Обидві компанії наполягають на тому, що Стокгольмський арбітраж ухвалив рішення на їхню користь, утім, опитані DW експерти визнають - саме "Нафтогазу" вдалося уникнути найгіршого.
Олександр Голубов, Deutsche Welle
Першими новину про власну перемогу 22 грудня поспішили повідомити у "Нафтогазі". У прес-службі компанії заявили, що Трибунал при Арбітражному інституті Торгової палати Стокгольма "визнав недійсними кабальні положення контракту", і оцінили загальний позитивний ефект рішення більш ніж у 75 мільярдів доларів за весь термін дії угоди на постачання газу. Пізніше прес-служба компанії розповсюдила заяву голови правління "Нафтогазу" Андрія Коболєва. "Ми задоволені тим, що отримали позитивні рішення у арбітражі за контрактом на поставку за всіма вимогами, які розглядалися в спорі", - заявив він після оголошення рішення трибуналу.
За декілька годин у "Газпромі" поспішили спростувати повідомлення "Нафтогазу" - російські ЗМІ із посиланням на повідомлення компанії написали про те, що "Газпром" вважає рішення арбітражу ухваленим здебільшого на його користь. "Арбітри визнали чинними головні положення контракту та задовольнили більшу частину вимог "Газпрому" щодо сплати за поставлений газ, які поклали початок провадженню", - зазначається у повідомленні.
Перемоги "Нафтогазу"
Серед своїх досягнень в українській компанії передусім згадують скасування вимог за принципом "бери або плати" за невідібрані обсяги газу за 2009-2017 роки. За повідомленням прес-служби, таким чином "Нафтогазу" не доведеться сплачувати 56 мільярдів доларів, яких у зв'язку із цим вимагали у "Газпромі". Перемогою української компанії це називають як директор українського Центру досліджень енергетики Олександр Харченко, так і аналітик російського Фонду національної енергетичної безпеки Ігор Юшков. "Ці вимоги щодо невибраного газу за принципом "бери або плати" не можна було компромісно трактувати - або сплатити усі 56 мільярдів, або нічого. І тут українська держава авжеж виграла", - зазначив Юшков.
Ще одним аспектом, який як сам "Нафтогаз", так і опитані DW експерти зараховують на користь української компанії, є відмова "Газпрому" стягнути з української сторони гроші за газ, який було поставлено на території Донбасу, непідконтрольні українській владі. "Арбітраж напряму сказав, що якщо газ не пройшов українську вимірювальну станцію, то "Нафтогаз" нічого сплачувати не повинен", - каже Харченко. Раніше комерційний директор української компанії Юрій Вітренко заявив, що "Газпром" вимагав від України сплатити за постачання газу на окупований Донбас суму близько 1,3 мільярда доларів.
Також у "Нафтогазі" похвалилися тим, що ціну газу, отриманого українською компанією у другому кварталі 2014 року, було знижено на 27 відсотків - з 485 до 352 доларів за тисячу кубометрів, додаючи, що ціна тепер прив'язується до ринкової ціни на газ, а не до ціни нафтопродуктів. У прес-службі запевняють, що таким чином було зекономлено 1,8 мільярдів доларів на закупівлі газу, придбаного у 2014-2015 роках. Втім, тут експерти погоджуються лише частково. "З одного боку, арбітраж дійсно пішов назустріч "Нафтогазу", адже "Газпром" вимагав ціну в 485 доларів за тисячу кубометрів, - каже Харченко. - Але й українська компанія вимагала нижчу ціну у 265,5 долара за тисячу кубометрів, тому тут ми маємо певний компроміс".
Важливо також, що "Нафтогаз" вимагав знизити ціну контракту, починаючи з 2011 року, але ціну переглянули лише за той газ, за який в українській компанії відмовлялися платити, допоки арбітраж не призначить справедливу ціну. "Арбітраж виходив із логіки, що якщо "Нафтогаз" вже заплатив, то він на той момент був згодний із умовами контракту", - каже Харченко.
Ще один момент, який "Нафтогаз" ставить собі в заслугу - це скасування заборони на реекспорт газу. Харченко зазначає, що це за потреби може дати можливість продавати російський газ європейським споживачам, заробляючи на цьому. Втім, Юшков більш скептичний щодо такої можливості. За його словами, "Газпром" не наполягав на збереженні цієї норми, адже зараз умови українського контракту дійсно збігаються з типовими для європейського ринку - із прив'язкою до спотової ціни та без заборони на реекспорт, що навряд чи дасть можливість Україні перепродавати газ на Захід на вигідних умовах.
Що отримає "Газпром"
У російській компанії не відповідали на телефонні та письмові запити DW, але у повідомленні прес-служби, розповсюдженому ЗМІ, зазначається, що "Нафтогаз" має сплатити "Газпрому" 2 мільярди простроченої заборгованості за поставки газу, суму, про яку українська компанія у своїх повідомленнях не згадує. "Попри зниження ціни за спірний період на 133 долари, "Нафтогаз" залишився у боргу перед росіянами, - каже Юшков. - І найгірше, що за кожен день несплати заборгованості нараховуватиметься пеня у 0,03 відсотка від загальної суми".
Також у "Газпромі" заявляють, що арбітраж зобов'язав "Нафтогаз" щорічно, починаючи з 2018 року відбирати та сплачувати за п'ять мільярдів кубометрів газу. Втім, у "Нафтогазі" це також поспішили назвати своєю перемогою, адже до цього контракт зобов'язував українську компанію щорічно купувати у росіян 52 мільярди кубометрів, а тепер цей обсяг, згідно з заявою прес-служби, приведено у відповідність до "фактичних потреб". За словами Харченка, це зменшення у більш ніж 10 разів із прив'язкою до ринкової ціни дійсно виглядає позитивом, але, все одно, означатиме, що майже 40 відсотків газового імпорту тепер надходитиме до України з Росії.
У "Нафтогазі" пообіцяли докласти максимальних зусиль для добросовісного виконання рішень арбітражу. Втім, за словами Вітренка, остаточне розуміння "хто кому скільки винен та як і коли відбудуться розрахунки між сторонами", з'явиться не раніше лютого. Адже саме в лютому очікується рішення арбітражу за транзитним контрактом, де фінансові вимоги "Нафтогазу" до "Газпрому" становлять до 16 мільярдів доларів.
На думку Юшкова, українській компанії варто було б якомога швидше розрахуватися із "Газпромом" за постачання газу, аби не втрачати гроші через пеню. Водночас Харченко вважає, що навряд чи "Нафтогаз" здатен отримати кредит під відсотки, вигідніші за пеню, призначену арбітражем, - вона, за його розрахунками, становитиме трохи більше 10 відсотків річних. "Я б на місці керівництва не поспішав би виплачувати цю суму "Газпрому" і дочекався б рішення щодо транзиту - там точно не варто очікувати задоволення усіх вимог "Нафтогазу", але сума компенсації цілком може сягнути від трьох до семи мільярдів доларів", - каже експерт.
