Завершено будівництво міжнародного газопроводу GIPL довжиною 165 км, що з’єднує Литву та Польщу. Про це повідомляє ExPro з посиланням на сайт Amber Grid, литовського оператора газотранспортної системи, який реалізує проект GIPL.
Будівництво газогону розпочалося у січні 2020 р. і тривало менше року.
«Незважаючи на глобальні та локальні виклики, ми реалізували наш план і завершили стратегічний литовський енергетичний проєкт, будівництво трубопроводу GIPL. Проєкт GIPL увійде в історію енергетичної незалежності Литви, оскільки давно запланована інфраструктура нарешті забезпечить інтеграцію ринку балтійського газу в європейський газовий ринок, підвищить енергетичну безпеку та створить нові можливості для Клайпедського LNG-терміналу та технічні передумови для зеленої трансформації», – каже Немунас Бікнюс, генеральний директор оператора газотранспортної системи Amber Grid.
Очікується, що трубопровід GIPL буде введений в експлуатацію в середині 2022 р.
GIPL з’єднає країни Балтії та Фінляндію через естонсько-фінський газопровід Balticconnector з газовою мережею Європейського Союзу, збільшить кількість доступів до альтернативних джерел газу в Балтійському регіоні та забезпечить безпеку газопостачання та конкуренцію. Сьогодні країни Балтії та Фінляндія можуть купувати газ лише через материкову частину Росії. Загальна довжина газопроводу між Литвою та Польщею становить 508 км, з них 165 км прокладено на території Литви та 343 км на території Польщі. Діаметр трубопроводу 700 мм. З литовської сторони вихідна точка з’єднання газопроводу розташована біля газокомпресорної станції Яунюнай поблизу Вільнюса. Трубопровід у Польщі буде підключений до газокомпресорної станції Головчице.
Потужності інтерконнектору у напрямку Польща-Литва 2,4 млрд куб м на рік, у напрямку Литва-Польща 1,9 млрд куб м на рік. Ринки «балтійського газу» стануть частиною спільного ринку газу Європейського Союзу.
Загальна вартість проекту GIPL становить близько €500 млн, при цьому Європейська комісія надає більше 60% фінансування цього проекту. Латвійські та естонські оператори газотранспортних систем також беруть участь у фінансуванні проекту.
