Еволюція у всій своїй нещадності та красі [2]

Енергетичні акценти, або новітня історія раптового дефіциту.

Масштабні цілеспрямовані ворожі атаки на енергетичні об’єкти ОЕС України розпочалися з першого дня війни 24.02 2022 року та продовжуються до тепер.

Склад працюючого та резервного обладнання об’єднаної енергетичної системи, її територія діяльності, конфігурація та режими функціонування за період від початку повномасштабного вторгнення до тепер змінилися настільки кардинально, що на питання: «як можна оцінити поточний стан енергосистеми?» першою навертається думка: «енергосистема, рівно як і країна вже ніколи не будуть такими як до..».

Отже.

♦ Тригером переходу ОЕС України в стан «раптової незбалансованості» в квітні-червні поточного року стало знищення ворогом більшості енергоблоків саме теплової генерації на вугіллі.

На сьогодні більшість вугільних енергоблоків на всіх без виключення теплових електростанцій генеруючих компаній аварійно зупинені. Частина теплових електростанцій у повному складі «аварійно сіли на нуль» та взагалі припинила виробляти електроенергію. І невідомо.

♦ З радарів диспетчерів НЕК Укренерго зникло близько 90% потужності енергоблоків теплово вугільно генерації, яка в енергосистемі займала до цього унікальну функціональну суперпозицію для:

• збалансування нерівномірності добового графіка споживання електроенергії у всі години доби та у всі характерні сезонні періоди року, зокрема на нічний мінімум нести навантаження до -3-4 ГВт, на вечірній максимум до 5-7 Гвт;
• пітримання та активаціі резерву третинного регулювання в 1 ГВт, на випадок аварійної зупинки атомного блока, та/або несввоєчасного завершення ремонту (раніше – «холодний резерв»);
• підтримання та активації резерву вторинного регулювання на працюючих енергоблоках (раніше – «гарячий резерв на валу»);
• виконання всіх вищезазначені функції із заданою безпечною для енергоблока та енергосистеми швидкістю навантаження/розвантаження, іншими словами, «плавно».

В попередньому абзаці вжив незвичне для офіційної термінології словосполучення «функціональна суперпозиція», щоб підкреслити важливість та унікальність втрачених функцій теплових електростанцій для підтримання критеріїв надійності та стійкості української енергосистеми в безперервному процесі виробництва електроенергії та резервування потужності.

Інші, також важливі та надважливі «здорові» виробники електроенергії (АЕС, ТЕС, ТЕЦ, ВДЕ), всі разом та кожний окремо, за своїми технічними характеристиками та доступною потужністю на цю зламну мить виявилися не готовими підхопити та замістити виконання всіх випавших особливих функцій, якими до цього опікувалися вугільні енергоблоки ТЕС.

♦ «Велика вода» у вигляді весняного водопілля певний час підтримала можливість несенння додаткової потужності ГЕС в "базі" але і вона закінчилася, залишилася просто вода для часткового покриття "піків".

♦ Так в Україну прийшов значний, стійкий та надовго дефіцит потужності та електроенергії, а разом з ним активувалися аварійні заходи збалансування енергосистеми у вигляді аварійної допомоги з європейських країн та вервечки аварійних «графіків», що визначені Кодексами для для таких випадків.

Імпорт електроенергії для промислових підприємств допоміг але не вирішив.

Замість випавшої з балансу замикаючої вугільної генерації під час обмежень запрацювали великі і малі «дирчики», так ласкаво називають індивідуальні генератори, з «замикаючою ціною» на електроенергію вд 25 до 50 гривень за кіловат годину, а за чутками і більше.

Еволюція за якихось невідомих нам причин, та які ще належить засвоїти, «крутнула хвостом» і завела енергетику на спіралі розвитку «назад» і «вниз», мабуть для усвідомлення та перезавантаження. А ні, так ні, вибір завжди за нами.

♦ Наостанок, декілька узагальнюючих тез та постановочних питань за тематикою «від хаосу до досконалості»

• Добовий графік навантаження вітчизняних виробників електроенергії «вирівнявся», «знизився» і не покриває попит;
• За сучасним усталеним «енергетичним новоязом» стан можно описати, як «виробленої електроенергії цілодобово не вистачає для покриття попиту споживачів»;
• З першого червня ціни на електроенергію пішли «вверх», обсяг обмежень споживання і час перебування в стані «без електроенергії» по 4, 2 грн/КВт.г також взяли курс «вверх»;
• Звичний ментальний стан, що електроенергія є завжди, скільки хочеш та коли хочеш зламаний остаточно;
• Втрачені «відносно плавні» балансуючі функції теплової генерації замінені на «дискретне» регулювання через примусове застосування Операторами системи розподілу графіків аварійних відключень та обмежень всіх видів, окремо та одночасно (ГПВ, ГОП, ГАВ, СГАВ).

  І тепер через кожні дві/три/чотири години по всій Україні несеться «комутаційний дзвін» від одночасної роботи тисяч вимикачів всіх типів та видів, клац, клац, гігаватт туди, гігіватт сюди.

У зв’язку з цим сформулювалися такі постановочних питання:

1. Чи існує ризик втрати контролю над перехідними та нестаціонарними процесами, що виникають мережах ОСП та ОСР при дискретному застосуванні 1-2-3-4-5-6 черг графіків (протягом 30хв всі - «вверх» і в наступні 30 хвилин всі «вниз)?

2. Чи існує ризик масового виходу з ладу комутаційної апаратури ОСР, яка задіяна в безперервному та тривалому (на роки) балансуванні енергосистеми ? Якщо так, тоді що?

3. Що треба змінити в національному регуляторному середовищі, щоби "всі гроші світу" прийшли в енергетичну Україну?

Ліміт букв перебрав, допис не завершив. Тема під назвою: «Еволюція у всій своїй нещадності та красі» з її епіграфом: «Історія вчить, що вона нічому не вчить, а карає тих хто її не вчить» (с), здаються своєчасними, невичерпними, доречними. Планую.

Всім гарних, продуктивних світлих вихідних!

За темою: