнктура на ринку чорних металів загалом несприятлива: через низький попит, у квітні на низці регіональних ринків ціна впала в середньому на 20%, у порівнянні з показниками березня. На ринку зернових ситуація теж нестабільна: ціна на пшеницю хоч і відновлюється після спаду, що мав місце у другій половині лютого на початку березня, проте посприяли цьому короткочасні чинники: логістичні складнощі, а також можливі та фактичні обмеження експорту з боку країн-виробників (зокрема, Казахстану та Росії). У короткій перспективі пандемія коронавірусу та пов’язані з нею заходи створюють стимули для накопичення запасів зернових з боку країн-імпортерів, що сприяє зростанню попиту, проте в довшій перспективі економічний спад зменшуватиме споживання.
Баланс ринку
Головним трендом є скорочення ємності ринку через припинення пасажирського сполучення авіа- та залізничним транспортом, призупинення роботи громадського транспорту та скорочення користування приватними авто. Такий стан речей підвищує конкуренцію між операторами АЗС, які тепер змушені зменшувати ціни шляхом скорочення «коридору» маржі. Також, деякі експерти констатують відновлення тіньового ринку нафтопродуктів, який теж чинить тиск на ціни дешевшою пропозицією. За їх твердженням, січнева «зачистка» нелегальних АЗС була фактично знівельована.
Аналіз цих ключових чинників дає змогу говорити про їх різноспрямований вплив на ціни. Подальше падіння попиту на нафту та скорочення роздрібного ринку нафтопродуктів посилюватиме тренд на здешевлення пального, проте він може бути зрівноважений послабленням курсу гривні до долара. Разом з тим, ці фактори об’єднує одна риса – мінливість під впливом зовнішнього подразника (пандемії COVID-19 та заходів, спрямованих на її подолання), що робить довгострокові прогнози цін на пальне досить проблематичними.
