Справа № 128-26.13/66-19 була розпочата за інформацією НАБУ. У бюро зазначали, що НКРЕКП протягом 2016-2017 років проводила розрахунок прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії (ОРЦ) з порушенням алгоритму, визначеного Порядком ОРЦ, шляхом ручного коригування прогнозованої ОРЦ за попередній розрахунковий період на користь ТЕС.
Порушення алгоритму могло свідчити про повернення до «ручного режиму» та суб’єктивного ціноутворення для ТЕС. Це могло надати останнім переваги порівняно з іншими учасниками ринку (конкурентами), зокрема АЕС (за інформацією НАБУ та НАЕК «Енергоатом»).
А тому саме дії НКРЕКП, які полягали у незастосуванні протягом 2016-2017 років Порядку ОРЦ (застосування із порушенням алгоритму, визначеного Порядком ОРЦ) під час встановлення прогнозованої ОРЦ, могли містити ознаки порушення, передбаченого пунктом 3 статті 50, абзацом сьомим частини другої статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відповідно до Розпорядження про початок розгляду справи.
Детальніше про передумови та обставини справи наведено у презентаційних матеріалах.
За результатом розгляду справи Комітет дійшов наступних висновків:
- Цінова конкуренція на ринку генерації у моделі ринку, що існувала до 01.07.2019 року, у зв’язку з значним державним впливом була обмеженою.
- Ресурсне наповнення ринку у моделі ринку, що існувала до 01.07.2019 року регулювалося шляхом:
- довгострокового та середньострокового планування Міністерством енергетики (прогнозні баланси електричної енергії);
- короткострокового планування ДП «Енергоринок» (погодинний добовий графік навантаження);
- та оперативних команд НЕК «Укренерго» (оперативне управління ОЕС України).
- Включення генеруючих потужностей виробників, що не працювали за ціновими заявками (усіх, окрім ТЕС) до графіку навантаження (виробництва електроенергії) здійснювалося за Правилами ОРЕ без урахування величин самих тарифів.
- Протягом 2016-2017 рр. не відбулося суттєвої зміни часток суб’єктів господарювання на ринку. А також, жодного із крупних гравців не було усунуто з ринку.
- Показники фактичної рентабельності усіх видів генерації у 2017 році засвідчили тенденцію до зниження у порівнянні із попереднім роком.
- Підходи та принципи формування розміру паливної складової у тарифах АЕС та ТЕС є однаковими, а саме такими, що за умови відсутності конкуренції та, відповідно, індикативних цін на вугільну продукцію та урановмісну сировину на території України, визначаються з прив’язкою до міжнародних котирувань.
- Передбачений Методикою механізм формування, тарифу для АЕС, є чітко регламентований та не передбачає можливості впливу інших факторів, в тому числі збільшення/зменшення ОРЦ, окрім тих, що передбачені Методикою, на формування тарифу для НАЕК «Енергоатом», як єдиного оператора усіх діючих АЕС України.
- Жодна експертиза, наявна в матеріалах справи, не встановлює факту та розміру збитків, завданих учасникам ринку генерації електричної енергії, тобто потенційним конкурентам ТЕС.
Таким чином, зібраними у справі № 128-26.13/66-19 доказами не підтверджується інформація про те, що дії НКРЕКП, а саме щодо розрахунку прогнозованої ОРЦ в порушення алгоритму, визначеного Порядком ОРЦ, шляхом ручного коригування прогнозованої ОРЦ за попередній розрахунковий період, призвели до надання окремим суб’єктам господарювання або групам суб’єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів.
Відтак, Відповідно до абзацу шостого статті 49 Закону України «Про захист економічної конкуренції» провадження у справі було закрито через недоведеність порушення.
N.B. Комітет зазначає, що відсутність в діях суб’єктів господарювання чи органів влади порушення законодавства про захист економічної конкуренції не виключає можливого порушення інших норм законодавства України.
