Процеси, які впливають на приватизацію ПАТ «Центренерго»

Процеси, які впливають на приватизацію ПАТ «Центренерго»

Приватизація великих підприємств енергетичної галузі повинна зберігати баланс національних інтересів.
Угода про асоціацію між Україною та ЄС поглиблює та розширює рамки співробітництва в енергетичній сфері, передбачає розвиток енергоефективності та енергозбереження, підтримку відновлювальної енергетики, розширення науково-технічного співробітництва та обмін інформацією з метою розвитку технологій, транспортування, розподілу та споживання електроенергії.

Загалом проблемні процеси, які відбуваються в енергетичному секторі та які впливають на процес приватизації енергооб’єктів, зокрема ПАТ «Центренерго», можна окреслити так:

  • відбувається штучне обмеження виробництва дешевого струму на АЕС та гальмування постачання саме ядерного палива для них;
  • діяльність окремих структур, яка спрямована на зрив нарощування внутрішнього видобутку газу, що створює посилення залежності країни саме від російського газу;
  • відбувається штучне нарощування виробництва електроенергії на ТЕС, які працюють на імпортованому антрациті;
  • гальмування переведення окремих ТЕС на газове вугілля.

Дедалі більше основні доходи держави забезпечуються пільговими кредитами міжнародних фінансових організацій та переказами заробітчан, що замикає коло деградації країни та стимулів для її внутрішнього розвитку.

Продаж державного підприємства «Центренерго» має розпочати процес «великої приватизації». На торги пропонується виставити 78,289% акцій компанії. До складу ПАТ «Центренерго» входять три теплові електростанції — Вуглегірська, Зміївська та Трипільська. Це друга найбільша енергогенеруюча компанія України. Сумарна проектна потужність станцій становить 7690 МВт, що дорівнює майже 14% від загально потужності електростанцій України.

За словами в. о. голови Фонду державного майна В. Трубарова, слідом за «Центренерго», скоріш за все, підуть інші енергокомпанії.

Ми всі пам’ятаємо, як у 2005 році відбувався продаж «Криворіжсталі». Тоді був чіткий курс на продаж. Щоправда, нині питання продажу «Центренерго» вирішують за допомогою залученого радника — аудиторської компанії Ernst & Young (Польща).

Гадаю, що вже у липні уряд матиме уявлення чи вдасться цього разу залучити іноземного інвестора.

Шанси на реальний продаж акцій «Центренерго» підвищили події кінця минулого року, коли відбувся переділ контролю над сферою поставок вугільного концентрату на станції компанії.

З грудня поставки концентрату на ТЕС «Центренерго» держшахти здійснюють тільки за паперами. Насправді відвантаження ведеться з фабрик групи «Укрдонінвест» Віталія Кропачова, де державне вугілля проходить процедуру збагачення. Нині ТЕС «Центренерго» переорієнтувалися із закупівель вугілля марки «Г» у «ДТЕК» на контрактні відносини з «Краснолиманське», яке належить т. зв. «групі Кропачова», яка, будучи головним постачальником палива на «Центренерго», зацікавлена у купівлі державної компанії.

Практичний досвід довів, що вітчизняні інвестори виявляються не готовими конкурувати з досвідченими іноземними компаніями на відкритих конкурсних аукціонах. Окрім багатьох фактів «відлякуючим» фактором покупки енергетичної компанії є й спекуляції довкола формули «Роттердам+», особливо в зв’язку із розслідуванням НАБУ.

Іноземний покупець не вкладатиме гроші, не розуміючи, який прибуток отримає. Окрім того, група народних депутатів України звернулася до Окружного адміністративного суду Києва з позовом щодо рішення Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг України, про підвищення ціни на електроенергію на підставі формули «Роттердам +».

Якщо іноземний інвестор все-таки вирішить купити ПАТ «Центренерго», то його можна продати за 350—400 млн. доларів. Якщо доведеться продавати компанію українському покупцю, то бюджет отримає не більш як 150 млн. доларів, при тому, що поточна оцінка вартості активів становить 200—250 млн доларів. Окрім того, малоймовірно, що українські інвестори вкладатимуть кошти саме в розвиток підприємства.

Якщо цього разу приватизацію «Центренерго» буде зірвано, то це підприємство може очікувати навіть закриття, а у нас з’явиться ОПЗ № 2.

Проте варто зауважити, що приватизація буде ефективною і виправданою у разі прив’язки її до питань національної безпеки, стратегії довгострокового розвитку галузі та створення стимулюючого законодавчого і відповідного регуляторного середовища.

Ігор Лапін, член Комітету ВРУ з питань правової політики та правосуддя

За темою:

Новини від ПАТ «Центренерго»
Фонд держмайна розпочав підготовку до приватизації Центренерго

Може зацікавити

Енергетичний терор
Зміївська ТЕС