Ціни на електроенергію для промисловості у 2019 році

Чому зросли ціни на електроенергію для промисловості у 2019 році. Аналітика без цифр

Частина перша

Вже близько двох місяців навколо ринку електроенергії продовжують точитися баталії наскільки і чому зросли ціни на електричну енергію для непобутових споживачів зі стартом нової моделі.

Втім, ґрунтовних відповідей на ці питання немає до нині. Є озвучений діапазон зростання цін з 1-го липня 2019 року, який зі слів учасників дискусій для різних груп споживачів в різних областях складає від 10 до 30%.

Точкою збурення, закріпленою судовим рішенням, стало 25-30 % зростання цін у липні 2019 року для потужних феросплавних та металургійних заводів у порівнянні з червнем. Зростання насправді виглядає надмірним, але чому так скакнули ціни для окремої групи великих промислових споживачів достеменно ще не розібралися.

Проте адміністративне державницьке рішення, як знизити ціни для промислових споживачів і одночасно не чіпати ціни для населення в «повномасштабній новій моделі ринку електричної енергії» вже визріло.

За базу обґрунтування необхідності зниження цін для промисловості взяли результати порівняння липневих цін з червнем, місяцем «до», але ми геть забули, що впровадження нової моделі розпочалося з 1 січня 2019 року – коли в «стару» модель був імплементований перший сегмент нової моделі - роздрібний ринок. А там багато чого відбулося нового, та такого, що має пряме відношення до поточної тарифної дискусії.

Спробуємо ще раз розібратися в минулих та поточних подіях та процесах, а вже потім подумаємо, що робити з цим надбанням нових-старих фактів. В цій частині оповіді розглянемо два підготовчих періода до нової моделі ринку з умовною назвою «до».

1. До 1 січня 2019 року був узаконений механізм перехресного субсидіювання між споживачами «першого класу напруги» в оплаті послуг з розподілу електроенергії, які надавала відповідне «обленерго» в старій моделі роздрібного ринку електроенергії.

Цей втаємничений, або не дуже відомий, та не часто згадуваний механізм полягав у наступному. Зразу скажу, декілька наступних абзаців можуть видатися скучнуватим, але саме в них захований ключ до розуміння однієї з причин, чому в майбутньому зростуть ціни для окремих груп споживачів в окремих областях.

Отже. Всі споживачі «першого класу» в старій моделі ринку мали однаковий тариф на розподіл та, згідно з правилами, платили солідарно за послуги «обленерго» незалежно від фізичної точки приєднання - чи то до мереж окремого обленерго, чи до мереж НЕК «Укренерго».

Поглиблював рівень перехресного субсидіювання прийнятий наскрізний механізм врахування «технологічних витрат» для всіх споживачів. За прийнятим механізмом споживачі, які були фізично приєднані до мереж НЕК «Укренерго», через затверджену тарифну методологію компенсували на рівних умовах «нормативні технологічні витрати електроенергії» енергопостачальнику, будучи при цьому, умовно «безвтратними» споживачами .

Несправедливо, економічно необґрунтовано? – так. Так було «до». В новій моделі все мало бути виправленим. Але все має своєю ціну, і невеликі нюанси, як завжди, можуть змінити все. Отже про нюанси.

2. З 1 січня та до 1 липня 2019 року у впровадженій «гібридній» моделі ринку електроенергії року «новий роздрібний ринок» з’єднався зі «старим оптовим ринком» разом з затвердженою Оптовою ринковою ціною на перше півріччя.

В цей період в ОРЦ залишилися «зашитими»: генерація, НЕК «Укренерго», зелені, дотаційні, акциз, ДП «Енергоринок». Всі вказані витрати оптового ринку продовжили солідарно оплачуватися абсолютно всіма споживачами як і раніше. А от на роздрібному ринку відбулися структурні та цінові кардинальні зміни, а саме:

  • Великі промислові споживачі, які були «фізично» підключені до мереж НЕК «Укренерго» з напругою 220 кВ та вище, «покинули» колишніх енергопостачальників, припинили платити за послуги з розподілу, здійснювати компенсацію «технологічних витрат» та «під’єдналися» до мереж НЕК «Укренерго». Тариф на передачу НЕК «Укренерго» (ОСП) у першому півріччі цими споживачами окремо не оплачувався. Сумарний досягнути прогнозований результат – зниження ціни з 1 січня 2019 року при інших рівних умовах. І цей штучний бонус протримався шість гібридних місяців.
  • Для інших промислових підприємств першого класу напруги, які залишилися на послугах операторів системи розподілу (ОСР) «вихід» «крупняків» призвів до додаткового зростання цін для споживачів першого класу. І чим більшим за кількістю споживачі та обсягам електроенергії був «вихід», тим більше було зростання цін з 1 січня 2019 року.

Причина є методологічно банальною – витрати на утримання мереж ОСР залишилися без змін, а кількість споживачів платників разом з обсягами електроенергії, за якими розраховується тариф на розподіл, знизились, відповідно тарифи на розподіл автоматично зросли.

 «Вихід» з ОСР великих споживачів з оптимізованим профілем споживання міг також суттєво погіршити профіль купівлі електроенергії для тих хто залишився. Для окремих споживачів універсальних послуг додаткове зростання прогнозованої ціни електроенергії та, відповідне роздрібної ціни в такому випадку є майже гарантованим.

Далі за законами певного жанру можна було б погратися з тезами хто виграв, а хто програв, вийти на зраду та винуватців, але це зовсім інший випадок.

Приведені вище чинники та компоненти таких різнонаправлених змін цін є дійсно суттєвими для споживачів, більш того, прогнозованими, але чомусь вони залишилися за лаштунками суспільної уваги. Споживачів забули повідомити та роз’яснити, що до чого.

 З такою зміненою базою діючий роздрібний ринок ввійшов в повномасштабний ринок електричної енергії.

Все приховане проявилося відразу після старту повномасштабної моделі ринку з 1 липня 2019 року і зовсім несподіваним чином. Тарифний сигнал SOS про суттєве зростання прийшов саме від тих споживачів, яким з 1-го січня 2019 року ціни, за всіма ознаками, мали бути знижені.

Потім був несподіваний суд та неочікуване рішення. Пікети під НЕК «Укренерго» та перед будівлею Регулятора. Раз за разом почав змінюватись тариф для НЕК «Укренерго» у сторону зниження.

Вбачаю, що таким чином реалізувався глибокий дефіцит релевантної інформації, комунікацій та відсутність координації у перехідні періоди – про це писалося вже не раз, вимушений повторитися. Політична складова теж нікуди не поділася.

Чим це загрожує і куди може розвернутися гілка еволюції молодого ринку електроенергії ? Поки домінує стан невизначеності.

 Натомість реалізація адміністративних ситуативних рішень по зменшенню цін для непобутових споживачів вже фактично розпочалася і в цьому дійстві закладений величезний ризик, оскільки не розібравшись чому, можемо зробити не так. Відстань від ринкових пріоритетів до неринкових преференцій ще трохи звузилася.

Далі буде.

Може зацікавити

Чистий фінансовий результат в динаміці, як маркер «всього»
Децентралізована генерація в Україні: потреби та реальні можливості