«На нашу думку, проект містить концептуальні недоліки, які знижують його цінність», — йдеться в листі ЄК. Зокрема, на думку ЄК, проект енергостратегії не враховує ризиків і невизначеностей, пов’язаних із транзитом російського газу після 2019 року, реінтеграцією тимчасово непідконтрольних владі України територій, а також не бере до уваги важливих питань, наприклад, кібербезпеку. Документ не відображує проблем, пов’язаних із переходом на ринкове ціноутворення, відходом від перехресного субсидування.
Єврокомісари підкреслюють, що проект енергостратегії не містить інформації і планів щодо досягнення до 2020 року частки поновлюваних джерел енергії в енергобалансі країни в 11%, як це передбачено взятими Україною міжнародними зобов’язаннями. Крім того, в документі немає даних щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферу.
«У проекті опрацьовано лише один дуже оптимістичний сценарій економічного розвитку з річним зростанням ВВП на рівні 4,3% у наступні 19 років. Надто оптимістичні припущення можуть призвести до завищених прогнозів у частині попиту на енергію», — йдеться в листі.
«Проект енергетичної стратегії, на жаль, значною мірою ігнорує найважливіший елемент енергетичного ринку — споживача, хоча саме споживач перебуває у центрі уваги Третього енергетичного пакету», — роблять висновок європейські експерти.
«Отже, створюючи свою енергостратегію, нам потрібно думати не лише про те, як реагувати на критику Єврокомісії, — впевнений президент Київського інституту енергетичних досліджень Олександр Нарбут. — Треба створювати таку стратегію, в якій були б повною мірою відображені національні інтереси у цій сфері. Зробити це сьогодні непросто через нашу інституційну слабкість, недостатній рівень компетенції відповідних осіб в уряді, яким сьогодні важко взяти на себе відповідальність за постановку відповідних завдань».
«Чиновницький підхід до вирішення цього креативного завдання — створення енергетичної стратегії — в принципі не працює. Якщо працювати в чиновницьких традиціях, то стратегії, як і раніше, не буде», - стверджує О. Нарбут.
Він наполягає, що в енергостратегії повинно, зокрема, йтися про створення сучасного конкурентного ринку, а також про те, які енергопродукти і звідки можуть бути імпортовані на цей ринок. «На мій погляд, цей ринок не має бути еквівалентним території України. Але широкої дискусії про це творці стратегії не провели», — жалкує експерт.
Водночас він оцінює зауваження Єврокомісії про відсутність у проекті енергостратегії України розділів, присвячених охороні довкілля і розвитку поновлюваних джерел енергії. «Спочатку країна повинна відновити свою інвестиційну привабливість і стабілізувати темпи економічного розвитку, а потім уже можна буде міркувати про виконання тих чи інших екологічних нормативів, — підкреслює Нарбут, — перш за все для цього має бути створено фінансову або інвестиційну базу».
Відповідаючи на репліку Єврокомісії про те, що стратегія не враховує ризику припинення транзиту газу після 2019 року (завершення терміну дії газового договору з РФ), експерт назвав відповідні побоювання «великою фікцією», поширюваною нашими східними сусідами. Він упевнений, що припинення транзиту після 2019 року не буде.
На його думку, поки що для цього абсолютно немає передумов.
За словами Нарбута, дискусія довкола «Північного потоку-2» ведеться, але немає повноцінної участі в цьому проекті європейських партнерів, які б гарантували його життєздатність. Крім того, відсутній консорціум банків, які готові фінансувати цей проект. А у «Газпрому» з його низьким рівнем капіталізації просто немає фінансових ресурсів для реалізації такого проекту.
«Отож 2019 року нам не варто боятися, — переконаний експерт. — І якщо хтось із керівників «Нафтогазу» все-таки говорить про це і, спираючись на такий сценарій подій, наполягає на прискореній амортизації української ГТС, то я можу посперечатися, що, зазнавши поразки у відповідній дискусії, йому доведеться з’їсти свого капелюха...».
