Складно переоцінити важливість нарощування власного нафто- й газовидобування за нинішніх умов. Водночас, за словами голови правління ПАТ «Укрнафта» Марка Роллінса, головні проблеми флагмана вітчизняного нафтодобування пов’язані із бюрократією, й саме через неї товариство може рекордно обвалити видобуток вуглеводнів, при цьому мільярдних втрат зазнає не лише компанія, а й бюджет, який теж недорахується дев’ятизначних сум.
Утім добра новина у тому, що, якщо не ставити нафтовикам палки в колеса, а, навпаки, йти їм назустріч, то вони обіцяють наповнити і державну кишеню, і свою, плюс збільшити видобуток і забезпечити повною зайнятістю численних співробітників. Про які саме проблеми йдеться, Марк Роллінс розповів на прес-конференції за підсумками 2017 року.
Дозволи, що заблокували шість родовищ
Минулий рік компанія розпочала добре: ціни на нафту пішли догори, уряд і парламент зменшили ставку рентної плати, понизивши її до рівня газової ренти. Як результат, у першому півріччі спостерігалася тенденція до збільшення показників середньодобового видобутку. Менеджмент сподівався вкласти у виробництво 2,5 мільярда гривень. Це був амбіційний бюджет, враховуючи фактичні показники інвестицій «Укрнафти». Але у середині літа Державна служба геології та надр не продовжила дію дев’яти спецдозволів на видобування, чого у компанії явно не очікували. Нафтовики були змушені припинити виробництво на шести родовищах.
«Відновити видобуток ми змогли лише наприкінці року, розблокувавши процес видачі спецдозволів. На жаль, такі дії держави призвели до втрати доходу у 1,5 млрд грн», — констатував М. Роллінс.
Тож оптимізм довелося змінити песимістичними розрахунками та паралельно зі збитками скорочувати інвестиційну програму. У підсумку вона становила лише 614 млн грн із прогнозованих 2,5 млрд. Цьогоріч «Укрнафта» запланувала інвестувати 3,2 млрд грн, але це якщо не повториться ситуація з блокуванням спецдозволів та зупиненням видобутку. В 2018 компанії необхідно поновити дію 27 спецдозволів, на які припадає понад 50 відсотків добового обсягу видобутку нафти. Якщо не вдасться поновити ліцензії вчасно, то тільки в цьому році країна може втратити 3-4,5 млрд грн податкових надходжень. Це вже не кажучи про невидобуті нафту, газ і конденсат. А якщо зважити на те, що держава опосередковано є власником 50 відсотків акцій «Укрнафти», то від зупинення видобутку вона втратить найбільше.
«З листопада минулого року у нас продовжують відновлюватися темпи середньодобового видобутку. За січень цього року показник середньодобового видобутку нафти з конденсатом збільшився на 2,8 відсотка порівняно з груднем минулого року. Тобто це хороша динаміка для початку року», — переконаний М. Роллінс.
За його даними, за останні три роки новій управлінській команді вдалося значно уповільнити падіння видобутку. Так, 2015-го воно становило 11,5 відсотка, 2016-го — 9,2, а 2017-го, якби не заблокували ліцензії, падіння було б на рівні 2,8 відсотка, проте через бюрократію зниження видобутку вуглеводнів лишилося на рівні 9,2 відсотка. За словами М. Роллінса, цьогоріч, якщо не повториться ситуація з спецдозволами, компанія запланувала вже невелике зростання. «Якщо ж повністю відновити процес інвестування, ми можемо подвоїти видобуток нафти з конденсатом і газу протягом кількох років», — зауважив голова правління компанії.
Податковий борг: реструктуризувати не можна сплатити
Саме від податкового боргу «Укрнафти» залежать її інвестиційні можливості. Нині несплачені зобов’язання перед державою в компанії оцінюють у 11,7 млрд грн. Цю суму нова управлінська команда успадкувала від попередніх керівників, але, опираючись на цю заборгованість (хоч це й безпідставно, що було доведено у судових інстанціях усіх рівнів), Держгеонадр торік заблокувала продовження ліцензій на видобуток. Теоретично це може повторитися й цього року, що призведе, як уже вказувалося, до катастрофічних наслідків і фінансових втрат. Компанія неодноразово пропонувала урядові план реструктуризації цього величезного боргу, який неможливо погасити одним платежем. Але у Кабміні, очевидно, бояться відповідальності за таке фінансово вагоме рішення й вичікують. А для діяльності «Укрнафти», тим часом, борг створює серйозні проблеми: це не лише дамоклів меч над спецдозволами, а й обмеження в інвестиціях, які у свою чергу необхідні для нарощування видобутку. За розрахунками «Укрнафти», повноцінне інвестування дасть змогу поновити позитивну динаміку видобутку нафти з конденсатом і не лише швидше повернути прострочений борг, а й сплатити протягом п’яти років до державного бюджету на 32 млрд грн більше, ніж за нинішнього режиму інвестиційного голоду.
Під час прес-конференції М. Роллінс підкреслив, що протягом останніх трьох років сплати до держбюджету суттєво зросли. «Я можу впевнено говорити про те, що 2017-го компанія погасила всі свої податкові зобов’язання. Новій управлінській команді вдалося відновити фіскальну дисципліну. 2018-го ми знову плануємо заплатити сто відсотків усіх податків, а також почати погашення простроченого податкового боргу. У фінансовому плані на ці потреби передбачено 1,2 млрд грн. Утім, це досить консервативна оцінка. Ми зможемо заплатити й більше, якщо ціни на нафту збережуться на високому рівні», — сподівається голова правління. Він вказав, що уже у січні цього року, окрім усіх обов’язкових платежів, було заплачено 100 млн грн у рахунок погашення податкового боргу. «Так само ми вчинимо у лютому й у наступних місяцях», — запевнив М. Роллінс.
Не так добути, як продати
Третя найбільша проблема «Укрнафти» — це власне продаж видобутої сировини, який компанія проводить винятково через державні аукціони. 2017 року відбулося лише 10 аукціонів із продажу нафти. 11 були визнані такими, що не відбулися. Тобто — більш як кожен другий з них не завершився купівлею нафти. За словами М. Роллінса, проблеми з реалізацією сировини негативно позначаються на грошовому потоці компанії та на її спроможності планувати і фінансувати довгострокові проекти. В компанії скаржаться, що механізм ціноутворення робить українську нафту неконкурентною. Це вже призвело до того, що нафтопереробним компаніям (а в Україні фактично така одна — Кременчуцький НПЗ) вигідніше купити нафту з Азербайджану, яка є якіснішою за нашу й коштує дешевше навіть разом із доставкою. Наприкінці минулого року Кабмін вніс певні зміни до системи проведення нафтових аукціонів. А саме: дозволив участь у них компаніям-нерезидентам й уможливив встановлювати ціни в іноземній валюті, однак механізм ціноутворення лишився без змін. Тобто нині, навіть якщо іноземний покупець зацікавиться українською нафтою, то ціна буде непривабливою. Він не зможе заробити на її вивезенні та переробці.
У січні керівництво «Укрнафти» зустрічалося з віце-прем’єр-міністром Володимиром Кістіоном. За свідченнями М. Роллінса, в уряді розуміють проблеми «Укрнафти» й налаштовані на їх розв’язання, ось тільки, коли перейдуть до реальних справ, поки сказати важко.
