Зелена електроенергетика та зелена електрометалургія

«Зелена» електроенергетика vs «зелена» електрометалургія

Введення окремих умов на ринку електроенергії для «зеленої» електрометалургії, а саме сплати зниженого тарифу на передачу, може створити фінансові ризики для роботи іншого «зеленого» спрямування – сектора відновлюваної енергетики.

Така загроза, на думку співголови енергетичного комітету Європейської бізнес асоціації та власника компанії «Віндкрафт Україна» Карла Стурена в публікації для ExPro, викликає необхідність більш критично подивитися на доцільність введення пільг для «зеленої» електрометалургії і доопрацювати цю ініціативу.

Перекоси та проблеми ринку електроенергії загрожують енергетичній безпеці України. І замість того, щоб скасувати перехресне субсидування - державні органи влади надають пільги окремим нішевим виробництвам.

Зараз органи виконавчої влади посилили роботу по внесенню великої кількості змін в нормативно-правові акти, спрямовані на виконання Україною міжнародних зобов'язань щодо протидії кліматичним змінам. Однією з таких ініціатив стала розробка Міністерством розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства проекту постанови, яким пропонується затвердити порядок видачі довідки так званої «зеленої» електрометалургії.

Основна мета проекту постанови полягає в тому, щоб підприємства, рівень обсягу викидів вуглекислого газу яких становить не більше 250 кг на тонну продукції отримали статус підприємства «зеленої» металургії, підтверджений довідкою.

Це досить нове для України поняття з'явилося в законодавстві влітку минулого року і повинна була мотивувати підприємства зменшити негативний вплив на навколишнє середовище, який чиниться своїм виробництвом. Безумовно, такі законодавчі зміни могли б стати сприятливими, якби їх реалізація не впливала на спотворення механізмів функціонування ринку електричної енергії.

В першу чергу, мова йде про перехресне субсидування. Одним з переваг відповідного статусу є отримання пільги по оплаті тарифу оператора системи передачі в частині, спрямованої на збільшення частки «зеленої» енергетики в Україні. Тут хочу відзначити, що пріоритет у розвитку альтернативної енергетики також обраний з метою протидії негативним наслідкам зміни клімату, тому розвиток одного напрямку, спрямованого на декарбонізація, не повинно негативно впливати на розвиток інших.

Про які цифрах йдеться? Згідно з попередніми розрахунками, загальний рівень споживання електричної енергії потенційними підприємствами «зеленої» металургії становить близько 900 млн кВт-год, що призведе до зменшення рівня оплати тарифу на передачу на суму близько 180 млн грн. Тобто, інші підприємства металургійного сектора повинні будуть заплатити додатково 0,2 грн/кВт-година, в тому числі тариф на передачу.

З огляду на загальний економічний спад і необхідність здійснення підтримки промисловості, таке крос-субсидування сприятиме викривлення стабільної роботи всього ринку електричної енергії. Тому в цілому, підтримуючи ініціативи уряду, спрямовані на поліпшення екології, вважаю, що вибір інструментів повинен бути досить критичним.

Наприклад, в Європейському Союзі термін «зелена» металургія почали активно використовувати тільки з початком реалізації проектів Green Steel for Europe і Green Metallurgy Project, які передбачають комплексну стратегію і покроковий план реалізації, замість точкових законодавчих змін. У зв'язку з такою практикою в ЄС, а також критичною ситуацією на ринку електричної енергії, вважаю, що введення норм для підприємств «зеленої» металургії поспішним і вимагає ретельного доопрацювання.

Може зацікавити

Юрій Саква про ринок електроенергії