«Чиста відновлювальна енергетика – це висока і правильна ціль. Але є нюанси», – Всеволод Ковальчук, директор НЕК «Укренерго»
Вже вдруге зустрічаю однаково однобокий спосіб подачі інформації як з боку ЗМІ, так і з боку керівника місцевої влади щодо відкриття сонячної (вітрової) електростанції.
Цього разу зі слів «Слово і Діло» голова облради Дніпропетровщини Гліб Пригунов заявив:
«Масштаби і цифри вражають. Встановлено 750 тисяч панелей, які здатні забезпечити електрикою два середніх українських міста. 216 млн євро інвестицій, з яких 46 було витрачено на українському ринку. Робота електростанції забезпечить місцевій громаді щорічно 20 млн грн як плату за землю і 30 додаткових робочих місць».
За його словами, введення в дію цієї сонячної електростанції дозволяє вимкнути один енергоблок вугільної електростанції такої потужності як Придніпровська ТЕЦ або Криворізька.
По-перше, ніде в новині не згадується, що девелопер проекту і соінвестор це компанія ДТЕК, та сама, яка і є власником Придніпровській та Криворізької ТЕС.
По-друге, знову бачу тезу про можливість виключення блоку теплової станції завдяки будівництву СЕС. Хотів би звернути увагу шановного голови ради, що сонце світить не цілодобово і нерівномірно протягом року. А саме, в еквіваленті повної потужності електростанції приблизно 15% часу в рік. А різниця в виробітку електроенергії в зимовий день і літній може сягати десятків разів. Тому, звичайно, якби два середні українські міста мали доскональну систему управління попитом і достатній обсяг накопичувачів енергії (в тому числі для міжсезонного використання), то могли б забезпечуватися виключно СЕС. На жаль....
Крім того, відсутність відповідальності за небаланси для ВЕС та СЕС (тобто неправильне прогнозування відпуску електроенергії) в купі з низькою прогнозованістю інсоляції провокують величезні відхилення факту виробництва від плану. Ці відхилення для одиночної СЕС сягають 95% в окремі години. В цілому ж по країні складають біля 40% (бо хмарки не одночасно всі СЕС закривають від сонечка).
Що це означає
Що для сонячної станції 200 МВт треба постійно тримати додаткові «гарячі» резерви в обсязі 40-80 МВт на довантаження і стільки ж мати на розвантаження (тобто, знизити виробництво електроенергії на ТЕС, але не відключити блок, бо за п`ять хвилин хмарка набіжить і треба знов поповнювати дефіцит потужності). А для старих і немодернізованих в достатній мірі новими власниками українських ТЕС це означає, що для забезпечення стабільного енергопостачання споживачам в парі з 200 мВт СЕС мають працювати півтора або навіть ДВА блоки ТЕС 200 МВт (вони ще й часто ламаються, не забувайте). Така от екологічна пєчаль. Тому коректно було б Голові облради, якби він, звичайно, мав всебічну інформацію з цього питання, сказати:
«Будівництво цієї СЕС дозволить збільшити виробництво електроенергії на Придніпровській та Криворізькій ТЕС в найбільш дорогих, маневрових режимах, але зменшить обсяг виробництва в більш економних сталих режимах а також на атомних електростанціях України».
Так, поки що в українських реаліях, розвиток відновлювальних джерел створює конкуренцію не для ТЕС, а для АЕС. Ми назвали цю ситуацію «зелено-вугільний парадокс».
Як же ж вирішити цю проблему
Для початку Міністерство енергетики має прокинутися і нарешті спромогтися затвердити рішенням Уряду порядку проведення аукціонів на створення нових генеруючих потужностей та засобів управління попитом, як цього вимагає закон про ринок електроенергії, а то вже більше року, як ми в Укренерго б’ємо в набат по цій проблемі, а папери все пишуться і пишуться, поштою возяться і возяться, тільки нормальної конкурентної і прозорої процедури все немає і немає.
По-друге, знову всі стидаються, публічно перерізаючи стрічки на сонячних електростанціях, сказати: «тепер українці будуть ще більше платити за електроенергію, бо вже пішов третій рік, як розробляється і голосується закон, який має змінити дику ситуацію, що одна з найбідніших країн Європи платить найбільшу ціну за чисту енергію. А саме, ця електростанція до 2029 року включно буде продавати вам електроенергію по 4,5 гривні за кіловат-годину (з повним покриттям курсових ризиків), а не по 1,30 (як середньозважена на поточному ринку) і навіть не по 1,9-2 гривні, як вже згадані вище ТЕС».
І від себе додам, що законопроект, який має знизити ціни на електроенергію з відновлювальних джерел, розроблено і внесено на розгляд Ради з депутатської ініціативи небайдужих парламентарів на підставі пропозицій міжнародних фінансових організацій, а ніяк не Урядом країни в особі центрального органу виконавчої влади, що мав би реалізовувати політику в сфері енергетики.
Чиста відновлювальна енергетика на 100% - це висока і правильна ціль для всього світу. В тому числі і моя особисто. Але не такою ціною і не такими методами, як це відбувається в нашій країні. Треба змінювати державну політику в цій сфері, терміново.
А те, що іноземні інвестиції приходять, і створено нові робочі місця – це добре.
