Ярослав Самолюк, Дмитро Сидоров, ExPro
Реформування ринку електроенергії відбувається майже щотижня. НКРЕКП, Верховна Рада періодично змінюють правила гри. Однак, від запуску ринку дещо залишається стабільним, а саме продаж «Центренерго» електроенергії одним і тим самим компаніям. Виявляється, що ціна цієї електроенергії може конкурувати з атомною генерацією.
В даній статті, ExPro розповість як державна теплова генерація після приходу до влади ЗЕкоманди (як урядовців, так і парламентарів, зокрема голови профільного парламентського комітету Андрія Геруса) змінила постачальників вугілля, почала продаж електроенергії наближеним до бізнесу Ігоря Коломойського покупцям, не виконала обіцянки щодо частки реалізації на ринку «на добу наперед» та накопичила величезний збиток.
Центренерго в новому ринку електроенергії
Для розуміння необхідно зазначити, що державний пакет акцій ПАТ «Центренерго» становить 78,289%, а управління ним здійснює Фонд державного майна. Сумарна встановлена потужність блочного обладнання трьох ТЕС «Центренерго» (Трипільська, Вуглегірська, Зміївська) становить 7 695 МВт, близько 15% від загальної встановленої потужності всієї електроенергетики України та 36% від потужності всіх ТЕС України.
В умовах нового ринку електроенергії, який діє з 1 липня, «Центренерго», в порівнянні з іншою державною генерацією, не має ніяких зобов’язань в рамках механізму покладання спеціальних обов’язків (ПСО). Нюанс, який стосується даної компанії, це обов’язок продавати всю електроенергію в рамках двосторонніх договорів на біржі. Кабінет Міністрів обрав «Українську енергетичну біржу». Однак, скільки буде продано за прямими контрактами, а скільки на ринку «на добу наперед» вирішує лише керівництво компанії.
«Зрозумілі люди» в керівництві
В кінці червня, наглядова рада «Центренерго» змінила керівництво компанії і виконуючим обов’язки генерального директора став Володимир Потапенко. Згодом, вже новий Кабмін, 18 вересня погодив його призначення.
З початку було не зовсім розуміння під чий «контроль» перейшло дане державне підприємство. Чи можливо з початком нового ринку, приходом нової влади закінчилися «старі схеми»? На жаль, ні. Трохи згодом, стало зрозуміло, що «Центренерго» контролюють не чужі для бізнесмена Ігоря Коломойського люди.
«Не мої люди, а професіональні і зрозумілі нам люди, директор Потапенко», - так прокоментував Коломойський питання, чи правда що його люди контролюють «Центренерго».
Виникає запитання, навіщо це йому? Все доволі просто. Підприємства, які входять до бізнес-групи «Приват», зокрема, «Запорізький завод феросплавів», «Нікопольський завод феросплавів», «Марганецький ГЗК», «Покровський ГЗК» та «Дніпроазот» є споживачами електроенергії у колосальних обсягах. Тому, чим дешевше вони придбають даний товар, тим менша буде собівартість кінцевого продукту. Тут варто зауважити, що, на відміну від власника енергохолдингу ДТЕК бізнесмена Ріната Ахметова, бізнесмен Коломойський немає власної великої генерації. Тому контроль над «Центренерго» дає багато плюсів.
Електроенергія за безцінь
Всі три ТЕС «Центренерго» працюють в одній торговій зоні - ОЕС України, де розташовані заводи вищезгаданого бізнесмена. Починаючи з липня, компанії Коломойського закуповували електроенергію у «Центренерго» на біржі. Однак, не тільки вони. Ще є дві компанії про які ми не згадали – трейдери «Юнайтед Енерджі» та «Укртрансліт». Перша - постачає газ на «Дніпроазот», а друга, через її керівника, також пов’язана з бізнесом Коломойського.
Достовірно дізнатися скільки електроенергії «Центренерго» продало і якій компанії Коломойського складно. Державна компанія попри те, що контролюється Фондом держмайна ніколи не відрізнялася публічністю. На запити та дзвінки вона не відповідає. Але це не головне. Джерела на ринку та ФДМУ повідомили, що у переліку покупців у всіх торгах обов’язково була одна чи декілька із вищезгаданих компаній. У багатьох торгах переможцями були лише компанії Ігоря Валерійовича. Зокрема, в останніх торгах «Центренерго».
А тепер до цін. Для порівняння ми беремо ціни та індекси ринку «на добу наперед» (РДН, біржа з торгами на наступний день), який організовує ДП «Оператор ринку». На графіках представлене порівнянні цін.
Треба зазначити, що коливання цін «Центренерго» доволі незвичні, особливо, якщо брати у порівняння РДН. Якась трапеція. Виникає питання, звідки таке просідання цін? Все дуже просто, варто звернути увагу на порівняння пікового навантаження. У вихідні дні «Центренерго» продає пік по ціні дешевого позапіку, тобто весь день «Центренерго» продає по найнижчій ціні. Як видно з графіків, це в два рази менше, ніж пікове навантаження на РДН та на 30-60% менше за середньозважену ціну РДН.
Такий «механізм», якщо це можна так назвати, став можливий завдяки «Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами», який був затверджений ще 5 червня, тобто ще попереднім урядом Гройсмана. Змови тут немає, але «корисні помилки» теперішній Кабмін не поспішає виправляти. Проте, для нас цікавий один пункт, де прописано, що жодне пікове навантаження не може бути продане у вихідні дні, лише в робочі дні, а дешеве позапікове може реалізовуватися всі 24 години у вихідні. Таким чином, всі вихідні «Центренерго» продає свою електроенергію за дешевою ціною. Зазначимо на РДН такого немає. Саме тому компаніям зі сфери бізнесмена Коломойського дуже вигідно купувати електроенергію у «Центренерго». Але як наслідок, для державної компанії – збиток 1,5 млрд грн за 9 місяців 2019 року.
До речі, починаючи з липня до листопада, електроенергія «Центренерго» дуже була потрібна на РДН, де багато днів був дефіцит.
Це ще не все. Виявляється, теплова генерація може змагатися з дешевою атомною. «Центренерго» почало в грудні реалізовувати за двосторонніми договорами компаніям Коломойського електроенергію по 56,7 коп/кВт-год, за такою самою ціною, але в рамках механізму ПСО продає НАЕК «Енергоатом». Разом з тим, собівартість теплової генерації складає мінімум 100 коп/кВт-год, згідно даних учасників ринку. Однак, навіть для атомних станцій 56,7 коп/кВт-год – це нереальна ціна.
«Енергоатом» зобов’язали продавати вже 90% електроенергії у рамках ПСО. Продавати за ціною, яка фактично є нижчою за собівартість виробництва електроенергії на АЕС, оскільки вона не враховує ні акциз, ні плату за диспетчеризацію, що до речі суперечить вимогам закону про те, що реалізація електроенергії для виконання спеціальних обов’язків має здійснюватися за економічно обґрунтованою ціною», - заявив екс керівник «Енергоатому» Юрій Недашковський.
Реакція ЗЕкоманди та невиконанні обіцянки керівництва компанії
Зазначимо, що влада проявила стурбованість ситуацією з держкомпанією. 13 вересня в Офісі президента відбулася зустріч президента Володимира Зеленського, прем’єр-міністра Олексія Гончарука, міністра енергетики та захисту довкілля Олексія Оржеля, голови комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП Андрія Геруса з бізнесменом Ігорем Коломойським. За даними ЗМІ, на ній обговорювався питання «Центренерго». Президент особисто наполягав, щоб підприємство почало реалізовувати свою електроенергію на РДН.
Чому саме на РДН? Відповідь дуже проста - компанія не бачить покупців.
Учасниками зустрічі, в тому числі Герусом була запропонована альтернатива для бізнесмена – імпорт електроенергії з Росії за стабільними цінами. Для цього, за одну ніч, 18 вересня Верховною Радою була прийнята «правка Геруса» про можливість імпорту за двосторонніми договорами з РФ. З 1 жовтня, знайома нам компанія «Юнайтед Енерджі» почала найбільше купувати електроенергії з Росії (106,8 млн кВт-год за жовтень).
Після цього, 11 жовтня виходить переможна заява Потапенко: «У зв’язку із необхідністю покриття дефіцитів на «ринку на добу наперед» компанія вирішила, що починаючи з листопада 90% своєї електроенергії буде продавати на «ринку на добу наперед». Таким чином, інформуємо своїх партнерів та контрагентів, що по двосторонніх контрактах компанією буде продаватися не більше 10% електроенергії, що буде вироблена у листопаді».
Здавалося б, перемога, державна компанія «вільна». Але ні. Починаючи з перших днів листопада, НЕК «Укренерго» змушене було застосувати системні обмеження імпорту електроенергії з РФ та Білорусі. За дивним збігом обставин, 13 листопада відновлюються продажі «Центренерго» на біржі для компаній Коломойського.
В результаті, «Центренерго» в листопаді за прямими контрактами реалізувало 540 млн кВт-год, з вироблених 798,6 млн кВт-год. Таким чином, компанія продала за двосторонніми договорами 67% власної електроенергії, а не 10%, як обіцяло керівництво.
Аналогічна ситуація склалася в грудні. «Центренерго» за 24 дні грудня продало компаніям Коломойського (та частково «Кривбасводоканалу») 585 млн кВт-год. Скільки точно виробить компанія за місяць, ми сказати не можемо. Але приблизно це 1-1,2 млрд кВт-год. Тобто, майже половину продали за двосторонніми договорами.
Вкотре, вище керівництво держави, в тому числі голова парламентського комітету Герус, про ситуацію, яка склалася на «Центренерго» знають, але мовчать.
Вугільні борги
Одним із перших повідомлень про те, що «Центренерго» почало закуповувати вугілля у компаній, які пов’язані з бізнесом Ігоря Коломойського, стала інформація про підписання договору на поставку вугілля між державною генеруючою компанію та ТОВ «Нафта Форс» (статутний капітал становить 1 тис грн), який був укладений 30 липня 2019 року, тобто майже через 3 місяці після приходу до влади нового президента. Копію цього договору опублікували ряд видань, які також встановили зв'язок між компанією «Нафта Форс» та бізнесом групи «Приват»: засновник постачальника вугілля Павло Алексієнко також являється засновником ТОВ «Маріо Груп», яке в 2017-2018 роках торгувало талонами на бензин та дизельне паливо мережі АЗС «Авіас», також у 2018 році ця компанія керувала АЗС під брендом ANP в Києві. Як відомо, згадані мережі автозаправних станцій входять до сфери впливу бізнес-групи «Приват».
Поставки вугілля від компанії «Нафта Форс» набули резонансу в кінці вересня. Зокрема, голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець заявив, що ця приватна компанія постачає вугілля, яке видобувається в Росії, за досить високою ціною, тоді як «Центренерго» накопичує борги перед державними українськими шахтами. Ситуація набула розголосу особливо тоді, коли ряд активістів в 20-х числах вересня блокували вагони із російським вугіллям на залізничній станції «Соснівка» у Львівській області. Активісти виступали проти розширення торгівлі з країною-агресором. В свою чергу, голова парламентського комітету з питань енергетики та ЖКП Андрій Герус закликав розблокувати поставки та пояснював їх необхідність тим, що російське вугілля має зольність на рівні 13%, а вітчизняне (видобутку ДП «Львіввугілля) має вміст золи 45-55%. За словами Геруса, змішуючи це вугілля на збагачувальній фабриці «Червоноградська», на яку і прямували вагони, вдається досягти середнього рівня зольності, яке підходить для спалювання на ТЕС.
Крім «Нафта Форс», за даними Фонду держмайна, «Центренерго» в січні-вересні укладало договори на постачання вугілля та має певну заборгованість перед такими компаніями: ТОВ «Шахтарськтранс», ТОВ «Озон-3000», ТОВ «Рекорд сістем», ТОВ «Укрвуглетрейдінг», ТОВ «Укрдонінвест трейдінг» (засновник – бізнесмен Віталій Кропачов), ТОВ «Д.Трейдінг» (трейдинговий підрозділ енергохолдингу ДТЕК), ТОВ «Сантрейд Компані», ТОВ «Укругледегазація» та рядом держпідприємств («Львіввугілля», «Шахта ім. М. С. Сургая» та «Держвуглепостач»).
Державна генеруюча компанія не повністю розраховується за придбане паливо. Згідно інформації Єдиного реєстру судових рішень, «Центенерго» боргує «Шахтарськтрансу» та має виплатити 362,7 млн грн. «Укрдонінвест трейдінг» судиться з генеруючою компанією, намагаючись повернути 1,442 млрд грн. Також «Центренерго» протягом жовтня-грудня не оплачувало поставки вугілля та заборгувало 92 млн грн держпідприємству «Львіввугілля», в результаті чого в останнього не лишилося обігових коштів для оплати за електроенергію, що стало причиною відключення електропостачання для держшахт 22-23 грудня.
В середині грудня «Держвуглепостач» звернувся до суду з вимогою розірвати договір поставки з «Центренерго», оскільки покупець не розрахувався за попередні поставки і станом на кінець серпня заборгував державному трейдеру 338,8 млн грн. Крім того, позивач просив суд отримати у «Центренего» інформацію про договори з приватними постачальниками «Нафта Форс» та «Сантрейд Компані» (укладені в кінці липня та на початку вересня), а також дізнатися, чи отримали останні, на відміну від державного постачальника, свої кошти.
Щодо іншого постачальника, компанії «Укругледегазація», варто зазначити, що на початку червня 2019 року його засновник, бізнесмен Сергій Кузяра в інтерв’ю агентству «Українські новини» заявив, що він виступає за відновлення торгових зв'язків з тимчасово окупованими територіями та готовий допомагати новій владі відновити поставки вугілля з цих територій. Також Кузяра зазначив, що Україна, на заміну вугілля із Донбасу, може постачати вугілля з ПАР, Мозамбіку, Іспанії та Росії. Поставки з Росії, за його словами, - це найдешевший варіант, за виключенням Донбасу.
На фоні боргових проблем «Центренерго», варто зауважити, що в січні-листопаді цього року у порівнянні з аналогічним періодом 2018р компанія збільшила споживання антрациту на 34,5% - до 513,2 тис т, та газового вугілля на 13,1% - до 3,8 млн т.
Фонд держмайна всім задоволений
Вище ми згадували, що збиток «Центренерго» за 9 місяців 2019 року складає 1,5 млрд гривень. У відповідь на запит ExPro у фонді зазначили:
«За результатами проведеної оцінки, фінансово-господарська діяльність «Центренерго» за 2018 рік та 9 місяців 2019 року була визнана задовільною».
Крім цього, фонд зазначив, що за поясненнями товариства збиток був отриманий за рахунок встановлення Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг цінових обмежень на РДН та внутрішньодобовому ринку, а також через заборгованість ДП «Енергоринок» (оптовий покупець у старій моделі ринку електроенергії до 1 липня 2019 року).
Відкриємо для акціонера невеличний секрет щодо бізнесу його компанії - «Енергоринок» заборгував кошти всій генерації, а не лише «Центренерго». Більше половини своєї електроенергії «Центренерго» продає за прямими контрактами, для яких граничні ціни не застосовуються.
Нова приватизація зі старими проблемами
Всі ми пам’ятаємо невдалий конкурс на приватизацію державного пакету акцій «Центренерго» (72,289%) за стартовою ціною 5,9 млрд грн, який старий уряд Володимира Гройсмана намагався провести у минулому році. Новий склад Кабінету міністрів не полишив наміри попередників і на початку листопада прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що приватизація «Центренерго» є топ-пріоритетом уряду. Прем’єр хоче, щоб компанія була приватизована «зовнішнім, справжнім гравцем».
Проте поступово оптимізм урядовців стикнувся з українськими реаліями. На початку грудня заступник міністра економіки, торгівлі та сільського господарства Павло Кухта визнав, що «на кожній компанії паразитують якісь олігархічні групи, корупціонери». Говорячи про «Центренерго», Кухта навіть згадав прізвища Кононенко, Кропачов і Коломойський.
Незважаючи на можливих закулісних гравців, уряд успішно виграв суди проти кредиторів «Центренерго», не допустивши банкротства підприємства, та вирішив застосувати нову, більш досконалу процедуру приватизації. Ця процедура прописана у ст. 19 закону «Про приватизацію державного та комунального майна», вона передбачає проведення відбору та залучення радників. Останні мають провести аудит «Центренерго», перевірити його бухгалтерську звітність, визначити стартову вартість держпакету акцій компанії та здійснити пошук потенційних інвесторів. Практика залучення радників є прогресивним кроком для проведення великої приватизації, на цьому, ще у минулому році, наголошували міжнародні партнери України під час прийняття згаданого закону. Тепер ця практика має нарешті бути застосована для «Центренерго». Як повідомив Фонд держмайна у відповідь на запит ExPro, лист з пропозицією залученням радників для приватизації «Центренерго» вже направлений в Кабмін. За словами Кухти, Фонд готується спростити процедуру відбору радників.
Прагнення уряду застосувати нові правила приватизації для такого активу як «Центренерго» безумовно варто вітати. Проте, історія використання компанії наближеними до влади бізнес-групами, призначення «зрозумілих людей» на керівні посади, велика збитковість, значна кредиторська заборгованість не додає оптимізму, а скоріше навпаки, дає підстави для скептичного прогнозу щодо успішності нової спроби продати компанію.
За темою