Мінськ і Нур-Султан за підсумками переговорів прем’єр-міністрів двох країн Романа Головченко і Аскара Маміна підписали угоду про постачання нафти і нафтопродуктів до Білорусі. Переговори почалися ще в жовтні 2019 року, але кілька разів припинялися.
Про це повідомляє OilPoint з посиланням на RCC.
В черговий раз відновити обговорення Мінськ запропонував в травні після введення проти Білорусі санкцій США, під які потрапив один з двох НПЗ країни – «Нафтан».
Поставки через Росію – нафтопроводами Атирау-Самара або «Дружба» – є єдиним варіантом прокачування між Казахстаном і Білоруссю.
Але для цього Мінську необхідно домовитися про транзит з Москвою. Причому Нур-Султан ще в минулому році підкреслював, що вирішувати це питання з Росією Білорусь повинна безпосередньо. У той же час, як заявляв президент РБ Олександр Лукашенко, Росія виступає проти поставок казахської нафти в республіку.
Передбачається, що після підписання міжурядової угоди переговори про конкретні обсяги і терміни постачання продовжать «національні нафтокомпанії двох країн»: ймовірно, мова йде про «Белнефтехим» і «Казмунайгаз».
При цьому суворою умовою казахської сторони на переговорах була відсутність реекспорту нафтопродуктів, вироблених з поставленої сировини, а саме від такої схеми при переробці російської нафти Білорусь традиційно отримувала основні доходи.
Зараз Мінськ може погодитися на таку вимогу, залишаючи нафтопродукти з санкцій «Нафтан» на внутрішньому ринку з тим, щоб повністю переорієнтувати на експорт обсяги з Мозирського НПЗ.
Ще одним ключовим питанням поставок з Казахстану стане включення в ціну експортного мита. Росія продає нафту в Білорусь безмитно. Якщо на аналогічні умови погодиться Казахстан, то його нафта буде обходиться трохи дорожче, враховуючи, що експортне мито в Казахстані менше від російського.
Однак на переговорах в минулому році Нур-Султан категорично заявляв, що готовий постачати нафту тільки із застосуванням мита, оскільки відмова від нього означає прямі втрати бюджету Казахстану.
Також експерти сумніваються в тому, що мова може йти про обсяги понад 3 млн тонн з урахуванням транспортних обмежень російських нафтопроводів.
Як відомо, Європейський союз опублікував перелік секторальних санкцій щодо Білорусі у зв’язку з примусовою посадкою рейсу Ryanair і арештом опозиційного журналіста Романа Протасевича.
За перші чотири місяці цього року Білорусь подвоїла експортні продажі нафти до 1,5 мільярда доларів за категорією, на яку поширюються нові санкції ЄС. Половина цієї виручки надійшла з ЄС, а ще 40% – від продажу в Україні.
Також повідомлялося, що Росія припинила поставки нафти на найбільший в Білорусі НПЗ «Нафтан» в Новополоцьку, який опинився під американськими санкціями за «фальсифікацію виборів» і «кричущі порушення прав людини» режимом Лукашенка.
Держдеп і Мінфін США внесли «Нафтан» в «чорний список» SDN в кінці квітня, давши контрагентам 45 днів, щоб завершити всі угоди.
